Бернард Штерн
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
| Бернард Штерн | |
|---|---|
| пол. Bernard Stern | |
 | |
| Народився |
26 січня 1848[1] Бучач, Бучацький повіт (Королівство Галичини та Володимирії), Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія[1] |
| Помер |
6 лютого 1920[1] (72 роки) Варшава, Польська Республіка[1] |
| Країна |
 Австрійська імперія Долитавщина.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | підприємець, політик |
| Посада | член Палати Цислейтаніїd[1] і мер міста[1] |
| Партія | Польський клубd |
Бернард Штерн (пол. Bernard Stern; нар. 26 січня 1848, Бучач — пом. 6 лютого 1920, Варшава) — польський політик та бізнесмен, мер Бучача (1876 — 1920)[2], член Законодавчого сейму (1919 — 1922), член Конституційного робітничого клубу[3], член Імперської ради у 1911 — 1918 роках[4][5].
Біографія[ред. | ред. код]
Бернард Штерн народився 26 січня 1848 року в єврейській родині. Він закінчив 6 класів гімназії[5].
Його батько був головою кагалу. Бернард володів у Бучачі броварнею, а від 1911 р. був послом до австрійського парламенту, де входив до Польського кола.[6]
8 червня 1885 року на виборах до Державної ради у Відні у виборчому окрузі Коломия — Снятин — Бучач він підтримав прихильників доктора Еміля Бика[7].
Під час одного із судових процесів його адвокатом був Іван Мандичевський, син греко-католицького священника та громадського діяча Корнила Мандичевського[8].
У 1885 році вони звинуватили його у знищенні, серед іншого, майна єврейської громади[9]. 20 листопада 1898 року разом з олдерменами Бучача (включаючи парафіяльного священника Бучача, греко-католицького священника Теодора Телаковського) він взяв участь у церемонії відкриття пам'ятника королю Яну III Собеському у Львові[10].
У грудні 1888 року він зробив пожертву на користь Товариства піклування ветеранів 1831 року[11].
У 1919 р. Штерна обрано до Сейму Речі Посполитої першої каденції від Клубу конституційної праці.[6]
Помер 6 лютого 1920 року у Варшаві[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Stern.shtml
- ↑ 3. Jüdische Repräsentanten [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Jüdische Korrespondenz”. 31, s. 3, 1. November 1918. Wien.
- ↑ Rzepecki, s. 288.
- ↑ Czesław Brzoza: Żydowska mozaika polityczna w Polsce 1917-1927: wybór dokumentów [Архівовано 31 травня 2020 у Wayback Machine.]. 2003.
- ↑ а б Rzepecki, s. 223.
- ↑ а б Бучач - путівник - Shtetl Routes - Театр NN. shtetlroutes.eu (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Kandydat «narodowo-rządowy» [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Kurjer Lwowski”. 251, s. 8, 10 września 1901.
- ↑ Z Izby Sądowej [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Kurjer Lwowski”., s. 3-4, 796, 29 lipca 1887.
- ↑ Sprawa buczacka [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Kurjer Lwowski”. 242, s. 1, 2 września 1885.
- ↑ Deputacja z kraju [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Kurjer Lwowski”. 323, s. 2 (dodatek do Nr 324), 21 listopada 1898.
- ↑ Kronika. Sprawozdanie lwowskiej komisji [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Kuryer Lwowski”. 4, s. 3-4, 4 stycznia 1889.
- ↑ Stern Bernard 1848-1920 na stronie Biblioteki Sejmowej
Посилання[ред. | ред. код]
- Stern Bernard 1848—1920 на сайті Бібліотека Сейма.
|
