Бернард Ліппе-Бестерфельдський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернард
нім. Bernhard Leopold Friedrich Eberhard Julius Kurt Karl Gottfried Peter Prinz zur Lippe-Biesterfeld
Prince Bernhard 1942.jpg
Бернард
принц Ліппе-Бістерфельд,
принц Нідерландський
 
Народження: 29 червня 1911(1911-06-29)
Єна (місто), Німеччина
Смерть: 1 грудня 2004(2004-12-01) (93 роки)
Утрехт, Нідерланди
Поховання: Нова церква
Країна: Німецька імперія, Веймарська республіка і Нідерланди
Релігія: Church of Lipped і Нідерландська реформатська церкваd
Освіта: Arndt-Gymnasium Dahlemd (1929), Лозанський університет і Університет Фрідріха-Вільгельма[d]
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід: Ліппе-Бістерфельд
Батько: принц Бернхард цур Ліппе
Мати: баронеса Армгард фон Зіршторпфф-Крамм
Шлюб: Юліана, королева Нідерландів
Діти: Беатрікс,
Ірен,
Маргріт,
Христина
Автограф: Bernhard of Lippe-Biesterfeld Signature.jpg
Нагороди:
Командор військового ордена Віллема
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Кавалер Великого хреста ордена Оранських-Нассау
Орден Золотого Ковчега Орден Святого Йоанна (Нідерланди) Хрест Льотчика
Коронаційна медаль королеви Юліани ордена Лазні Королівський Вікторіанський орден
Зірка Франції та Німеччини
Медаль оборони (Велика Британія)
Коронаційна медаль Георга VI
UK Queen EII Coronation Medal ribbon.svg
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Орден Академічних пальм
Авіаційна медаль (Франція)
Орден Георга I
Воєнний хрест (Греція)
Ord.Lion.Nassau.jpg Воєнний хрест (Люксембург)
Великий хрест ордена Леопольда II
Воєнний хрест (Бельгія)
Лева і Сонця 1 ступеня
Medal of the 25th Century of the Monarchy.gif
Орден Зірки Карагеоргія Великий хрест ордена Визволителя Сан-Мартіна
Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Кавалер Великого хреста ордена Південного Хреста Великий хрест ордена Доблесті (Камерун)
Кавалер Великого Хреста ордена Білого лева
Чехословацький воєнний хрест 1939 Великий хрест ордена Заслуг (Чилі) Великий хрест особливого класу ордена Бояки
Орден Слона
Великий хрест ордена За заслуги Санчеса, Дуарте і Мелли Великий хрест ордена Абдона Кальдерона
Кавалер ордена цариці Шеби
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Кавалер Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
Орден Зірки Махапутера
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Великий хрест Національного ордена Кот-д'Івуара
Орден Вранішнього сонця 1 класу Великий хрест ордена Піонерів Ліберії Великий хрест ордена Ацтекського орла
Орден Оясві Раянья Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Великий хрест ордена Мануеля Амадора Герреро
Великий хрест ордена «Сонце Перу»
Virtuti Militari (Великий Хрест (з зіркою)
Великий хрест ордена Заслуг (Сенегал)
Бальї Великого хреста честі і відданості Мальтійського ордену Великий хрест ордена Карлоса III Орден Жовтої зірки
Орден Серафимів
Орден Королівського дому Чакрі
Велика стрічка ордена Незалежності
Легіон Заслуг (Офіцер) (США)
Велика стрічка ордена Визволителя

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бернхард Леопольд Фрідріх Еберхард Юліус Курт Карл Готтфрід Петер цур Ліппе-Бістерфельд (нім. Bernhard Leopold Friedrich Eberhard Julius Kurt Karl Gottfried Peter Prinz zur Lippe-Biesterfeld; 29 червня 1911, Єна, Німеччина — 1 грудня 2004, Утрехт, Нідерланди) — племінник Леопольда IV, останнього князя Ліппе, чоловік королеви Нідерландів Юліани. З 1916 року принц Ліппе-Бістерфельдський, з 1948 року принц Бернард Нідерландський. Перший президент Всесвітнього фонду дикої природи.

До шлюбу[ред. | ред. код]

Морганатичний нащадок князівського дому Ліппе. У 1929 році поступив до Вищої школи торгівлі у Лозанні. У 1930 році вивчав право в Мюнхені, а з 1931 по 1935 рік — вивчав право в Берлінському університеті. У 1933—1937 роках був членом НСДАП, СС і Націонал-соціалістичного механізованого корпусу. У 1935 році Бернард здав докторський іспит по праву і поступив працювати в представництво німецького хімічного концерну «І. Г. Фарбен Индустрі» в Парижі.

Життя в шлюбі[ред. | ред. код]

У Парижі Бернард познайомився з голландським дипломатом, який на початку 1936 року під час Зимових Олімпійських ігор у Німеччині організував його зустріч з нідерландської принцесою Юліаною. У тому ж році Бернард і Юліана були заручені, і Бернард отримав нідерландське підданство. Бернард і Юліана одружилися 7 січня 1937 року в Гаазі. Одружившись на спадкоємиці престолу Бернард не кинув ризикувати життям. Будучи пристрасним авіатором, авто-і мотогонщиком він у 1938-му році був на межі смерті, зламавши в авіаінциденту шийний відділ хребта.

Після нападу гітлерівської Німеччини на Нідерланди 10 травня 1940 принц особисто обстрілював з кулемета, встановленого на даху палацу, німецькі десантні літаки. Принцеса Юліана з дітьми негайно виїхала до Канади, а принц Бернард залишився в Лондоні як особистий ад'ютант тещі — королеви Вільгельміни. У Лондоні його благонадійність перевіряв особисто Ян Флемінг, який додав своєму Бонду багато рис Бернарда, і навіть давший його спадковий титул — «граф Ліппе», як «фальшиве прізвище» одному із супротивників Бонда.

З 1944 року принц Бернард був головнокомандуючим нідерландських збройних сил і брав активну участь у боротьбі союзників з військами Рейху.

5 травня 1945 Бернард, як головнокомандувач нідерландськими військами, разом з союзниками прийняв в голландському місті Вагенінген капітуляцію німецьких військ, що знаходилися на території Нідерландів. Цього дня він демонстративно відмовився говорити з переможеними рідною мовою — німецькою, і прийняв капітуляцію, говорячи тільки нідерландською. У серпні того ж року нідерландська королівська сім'я повернулася до Нідерландів.

У 1948 році Юліана стала Королевою Нідерландів, а Бернард отримав титул принца. У 1954 році принц Бернард став головою Більдербергського групи — дискусійного форуму політиків, ділових людей і відомих громадських діячів з Європи, США і Канади. У 1961 році взяв участь у створенні Фонду дикої природи, який піклується про збереження довкілля. Принц очолив цю організацію та до самого останнього часу брав активну участь в її роботі.

У 1976 році принц Бернард виявився замішаним у скандалі з хабарами компанії «Локхід». Уряд прийшов до висновку, що дії принца завдали шкоди нідерландській державі. Бернард був змушений відмовитися від своїх військових функцій, носіння військового мундира і від великої кількості інших постів.

У 1980-х роках організував на гроші Всесвітнього фонду дикої природи — передані їм туди раніше і повернуті йому, — «полювання на браконьєрів» в Південній Африці, сплативши близько пів мільйона тодішніх доларів професійним найманцям — колишнім бійцям спецпідрозділів — через лондонську компанію Девіда Стірлінга — засновника САС.

У 1998 році принц припинив активну участь в діяльності більшості організацій, в яких він перебував. Але він продовжував вносити активний внесок у діяльність організацій ветеранів опору і Другої світової війни і в охорону природи. Завдяки зусиллям принца в Голландії була увічнена пам'ять польських парашутистів, що брали участь в операції «Маркет Гарден» — і особисто генерала Станіслава Сосабовського. Він також вніс великий внесок в діяльність WWF по збереженню рідкісних птахів в Росії на голландські пожертвування.

Незадовго до смерті принц особисто вніс заставу за двох співробітників найбільшої в Голландії мережі супермаркетів, які утримувалися під вартою за побиття магазинного злодюжки.

У березні 2004 року 92-річний Бернард овдовів — колишня королева Юліана померла; він був присутній на похоронах дружини в Новій церкві в Делфті. Восени 2004 року принц Бернард став страждати сильною задишкою і від скупчення вологи в грудній клітці та був поміщений в лікарню. Після вжитих лікарями заходів він відчув себе краще і зміг повернутися додому до палацу Сустдейк. У середині листопада Служба державної інформації випустила комюніке, в якому повідомлялося про те, що принц Бернард хворий невиліковною формою раку легенів і кишечника.

1 грудня принц Бернард помер. У своєму телевізійному зверненні у зв'язку з кончиною принца Бернарда прем'єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде особливо відзначив внесок принца в звільнення Нідерландів під час другої світової війни і його участь в переговорах про капітуляцію німецьких військ у Нідерландах у травні 1945 року. «Завдяки його авторитету, в ці складні місяці був відвернений хаос і зайве насильство», — сказав прем'єр. Балкененде також відзначив значний внесок принца Бернарда в охорону природи, його любов до життя і готовність допомагати людям.

Діти[ред. | ред. код]

  • Офіційні від королеви Нідерландів Юліани:
    • Королева Беатрікс (нар. 31 січня 1938, Баарн, Нідерланди)
    • Принцеса Ірен (нар. 1939, Баарн, Нідерланди)
    • Принцеса Маргріт (нар. 1943, Оттава, Канада)
    • Принцеса Крістіна (1947—2019)
  • Побічні від двох позашлюбних зв'язків:
    • Алісія, дочка німецької жінки-пілота, живе в Каліфорнії
    • Алексія, дочка багатої спадкоємиці готелю в Ніцці Елен Гринда, живе в Парижі

Нагороди[ред. | ред. код]

Нідерланди[ред. | ред. код]

Велика Британія[ред. | ред. код]

Франція[ред. | ред. код]

Греція[ред. | ред. код]

Люксембург[ред. | ред. код]

Бельгія[ред. | ред. код]

Династія Пахлаві (Іран)[ред. | ред. код]

Інші країни/династії[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]