Перейти до вмісту

Бернар Арно

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арно.
Бернар Арно
фр. Bernard Arnault
Ім'я при народженніфр. Bernard Jean Étienne Arnault
Народився5 березня 1949(1949-03-05)[1][2][…] (75 років)
Рубе, Франція
Країна Франція[4]
Місце проживанняПариж
Сен-Тропе
Клерфонтен-ан-Івлін
Багамські Острови
Діяльністьколекціонер мистецтва, підприємець, інженер, бізнесмен
Галузьбізнесмен
Alma materLycée Faidherbed і Політехнічна школа
Знання мовфранцузька[5]
Посадапрезидент і виконавчий директорd, президент і виконавчий директорd, голова, директор[d] і президент і виконавчий директорd[6]
БатькоJean Leon Arnaultd[7]
РодичіВодянова Наталія Михайлівна і Xavier Nield
У шлюбі зГелен Мерсьєd[8] і Анна Деварвенd
Діти (5[9])Делфін Арно, Антуан Арно, Alexandre Arnaultd, Frédéric Arnaultd і Jean Arnaultd
Нагороди
лицар-командор ордена Британської імперії медаль Пушкіна Командор ордена Мистецтв і літератури Великий Хрест ордена Почесного легіону Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
IMDbID 2818739

Бернар Арно́ (фр. Bernard Arnault; нар. 5 березня 1949) — французький бізнесмен, президент і СEO групи компаній Louis Vuitton Moët Hennessy (LVMH).

Визнаний найбагатшою людиною Європи за версією журналу «Forbes» 2018 року[10].

На липень 2023 року статок Бернара і його сімʼї оцінюється в $243,5 млдр.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Бернард Арно родом із французького міста Рубе. У 1971 році закінчив престижну Політехнічну школу з інженерним дипломом, проте за спеціальністю майже не працював. Арно став компаньйоном батька і вже через 4 роки очолив сімейну будівельну фірму Ferret-Savinel. Ще через деякий час він домовився про продаж сімейної компанії і повідомив батька про продаж тільки після того, як угода вже була завершена. Після продажу сімейного бізнесу, Арно переїхав в США, де провів декілька років вивчаючи практики злиття і поглинання компаній корпораціями. Із США він повернувся озброєний арсеналом типово американських прийомів і практик з агресивного захоплення компаній.

У 1984 році увагу Арно привернув нещодавно збанкрутілий текстильний конгломерат Boussac, який до того ж володів будинком моди Christian Dior. Методично перетворюючи всі цінні активи Boussac у гроші, Арно вирішив залишити собі компанію Christian Dior. Незабаром він запустив проєкт по створенню компанії, яка стала би світовим лідером з предметів розкоші. З цією метою він з 1988 року почав скуповувати акції нещодавно створеної компанії Moёt Hennessy Louis Vuitton (LVMH). В середині 1990-х років він додав до складу LVMH будинки моди Givenchy і Celine, виробника годинників TAG Heuer, роздрібну мережу засобів особистої гігієни та косметики Sephora та ряд інших компаній. У 2000-х роках кількість підрозділів вже було понад 10, на 2024 рік їх близько 50.

Наразі володіє контрольним пакетом французької компанії LVMH.

Розслідування

[ред. | ред. код]

2022 року Прокуратура Парижа почала розслідування фінансових операцій за участю Арно та російського бізнесмена Миколи Саркісова. Саркісов придбав нерухомість на розкішному альпійському курорті через складну угоду, в рамках якої Арно через одну зі своїх компаній надав кредит[11].

Благодійність

[ред. | ред. код]

16 квітня 2019 року родина Арно і його група LVMH, яка володіє брендом Louis Vuitton, виділили 200 млн євро на відновлення постраждалого від пожежі Нотр-Дам де Парі.[12].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Був у шлюбі із першою дружиною Анною Деваврен. Мають двох дітей: Антуан і Делфін.

Зараз у шлюбі із другою дружиною, піаністкою Елен Мерсʼє. Мають трьох синів[13].

Статки

[ред. | ред. код]

Станом на червень 2021 року статки Арно та його родини перевищили $190 млрд[14], у грудні 2022 року Бернар став найзаможнішою людиною планети, обійшовши Ілона Маска[15], але у травні 2023 року Маск знову став найбагатшою людиною[16].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ RKDartists
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ GeneaStar
  4. ↑ #3 Bernard Arnault & family // Forbes / S. Forbes — NYC: Forbes, 1917. — ISSN 0015-6914
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ https://www.google.com.mx/books/edition/Corporate_Networks_in_Europe_and_the_Uni/LC-TiuGrM3oC?hl=es-419&gbpv=0
  7. ↑ https://www.tharawat-magazine.com/fbl/arnault-family/
  8. ↑ https://www.handelsblatt.com/unternehmen/mittelstand/familienunternehmer/lvmh-bernard-arnault-ist-jetzt-der-reichste-mensch-der-welt/28867154.html
  9. ↑ https://www.lvmh.fr/groupe/identite/gouvernance/comite-executif/bernard-arnault/
  10. ↑ Найбагатшою людиною Європи названо француза Бернара Арно. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
  11. ↑ Прокуратура Франції розслідує роль мільярдера Арно у відмиванні брудних російських грошей. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 вересня 2023.
  12. ↑ Billionaire Arnault's family and LVMH to donate 200 mln euros for Paris' Notre-Dame[недоступне посилання], Reuters, 16 квітня 2019
  13. ↑ The 10 Wealthiest Divorcées In The World (PHOTOS). HuffPost (англ.). 11 березня 2011. Процитовано 23 серпня 2024.
  14. ↑ Павленко, Анна (24 червня 2021). Роскошная жизнь. Новое время страны (рос.) . Медиа-ДК (23): 44—48. 4820179880011423.
  15. ↑ За версією Forbes. Ілон Маск втратив статус найбагатшої людини. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 грудня 2022.
  16. ↑ Маск повернув собі титул найбагатшої людини у світі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бернар_Арно&oldid=43596890