Бернард Геррманн
| Бернард Геррманн | |
|---|---|
| англ. Bernard Herrmann | |
 Bernard-Herrmann.jpg | |
| Народився |
29 червня 1911 Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] |
| Помер |
24 грудня 1975 (64 роки) Los Angeles, California, U.S. ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Бет Девід |
| Країна |
 США |
| Діяльність | композитор, диригент, кінокомпозитор |
| Галузь | музика до фільму |
| Alma mater | Нью-Йоркський університет і DeWitt Clinton High Schoold |
| Знання мов | англійська[2][3] |
| Роки активності | 1934 — 1975 |
| Magnum opus | Запаморочення, Психо, Громадянин Кейн, День, коли Земля зупинилась, Таксист, Wuthering Heightsd і The Devil and Daniel Websterd |
| Діти (2) | 2 |
| Зріст | 173 см |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0002136 |
| Сайт | thebernardherrmannestate.com |
Бернард Геррман (англ. Bernard Herrmann 29 червня 1911, Нью-Йорк — 24 грудня 1975, Лос-Анджелес) — американський кінокомпозитор, лауреат премій «Оскар» і BAFTA.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в єврейській родині під ім'ям Макс Герман. Батьки Германа: мама — Іда (дів. Горенштейн) і Абрам Дардік, родом з України. Навчався в Нью-Йоркському університеті разом з Персі Грейнджер. Також навчався в Джульярдській школі, де у віці 20 років зібрав свій перший камерний оркестр.
У 1934 році отримав посаду диригента Сі-бі-ес. У 1943 році став головним диригентом симфонічного оркестру «Коламбія». Під управлінням Геррманна прозвучали твори багатьох композиторів. Геррманн став першовідкривачем музики маловідомого на той момент Чарльза Айвза. Також під керуванням Геррманна відбулася прем'єра 22-ї симфонії М. Я. Мясковського.
У 1930-ті і 1940-ві роки співпрацював з Орсоном Веллсом (відомий радіоспектакль за повістю «Війна світів» та «Громадянин Кейн»). Створив музичний супровід для всіх фільмів Альфреда Гічкока, знятих з 1955 по 1964 рік. Під час роботи над фільмом «Розірвана завіса» стався конфлікт композитора і режисера. Гічкок під впливом продюсерів компанії «Universal» замовив Геррману пісню до фільму в дусі модної тоді бондіани. Бернард Геррман написав похмуру музику, що незадовільнила режисера та продюсерів[4].
Після сварки з Гічкоком працював з Франсуа Трюффо («451 градус за Фаренгейтом», «Наречена була в чорному») і Браяном де Пальмою («Сестри», «Мара»). Для фільму «451 градус за Фаренгейтом» композитора режисерові порекомендував сам автор літературної першооснови Рей Бредбері, знаючи, що Трюффо написав докладну книгу про життя і творчість Гічкока[5].
З 1967 року працював переважно в Лондоні. Тоді ж, в листопаді, 56-річний композитор одружився з 27-річною журналісткою Нормою Шеперд, з якою він прожив до кінця свого життя. У 1971 році сім'я переїхала в Лондон на постійне місце проживання.
23 грудня 1975 року Геррманн записав саундтрек до фільму Мартіна Скорсезе «Таксист». Після закінчення запису він зустрівся з Ларрі Коеном для обговорення нової спільної роботи — картини «Бог велів мені», однак цього не судилося відбутися. Геррманн помер уві сні від серцевого нападу у своїй кімнаті в готелі Лос-Анджелеса. Скорсезе і Коен присвятили свої фільми Геррману.
Стиль[ред. | ред. код]
Для музики Геррманна характерно багаторазове використання остинато. Оркестровку твори композитор порівнював з індивідуальним кодом. Відстоював самостійну художню цінність музики для кіно, вважаючи, що якщо вона хороша, то має можливість жити власним життям, окремо від фільму.
У 1951 році Бернард Геррманн вперше в американському кіно використовував терменвокс в музиці до фільму «День, коли зупинилася Земля». У фільмі Гічкока «Птахи» Геррманн виступив консультантом, запропонувавши використовувати солирующий траутоніум, на якому грав Оскар Сала.
Твори Геррманн вплинули на багатьох композиторів, серед яких Анджело Бадаламенті і Денні Ельфман. У пісні «The Beatles» («Eleanor Rigby») відчувається прямий вплив музики з фільму «451 градус за Фаренгейтом».
Нагороди[ред. | ред. код]
Оскар[ред. | ред. код]
Ці нагороди та номінації записані Академією мистецтв і наук кінофільму:
- 1941: Переможець, Музика до драматичного фільму, Диявол і Даніель Вебстер (пізніше перейменований на All That Money Can Buy);
- 1941: Номінант, музична партитура драматичного кінофільму, Громадянин Кейн;
- 1946: Номінант, музична партитура драматичної картини, Анна та король Сіаму;
- 1976: Номінант, музика до кінофільму Одержимість;
- 1976: Номінант, музика до кінофільму водій таксі.
Американський інститут кіномистецтва[ред. | ред. код]
У 2005 році Американський інститут кіномистецтва відзначив музику до кінофільмів «Психо» та «Запаморочення»" як № 4 та № 12 у своєму списку 25 кінофільмів з найкращою музикою.[6]
Британська академія кінопремій[ред. | ред. код]
- 1976: Переможець премії Британської академії, найкраща музика до кінофільму, фільм «Такстист»
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1941: Громадянин Кейн / Citizen Kane
- 1941: Диявол і Деніел Уебстер / The Devil and Daniel Webster
- 1942: Чудові Емберсони / The Magnificent Ambersons
- 1943: Джейн Ейр / Jane Eyre
- 1947: Привид і місіс Мьюр / The Ghost and Mrs. Muir
- 1951: День, коли Земля зупинилась / The Day the Earth Stood Still
- 1952: На небезпечній землі / On Dangerous Ground
- 1952: Сніги Кіліманджаро / The Snows of Kilimanjaro
- 1954: Єгиптянин / The Egyptian
- 1955: Принц гравців / Prince of Players
- 1955: Неприємності з Гаррі / The Trouble with Harry
- 1956: Людина, що знала надто багато / The Man Who Knew Too Much
- 1956: Людина в сірому фланелевому костюмі / The Man in the Gray Flannel Suit
- 1956: Не та людина / The Wrong Man
- 1958: Запаморочення / Vertigo
- 1958: Сьома подорож Синдбада / The 7th Voyage of Sinbad
- 1959: На північ через північний захід / North by Northwest
- 1959: Подорож до центру Землі / Journey to the Center of the Earth
- 1960: Психо / Psycho
- 1960: Три світи Гуллівера / The Three Worlds of Gulliver
- 1961: Таємничий острів / Mysterious Island
- 1962: Мис страху / Cape Fear
- 1963: Ясон і аргонавти / Jason and the Argonauts
- 1963: Птахи / The Birds
- 1964: Марни / Marnie
- 1966: Розірвана завіса / Torn Curtain
- 1966: 451 градус за Фаренгейтом / Fahrenheit 451
- 1968: Наречена була в чорному / La Mariée était en noir
- 1969: Битва на Неретві / Bitka na Neretvi
- 1973: Сестри / Sisters
- 1974: Воно живе / It's Alive
- 1976: Одержимість / Obsession
- 1976: Таксист / Taxi Driver
- 1978: Воно живе 2 / It Lives Again
- 1998: Психо / Psycho
Концертні твори[ред. | ред. код]
- The Forest, симфонічна поема для оркестру (1929)
- November Dusk, симфонічна поема для оркестру (1929)
- Tempest and Storm: фурії кричать!, для фортепіано (1929)
- The Dancing Faun and The Bells Танцюючий фавн і дзвони, дві пісні для середнього голосу та малого камерного оркестру (1929)
- Requiescat, скрипка та фортепіано (1929)
- Twilight, скрипка та фортепіано (1929)
- March Militaire (1932), балетна музика для «Американа Ревю» (1932)
- Арія для флейти та арфи (1932)
- Варіації на теми «Deep River» та «Водяного хлопчика» (1933)
- Прелюдія до «Анафеми» для п'ятнадцяти інструментів (1933)
- Silent Noon, для чотирнадцяти інструментів (1933)
- The Body Beautiful (1935), музика з бродвейської вистави
- Nocturne and Scherzo (1935)
- Симфонієтта для струнних (1935)
- Currier and Ives, сюїта (1935)
- Концерт для скрипки, незавершений (1937)
- Moby Dick, кантата (1937)
- Johnny Appleseed, незавершена кантата (1940)
- Симфонія (1941)
- The Fantasticks (1942)
- The Devil and Daniel Webster, сюїта (1942)
- For the Fallen (1943)
- Welles Raises Kane (1943)
- Echoes, струнний квартет (1965)
- Souvenirs de Voyage (1967)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118877534 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Monaco, Paul. History of the American Cinema: The Sixties. University of California Press, 2003. Page 122.
- ↑ Bradbury, Ray. Bernard Herrmann and Fahrenheit 451. Liner Notes for CD, 2007.
- ↑ Press Release [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.], «AFI's 100 Years of Film Scores; 'Star Wars' tops AFI's list of 25 greatest film scores of all time». American Film Institute, September 23, 2005. Retrieved 12 January 2013.
Література[ред. | ред. код]
- Cooper, David (2001). Bernard Herrmann's Vertigo: A Film Score Handbook. US: Greenwood Press. ISBN 0-313-31490-X.
- Cooper, David (2005). Bernard Herrmann's The Ghost and Mrs Muir: A Film Score Guide. US: Scarecrow Press. ISBN 0-8108-5679-4.
- Johnson, Edward (1977). Bernard Herrmann – Hollywood's Music-Dramatist – Foreword by Miklos Rozsa. Rickmansworth, UK: Triad Press – Bibliographical Series No. 6.
- Radigales, Jaume: 'Wagner's Heritage in Cinema: The Bernard Herrmann Case' In: Stoppe, Sebastian (2014). Film in Concert. Film Scores and their Relation to Classical Concert Music. Glücksstadt, Germany: VWH Verlag. с. 45—62. ISBN 978-3-86488060-5.Film in Concert. Film Scores and their Relation to Classical Concert Music. Glücksstadt, Germany: VWH Verlag. pp. 45–62. ISBN <bdi>978-3-86488060-5</bdi>.
Посилання[ред. | ред. код]
- Садиба Бернарда Геррмана [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Товариство Бернарда Геррмана [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Бернард Геррманн на сайті IMDb (англ.)
- Бернард Геррманн на сайті Discogs (англ.)
- Документи Бернарда Геррмана [Архівовано 6 вересня 2015 у Wayback Machine.] в Каліфорнійському університеті, бібліотека Санта-Барбари.
- Бернард Геррманн: Ранні роки
- Бернард Геррманн на Soundtrackguide.net
- Бернард Геррманн: Святкування його життя і музики [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.] (радіодокументальний фільм 1988 р.)
- Бернард Геррманн: Столітня данина [Архівовано 12 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Некролог журналу " Грамофон [Архівовано 10 липня 2011 у Wayback Machine.] ", лютий 1976 року.
- Громадянин Кейн: Класичні класи фільмів Бернарда Геррмана на AllMusic
- Бернард Геррманн на сайті Find a Grave (англ.)
- Бернард Геррманн у 100 [Архівовано 24 квітня 2013 у Wayback Machine.] - CBS News (червень 2011 р.)
- Гічкок та Геррман [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
