Бернард Вукас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бернард Вукас
Bernard Vukas.jpg
Особові дані
Народження 1 травня 1927(1927-05-01)
  Загреб, КСХС
Смерть 4 квітня 1983(1983-04-04) (55 років)
  Загреб, СФРЮ
Прізвисько Байдо (Bajdo)
Громадянство Югославія Югославія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1938—1945 Югославія Прапор Хорватії (1941-1945) «Конкордія»
Професіональні клуби*
1945—1946 Югославія «Аматер» (Загреб)
1946—1947 Югославія «Загреб»
1947—1957 Югославія «Хайдук» (Спліт) 202 (89)
1957—1959 Італія «Болонья» 45 (2)
1959—1963 Югославія «Хайдук» (Спліт) 65 (5)
1963—1964 Австрія «Аустрія» (Клагенфурт) 21 (1)
1964—1965 Австрія ГАК 23 (1)
1965—1966 Австрія «Капфенберг» 32 (3)
Національна збірна
1948—1955 Югославія Югославія 59 (22)
Тренерська діяльність**
1967—1968 Югославія «Хайдук» (Спліт) (спортдир)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Бернард Вукас (хорв. Bernard Vukas; 1 травня 1927, Загреб — 4 квітня 1983, Загреб) — хорватський і югославський футболіст, що грав на позиції нападника. За опитуванням IFFHS займає 73 місце серед найкращих футболістів Європи XX століття.[1] У 2000 році був визнаний газетою «Вечірній Ліст» (хорв. Večernji List) найкращим хорватським футболістом усіх часів[2].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Бернард Вукас почав кар'єру в молодіжному складі клубу «Конкордія». Потім виступав за аматорський клуб «Аматер» і команду «Загреб».

Влітку 1947 року Вукас перейшов в один з найсильніших югославський клубів — «Хайдук» зі Спліта. З «Хайдуком» Вукас виграв три чемпіонати Югославії, був капітаном команди, а в сезоні 1954—1955 він навіть став найкращим бомбардиром югославської першості, забивши 20 голів, після чого був визнаний спортсменом року в Югославії. Двічі в період гри за «Хайдук», в 1953 і 1954 роках, Вукас викликався ФІФА в збірну Європи: перший матч проходив на Вемблі, де команда Вукаса зіграла внічию з англійцями 4:4, а другий матч проти команди Великої Британії в Белфасті, в якому Вукас забив 3 м'ячі, а команда континентальної Європи перемогла з рахунком 4:1.

Пам'ятник Вукасу біля стадіону «Полюд» у Спліті.

У 1957 році Вукас поїхав в Італію, грати за клуб «Болонья», там Вукас провів два сезони, але результативністю не відзначався, забивши лише 2 голи в 45-ти матчах. Після цього Вукас повернувся в «Хайдук» і провів за клуб ще 4 сезони.

У 1963 році, у віці 36-ти років, Вукас поїхав в Австрію, де грав за клуби «Аустрія» Клагенфурт, ДАК і «Капфенберг». Завершив кар'єру Вукас в рідному «Хайдуку» на посаді спортивного директора, за який провів загалом 615 матчів і забив у них 300 голів (у чемпіонаті Югославії 267 ігор і 94 голи), 5 разів Вукас ставав найкращим бомбардиром сезону в команді.

За збірну Югославії Вукас виступав з 1948 по 1952 рік. З національною командою він двічі був срібним призером Олімпіад в 1948 і 1952 роках[3] і двічі брав участь у чемпіонатах світу, у фінальних турнірах якого провів 4 гри[4]. Всього за збірну Вукас провів 59 матчів і забив 22 голи.

З 1971 року і до кінця свого життя Вукас був директором школи тренерів у Белграді.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лучшие футболисты Европы XX века
  2. Трофеи Вукаса. Архів оригіналу за 7 січень 2009. Процитовано 12 квітень 2017. 
  3. Бернард Вукас — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.)(англ.)
  4. Бернард Вукас на сайті ФІФА (англ.) (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]