Бернлі (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернлі
Burnley FC.svg
Повна назва Burnley Football Club
Прізвисько The Clarets
(« бордові»)
Коротка назва Бернлі
Засновано 1882
Населений пункт Бернлі, Англія Англія
Стадіон Терф Мур
Вміщує 21 944
Президент Англія Алан Пейс
Головний тренер Англія Шон Дайч
Ліга Прем'єр-ліга
2020-21 17
Вебсайт Офіційний сайт
Домашня
Виїзна
Запасна

Бе́рнлі (англ. Burnley Football Club) — професіональний англійський футбольний клуб з міста Бернлі. Заснований у 1882 році на базі місцевої регбійної команди.[1] Команда отримала прізвисько «бордові» завдяки кольору домашньої форми. Клуб є одним із засновників Футбольної Ліги у 1888 році. З 1883 по сьогодення «Бернлі» виступає на стадіоні Терф Мур.

Команда двічі вигравала у Першому дивізіоні. Це трапилося у сезонах 192021 та 195960. Кубок Англії підкорився «бордовим» у 1914 році. Перемога у сезоні 1959—60 дала змогу пройти до Кубка європейських чемпіонів 1960—61. «Берлі» дійшов до чвертьфіналу, де програв «Гамбургу» 4:5 за сумою двох матчів (вигравши перший матч 3:1, англійці програли 1:4 на виїзді).[2] «Бернлі» — одна з трьох команд, яка перемагала у всіх чотирьох вищих дивізіонах Англії. Інші дві — «Вулверхемптон Вондерерз» та «Престон Норт Енд».

«Бордові» провели більшу частину своєї історії у двох вищих дивізіонах Англії, при чому з 1976 по 2009 роки клуб провів поза найвищим дивізіоном. З 1985 по 2002 рік вони сім разів спускалися до найнижчого рівня Футбольної Ліги. У 1987 році їм вдалося уникнути пониження до Футбольної Конференції. З 2000 по 2009 рік вони грали у Чемпіонаті, і через 33 роки повернулися до Прем'єр-Ліги, завдяки перемозі у плей-оф.

Латинський девіз «Pretiumque Et Causa Laboris» перекладається як «Працювати заради перемоги».

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 31 серпня 2021[3]
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Англія Нік Поуп
2 ЗХ Англія Меттью Лоутон
3 ЗХ Англія Чарлі Тейлор
4 ПЗ Англія Джек Корк
5 ЗХ Англія Джеймс Тарковскі
6 ЗХ Англія Бен Мі Captain sports.svg
7 НП Ісландія Йоганн Берґ Ґудмундссон
8 ПЗ Англія Джош Браунгілл
9 НП Нова Зеландія Кріс Вуд
10 НП Англія Ешлі Барнс
11 НП Англія Двайт Макніл
13 ВР Уельс Вейн Геннессі
Поз. Нац. Гравець
14 ЗХ Уельс Коннор Робертс
16 ПЗ Англія Дейл Стівенс
17 НП Англія Аарон Леннон
18 ПЗ Англія Ешлі Вествуд
19 НП Англія Джей Родрігес
20 ЗХ Кот-д'Івуар Максвел Корне
22 ЗХ Ірландія Натан Коллінз
23 ЗХ Нідерланди Ерік Пітерс
25 ВР Англія Вілл Норріс
26 ЗХ Шотландія Філ Бардслі
27 НП Чехія Матей Видра
28 ЗХ Ірландія Кевін Лонг

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

* — трофей було розділено між «Бернлі» та «Вулверхемптон Вондерерз».

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У 2013 році один з уболівальників подарував музею своєї команди абонемент на сезон 1884/1885, якому майже 130 років. Цей абонемент придбав його прадід за приблизно 1,5 фунта.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бернли: досье (російською). sports.ru. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 2 лютого 2010. 
  2. 1960–61 European Cup. Quater-finals (англійською). УЄФА. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 2 лютого 2010. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 31 серпня 2021. 
  4. Болельщик «Бернли» передал в клуб самый старый сезонный абонемент (рос.). Архів оригіналу за 31 березня 2013. Процитовано 28 березня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]