Бернардіно Дзаппоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернардіно Дзаппоні
італ. Bernardino Zapponi
BernardinoZapponi.jpg
Дата народження 4 вересня 1927(1927-09-04)
Місце народження Рим, Італія
Дата смерті 11 лютого 2000(2000-02-11) (72 роки)
Місце смерті
Громадянство Італія Італія
Професія сценарист, письменник
IMDb ID 0953301

Бернарді́но Дзаппо́ні (італ. Bernardino Zapponi; нар. 4 вересня 1927, Рим, Італія — пом. 11 лютого 2000, там же) — італійський кінодраматург і письменник-новеліст.

Біографія[ред. | ред. код]

Бернардіно Дзаппоні народився 4 вересня 1927 року в Римі, Італія. Свою літературну кар'єру починав у двох відомих італійських сатиричних журналах Orlando і Marc'Aurelio. З початку 1950-х років написав безліч текстів для радіотрансляцій RAI, особливо для естрадних програм. У 1958 році заснував часопис Il Delatore (укр. Донощик). У 1960-61 роках працював на телебаченні.

Перший кіносценарій Бернардіно Дзаппоні написав у 1951 році для фільму Маріо Сольдаті «Мене занапащає любов».

Починаючи з 1968 року Дзаппоні разом з Федеріко Фелліні брав участь у створенні сценаріїв декількох його фільмів: «Тоббі Дамміт» (новела у фільмі «Три кроки в маренні» (1968), «Сатирикон» (1969), «Клоуни» (1970), «Рим» (1972), «Казанова Федеріко Фелліні» (1976, номінація на премію «Оскар» в категорії за найкращий адаптований сценарій).

Дзаппоні писав також сценарії для фільмів Діно Різі, Мауро Болоньїні, Даріо Ардженто, Маріо Монічеллі, Тінто Брасса та ін.

На честь Дзаппоні в 2006 році в Італії засновано «Національну премію Бернардіно Дзаппоні» (італ. Premio Nazionale Bernardino Zapponi) яка присуджується в царині кіно за створення найкращих короткометражних фільмів[1].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Примітки
1951 Мене занапащає любов È l'amor che mi rovina і сюжет
1967 Відьми Le streghe
1968 Каприз по-італійськи Capriccio all'italiana
Три кроки в маренні Histoires extraordinaires адаптація
1969 Роздягаючи очима Vedo nudo
Сатирикон Фелліні Fellini — Satyricon адаптація
1970 Бандит O Cangaçeiro
т/ф Клоуни I clowns
Дружина священика La moglie del prete і сюжет
Пишність і убогість пані Рояль Splendori e miserie di Madame Royale
1972 Рим Roma і сюжет
1973 Кусай і тікай Mordi e fuggi
Зоряний пил Polvere di stelle
1974 т/с Мойсей Moses the Lawgiver
1975 Криваво-червоне Profondo rosso
Леонор Leonor
Древніми східцями Per le antiche scale
Качка під апельсиновим соусом L'anatra all'arancia
1976 Білі телефони Telefoni bianchi і сюжет
Казанова Федеріко Фелліні Il Casanova di Federico Fellini
Слабкі поцілунки, підступні ласки Languidi baci, perfide carezze
Втрачена душа Anima persa
Божевільний страх E tanta paura
1977 Нові чудовиська I nuovi mostri і сюжет
1979 Пробка — неймовірна історія L'ingorgo
Дорогий тато Caro papà
1980 Місто жінок La città delle donne оповідання
1981 Хабібі, любов моя Habibi, amor mío
Примара кохання Fantasma d'amore
Запашний горох Piso pisello і сюжет
Ніхто не досконалий Nessuno è perfetto
Маркіз дель Грілло Il marchese del Grillo оповідання
1982 Секс — і залюбки Sesso e volentieri
Бог їх створює, а потім спарює Dio li fa e poi li accoppia і сюжет
1983 Будьте добрими… якщо зможете State buoni… se potete і сюжет
Цей і той Questo e quello
1984 т/ф Життя триває …e la vita continua
1985 Він гірший за мене Lui è peggio di me і сюжет
Паранормальне явище Sono un fenomeno paranormale
1987 Ріміні, Ріміні Rimini Rimini
У багатих свої звички Roba da ricchi
Тереза Teresa
1989 т/ф Дві жінки La ciociara телеп'єса
1990 Прошу не турбуватися Tolgo il disturbo оповідання
Паприка Paprika
1991 Усі леді роблять це Così fan tutte
1992 Черешневий сад Il giardino dei ciliegi
1994 Італійське диво Miracolo italiano
1996 Молоді і красиві Giovani e belli
2000 Візьміть гарну посмішку Fate un bel sorriso

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Бернардіно Дзаппоні[2]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Срібна стрічка»
1970 Найкращий оригінальний сюжет Роздягаючи очима (у співавторстві) Номінація
1977 Найкращий сценарій Казанова Федеріко Фелліні (спільно з Федеріко Фелліні) Номінація
1982 Маркіз дель Грілло (у співавторстві) Нагорода
Премія «Оскар»
1977 Найкращий сценарій Казанова Федеріко Фелліні (спільно з Федеріко Фелліні) Номінація
Премія «Давид ді Донателло»
1982 Найкращий Запашний горох Номінація

Твори[ред. | ред. код]

  • Nostra Signora dello Spasimo: l'inquisizione e i sistemi inquisitori, Sugar editore, Siena, 1963.
  • Gobal, Longanesi & co., Milano 1967.
  • Passione, Milano libri, Milano, 1974.
  • Casanova: sceneggiatura originale, G. Einaudi, Torino, 1976.
  • Trasformazioni, il melangolo, Genova, 1990.
  • Il mio Fellini, Marsilio, Venezia 1995.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]