Перейти до вмісту

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів
46°56′53″ пн. ш. 7°26′51″ сх. д. / 46.94798° пн. ш. 7.44743° сх. д. / 46.94798; 7.44743G O
Зображення
Офіційна назваяп. 千八百九十六年五月四日にパリで補足され、千九百八年十一月十三日にベルリンで改正され、千九百十四年三月二十日にベルヌで補足され並びに千九百二十八年六月二日にローマで、千九百四十八年六月二十六日にブラッセルで、千九百六十七年七月十四日にストックホルムで及び千九百七十一年七月二十四日にパリで改正された千八百八十六年九月九日の文学的及び美術的著作物の保護に関するベルヌ条約 Редагувати інформацію у Вікіданих
Коротка назва文学的及び美術的著作物の保護に関するベルヌ条約 Редагувати інформацію у Вікіданих
Назвачеськ. Bernská úmluva o ochraně literárních a uměleckých děl Редагувати інформацію у Вікіданих
Названо на честьБерн Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце розташуванняБерн Редагувати інформацію у Вікіданих
Юрисдикціяувесь світ[d] і Berne Uniond Редагувати інформацію у Вікіданих
Головний предмет творуавторське право Редагувати інформацію у Вікіданих
Видання або перекладиQ80145976? Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова твору або назвианглійська, арабська, іспанська, китайська мова, російська і французька Редагувати інформацію у Вікіданих
Момент часу9 вересня 1886 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображуєпохідний твір[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Твір доступний наwipolex.wipo.int/en/text/283698(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сторона, яка підписалаБельгія[2], Франція[2], Німеччина[2], Італія[2], Іспанія[2], Швейцарія[2], Туніс[2], Велика Британія[2] і КНР[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДепозитарійУряд Франції Редагувати інформацію у Вікіданих
РатифікованоБельгія[2], Франція[2], Німеччина[2], Італія[2], Іспанія[2], Швейцарія[2], Туніс[2], Велика Британія[2], Афганістан[2], Албанія[2], Алжир[2], Андорра[2], Антигуа і Барбуда[2], Аргентина[2], Вірменія[2], Австрія[2], Азербайджан[2], Бахрейн[2], Бангладеш[2], Барбадос[2], Білорусь[2], Беліз[2], Бутан[2], Болівія[2], Ботсвана[2], Бразилія[2], Бруней[2], Болгарія[2], Буркіна-Фасо[2], Бурунді[2], Кабо-Верде[2], ЦАР[2], Чад[2], Чилі[2], КНР[2], Колумбія[2], Коморські Острови[2], Острови Кука[2], Коста-Рика[2], Кот-д'Івуар[2], Куба[2], КНДР[2], Королівство Данія[2], Джибуті[2], Домініка[2], Домініканська Республіка[2], Еквадор[2], Єгипет[2], Сальвадор[2], Екваторіальна Гвінея[2], Естонія[2], Есватіні[2], Фінляндія[2], Габон[2], Гамбія[2], Грузія[2], Гана[2], Греція[2], Гренада[2], Гватемала[2], Гвінея[2], Гвінея-Бісау[2], Гаяна[2], Гаїті[2], Святий Престол[2], Гондурас[2], Угорщина[2], Ісландія[2], Індонезія[2], Ірландія[2], Ізраїль[2], Ямайка[2], Японія[2], Йорданія[2], Казахстан[2], Кенія[2], Кірибаті[2], Кувейт[2], Киргизстан[2], Лаос[2], Латвія[2], Ліван[2], Лесото[2], Ліберія[2], Лівія[2], Ліхтенштейн[2], Литва[2], Люксембург[2], Малаві[2], Малайзія[2], Мавританія[2], Маврикій[2], Мексика[2], Федеративні Штати Мікронезії[2], Монако[2], Монголія[2], Марокко[2], Мозамбік[2], Науру[2], Непал[2], Нідерланди[2], Нікарагуа[2], Нігерія[2], Ніуе[2], Норвегія[2], Оман[2], Пакистан[2], Панама[2], Парагвай[2], Перу[2], Філіппіни[2], Польща[2], Португалія[2], Катар[2], Південна Корея[2], Молдова[2], Румунія[2], Росія[2], Руанда[2], Сент-Кіттс і Невіс[2], Сент-Люсія[2], Сент-Вінсент і Гренадини[2], Самоа[2], Сан-Марино[2], Сан-Томе і Принсіпі[2], Саудівська Аравія[2], Сенегал[2], Сінгапур[2], Соломонові Острови[2], Судан[2], Суринам[2], Швеція[2], Сирія[2], Таджикистан[2], Таїланд[2], Того[2], Тонга[2], Тринідад і Тобаго[2], Туреччина[2], Туркменістан[2], Тувалу[2], Україна[2], ОАЕ[2], Танзанія[2], США[2], Уругвай[2], Узбекистан[2], Вануату[2], Венесуела[2], В'єтнам[2], Ємен[2], Замбія[2], Камбоджа[4], Уганда[5] і Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікаційний номер закону або розпорядження昭和50年条約第4号 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Офіційний сайт(рос.)
Офіційний сайт(англ.)
Офіційний сайт(кит.)
Офіційний сайт(араб.)
Офіційний сайт(фр.)
Офіційний сайт(ісп.)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни, що є членами Бернської конвенції (виділені синім кольором)

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (англ. Berne Convention for the Protection of Literary and Artistic Works) підписана 9 вересня 1886 року у Берні є міжнародною угодою щодо авторського права.

Історія

[ред. | ред. код]

Ця конвенція була розроблена за участю Віктора Гюґо та його «Міжнародної Асоціації Літератури та Мистецтва» під впливом французького «права автора» (англ. right of the author, фр. droit d'auteur), що розбігається із англо-саксонською концепцією авторського права, яка торкалась тільки економічних аспектів. За Бернською конвенцією, авторське право на творчу працю не повинно декларуватися, бо воно автоматично є діючим з моменту створення твору. Таким чином, автору не треба реєструвати, подавати будь-які заяви про авторське право у країнах, що прийняли цю конвенцію. Як тільки твір зафіксовано на будь-якому фізичному носії, його автор автоматично стає власником всіх авторських прав на цей твір та будь-які похідні твори до тих пір, доки він сам явно не відмовиться від них, або доки не закінчиться строк дії авторського права.

Перед прийняттям Бернської конвенції, національні відомства з авторського права захищали права на поданий твір тільки всередині країни. Таким чином, твір, опублікований у Лондоні британським громадянином є захищеним авторським правом на території Великої Британії, та водночас може бути вільно скопійований та проданий будь-ким у Франції, та навпаки.

Бернська конвенція пішла по стопах Паризької конвенції 1883 року, що так само створила умови для міжнародної інтеграції інших видів об'єктів права інтелектуальної власності: патентів, торговельних марок та промислових зразків.

Так само, як Паризька конвенція, Бернська утворила бюро, що виконувало адміністративні задачі. У 1893 році два цих маленьких бюро об'єдналися та утворили Об'єднане міжнародне бюро з захисту інтелектуальної власності (відоміше за своїм французьким акронімом «БІРПІ» (фр. BIRPI), розташоване у Берні. У 1960 році, БІРПІ переїхало з Берну до Женеви, щоби бути ближче до Організації об'єднаних націй (ООН) та інших міжнародних організацій цього міста. 1967 року БІРПІ змінило назву на ВОІВ, Всесвітню організацію інтелектуальної власності, що, починаючи з 1974 року, є організацією, підпорядкованою ООН.

За станом на грудень 2014, 168 країни є членами Бернської конвенції[6].

Зміст

[ред. | ред. код]

Бернська конвенція вимагає, щоб усі сторони, що її підписали, враховували авторські права на твори авторів з інших країн-учасниць конвенції (відомих як члени Бернського союзу) так само, як вони враховують авторські права своїх власних громадян. Це значить, що, наприклад, французьке авторське право є дійсним для будь-яких опублікованих або виконаних творів у Франції, незалежно від того, де цей твір був створений.

У доповнення до заснування системи рівного співвідношення авторського права у країнах-учасницях, угода також потребує, щоб країни-члени забезпечили виконання «мінімальних» стандартів у сфері авторського права.

Авторське право за Бернською конвенцією повинно набуватись автором автоматично, тобто воно не потребує формальної реєстрації. Тут треба зазначити, що хоча Сполучені Штати Америки приєдналися до конвенції у 1988 році, вони продовжують компенсувати авторські збитки та виплачувати авторську винагороду тільки за твори, що є зареєстрованими.

Бернська конвенція зазначає, що всі твори, за виключенням фотографічних та кінематографічних, повинні захищатися авторським правом щонайменш 50 років з моменту смерті автора, але дозволяє країнам-членам забезпечувати такий захист і на більший строк. Для фотографічних творів Бернська конвенція встановила мінімальний строк правового захисту рівний 25 рокам від року створення фотографії, а також для кінематографічних творів мінімальний строк у 50 років від першого показу, або 50 років від створення, якщо його не було показано у цей період.

Хоча Бернська конвенція проголошує, що для твору є дійсним авторське право країни, де вимагається охорона, стаття 7.8 зазначає, що «проте, якщо законодавством цієї країни не передбачено інше, цей строк не може бути тривалішим, ніж строк, встановлений у країні походження твору»[7], тобто автор не отримує довшої охорони за кордоном ніж удома, навіть якщо закордонне законодавство надає довший строк охорони. Це правило широко відоме як «правило коротшого строку». Не всі країни прийняли це правило.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.wipo.int/treaties/en/ip/berne/
  2. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 https://www.wipo.int/treaties/en/ShowResults.jsp?lang=en&treaty_id=15
  3. https://wipolex.wipo.int/zh/treaties/ShowResults?start_year=ANY&end_year=ANY&search_what=C&code=ALL&treaty_id=15
  4. https://www.wipo.int/treaties/en/notifications/berne/treaty_berne_287.html
  5. https://www.wipo.int/treaties/en/notifications/berne/treaty_berne_289.html
  6. Країни-члени Бернської конвенції, офіційний сайт ВОІВ. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 5 червня 2007.
  7. Див. текст Бернської конвенції на інформаційному сервері Верховної Ради України [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.], статтю 7 пункт 8

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]