Бернгард фон Бюлов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернхард Генріх Карл Мартін фон Бюлов
нім. Bernhard von Bülow
Бернхард Генріх Карл Мартін фон Бюлов
Бернгард фон Бюлов в 1895 році.
4-й Рейхсканцлер Німецької імперії
Монарх: Вільгельм II
Попередник: Хлодвіг цу Шиллінгсфюрст-Гогенлое
Спадкоємець: Теобальд Бетман-Гольвег
11-й статс-секретар по іноземним справам Німеччини
Монарх: Вільгельм II (1888—1890)
Попередник: Адольф Маршал фон Біберштайн
Спадкоємець: Освальд фон Ріхтгофен
15-й міністр-президент Пруссії
Монарх: Вільгельм II (1888—1890)
Попередник: Адольф Маршал фон Біберштейн
Спадкоємець: Освальд фон Ріхтгофен
 
Ім'я при народженні: нім. Bernhard Heinrich Martin Karl von Bülow
Народження: 3 березня 1849(1849-03-03)
Кляйн-Флоттбек,Гольштейн, Пруссія
Смерть: 28 жовтня 1929(1929-10-28) (80 років)
Рим, Королівство Італія
Поховання: Nienstedten Cemeteryd
Країна: Німеччина
Релігія: Євангеліст
Освіта: Лозанський університет і Грайфсвальдський університет
Рід:

Бюло,

Buelow-Wappen.png
Батько: Бернгард Ернст фон Бюлов
Шлюб: Марія Анна Розалія
Автограф: Bernhard von Bülow signature.svg
Нагороди:
Орден Чорного орла
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 3-го ступеня
PRU Order of Crown ribbon.svg
Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія)
Великий хрест ордена Альберта (Саксонія)
Орден Рутової корони
Орден Громадянських заслуг Баварської корони
Орден Святого Губерта
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Орден Філіппа Великодушного
Орден Людвіга (Гессен)
Орден Вендської корони
Орден Грифона (Мекленбург)
Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Генріха Лева
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли католички (Іспанія)
Ланцюг ордена Карлоса III
Кавалер ордена Золотого руна
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена Слави
Орден Пошани (Османська імперія)
Орден Слави (Османська імперія)
Орден Османие 1 ступеня
Орден Меджида 1 ступеня
Медаль «Імтияз»
Орден Аквдас 2 ступеня
Лева і Сонця 2 ступеня
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Орден Кароля I
Королівський Вікторіанський орден Орден Святого апостола Андрія Первозванного з алмазними знаками
Орден Слона
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Орден Серафимів Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Ефіопії
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Орден Квітів павловнії Великий хрест ордена святого Карла
Орден князя Данила I
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Великий хрест ордена Вежі й Меча
Орден Подвійного дракона
Орден Білого орла (Сербія)
Орден Білого слона

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Граф (з 1905 року — князь) Бернгард Генріх Карл Мартін фон Бюлов (3 травня 1849, Кляйн-Флоттбек, Гамбург28 жовтня 1929, Рим) — німецький державний і політичний діяч, статс-секретар (міністр) зовнішньої політики (18971900), рейхсканцлер Німецької імперії (17 жовтня 1900 по 14 липня 1909, граф, князь (з 1905).

Сім'я та походження[ред. | ред. код]

Місце народження канцлера Бернгарда фон Бюлова в Кляйн-Флоттбеку.

Бернхард фон Бюлов походив із дворянської родини, в якій багато представників служили німецьким монархам як вищі чиновники та дипломати. Він був сином Бернхарда Ерста фон Бюлова, вихідця з кіл мекленбургської знаті, який займав високі державні посади у Данії та Німеччині, зокрема був міністром закордонних справ в уряді Отто фон Бісмарка, та Вікторини Луїзи, доньки гамбурзького купця. Його прадід по батьківській лінії, Йоахім Бернхард фон Бюлов був великим маршалом при дворі Мекленбург-Шверіна, дід Адольф фон Бюло був на службі у данського короля Фрідріха VI в Міністерстві фінансів Його дядько, дядько Генріх фон Бюлов був послом Пруссії в Англії з 1827 по 1840 роки, а брат Карл Ульріх фон Бюло, був кавалерійським офіцером у Першій світовій війні, учасником атаки Льєжа в серпні 1914 року. Мати німецького діяча була донькою, як вже згадувалося вище, Йоганна Вільгельма Рюккера (1791—1847), великого торговця в Гамбурзі, який також служив консулом короля Данії, а його прабабуся Емілія Дженіш (17901864), в свою чергу, дочка Мартіна Йоганна Дженіша, сенатором від міста Гамбурга. Родина Дженіш була однією з найбагатших сімей міста у 1827 році з передбачуваними статками в 11000000 марок. Майбутній канцлер Німеччини був первістком у своїй родині, а тому отримав ім'я батька. Пізніше у нього народилися брати Адольф (1850) та Альфред (1851).

Бернгард Ернст фон Бюлов, батько майбутнього рейхсканцлера.

Дитячі та молоді роки[ред. | ред. код]

Сім'я фон Бюло переїхала у Франкфурт-на-Майні у будинок Карла Вільгельма фон Ротшильда, після призначення батька представником герцогства Гольштейна і Лауенбурга до Франкфуртського паламенту, оскільки ці два герцогства стати частиною данської корони. Після служби Фредеріку VII, Ернст фон Бюло працює на короля Кристіана IX. Сім'я є так довго на службі королівської сім'ї Данії. Саме в цій космополітичної середовищі, яка росте Бернхард фон Бюло часто треться дітей короля Данії Castle Rumpenheim10 більшість з яких буде займати престоли Європи за образом Дагмар, майбутня дружина Олександра III Росії, Олександра, майбутня дружина Едуарда VII Сполученого Королівства та Вільям, майбутньому Джордж I з Grèce11.

Бюло пізніше пояснював своє прекрасне розуміння англійської та французької мов, оволодівши ними ще змалечку від французьких та англійських гувернанток. Його батько говорив французькою мовою, у той час як його мати говорила по-англійськи, що було притаманним для тогочасного гамбургзького суспільства.

Нагороди[ред. | ред. код]

Німецька імперія[ред. | ред. код]

Королівство Пруссія[ред. | ред. код]

Королівство Саксонія[ред. | ред. код]

Королівство Баварія[ред. | ред. код]

Велике герцогство Баден[ред. | ред. код]

Королівство Вюртемберг[ред. | ред. код]

Велике герцогство Гессен[ред. | ред. код]

Мекленбург[ред. | ред. код]

Інші країни[ред. | ред. код]

Австро-Угорщина[ред. | ред. код]

Іспанія[ред. | ред. код]

Королівство Італія[ред. | ред. код]

Франція[ред. | ред. код]

Османська імперія[ред. | ред. код]

Каджарський Іран[ред. | ред. код]

Королівство Румунія[ред. | ред. код]

Інші країни[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]