Бернштам Олександр Натанович

Бернштам Олександр Натанович
рос. Александр Натанович Бернштам
Народився	18 вересня (1 жовтня) 1910  Керч, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер	10 грудня 1956(1956-12-10) (46 років)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Богословське кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	археолог, орієнталіст, викладач університету
Alma mater	Ленінградський інститут філософії, лінгвістики та історії (1931)
Галузь	археологія, Asian studiesd і сходознавство
Заклад	Ермітаж
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук (24 серпня 1942)
Діти	Tatyana Bernshtamd
Нагороди

Олександр Натанович Бернштам (18 вересня (1 жовтня) 1910, Керч — 10 грудня 1956, Ленінград) — радянський археолог і сходознавець, доктор історичних наук (1942), професор Ленінградського університету.

Життєпис

Ще навчаючись у школі, працював з 1925 року в Севастопольський музеї краєзнавства. У червні 1931 року закінчив ЛІФЛІ і в серпні вступив в аспірантура ГАІМК, навчався, серед іншого, у С. Е. Малова і А. Н. Самойловича. У 1935 році захистив кандидатську дисертація «Соціально-економічний устрій стародавнього турецького суспільства Туркмі в Монголії».

З 1932 по 1956 — науковий співробітник Державного Ермітажу. З 1936 року одночасно — викладач ЛДУ, керівник постійно діючої археологічної експедиції Семиріччя — Тянь-Шань — Памір — Фергана.

24 серпня 1942 року в Ташкенті на засіданні Вченої ради Інституту історії АН СРСР захистив докторську дисертацію «Історія киргизів та Киргизстану з найдавніших часів до монгольського завоювання».

На початку 1950-х років праці Бернштама з історії тюркських народів зазнавали офіційної критики за «буржуазний націоналізм». "Бернштам чимало попрацював над тим, щоб засмічити історію матеріальної культури кукіль «маррівського вчення», — писала в 1953 році газета «Известия». Як наслідок, 1953 року вчений не зміг опублікувати жодної роботи.

Похований на Богословському кладовищі Санкт-Петербурга.

Дочка Бернштам Тетяна Олександрівна (1935—2008) — етнограф і фольклорист.

Наукова діяльність

Досліджував пам'ятники Семиріччя, Тянь-Шаню, Паміру та Фергани, виділив періоди виникнення археологічних пам'яток Середньої Азії від 2-го тис. до н. е. по XV століття н. е.

Розробляв проблематики етногенезу, соціальної організації та економіки кочових народів Центральної Азії, а також вивчав давню епіграфіку та нумізматику.

Наукові праці

• Жилище Крымского предгорья. Опыт социологического анализа // ИГАИМК. 1931. Т. 9. Вып. 67. С. 146.
• Руническая надпись в уйгурской рукописи // Записки Института Востоковедения АН СССР. 1939. Т. VII. С. 303—305.
• Археологические работы в Семиречье // КСИИМК. 1940. Вып. 4. С. 43—48.
• Кенкольский могильник. Л., 1940.
• Тюргешские монеты // ТОВЭ^{[уточнити]}. Т. II. 1940. С. 105—112.
• Согдийская колонизация Семиречья // КСИИМК^{[уточнити]}. Вып. 6, 1940, стр. 34—42.
• Памятники старины Таласской долины. Историко-археологический очерк. Алма-Ата, 1941.
• Археологический очерк Северной Киргизии. Фрунзе, 1941.
• Социально-экономический строй орхоно-енисейских тюрок VI—VIII вв. Восточнотюркский каганат и кыргызы. М.—Л., 1946.
• Араванские наскальные изображения и даваньская (ферганская) столица Эр-ши // Советская этнография. 1948. № 4. С. 155—161.
• Новые работы по тохарской проблеме // ВДИ. 1947. № 2. С. 134—138
• Среднеазиатская древность и её изучение за 30 лет // ВДИ. 1947. № 3. С. 83-94.
• Новые эпиграфические находки из Семиречья // ЭВ^{[уточнити]}. Т. И, 1948. С. 107—113.
• Археологические работы в Южном Казахстане // КСИИМК. Вып. 26. 1949. С. 131—133.
• Основные этапы истории культуры Семиречья и Тянь-Шаня // Советская археология. Т. IX. 1949. С. 337—384.
• Советская археология Средней Азии // КСИИМК. 1949. Вып. 28. С. 517.
• Древнейшие тюркские элементы в этногенезе Средней Азии // СЭ. Вып. VI—VII. 1947. С. 148—158.
• Введение; ч. I, гл. I, III; ч. II, введение, гл. II; заключение // Труды Семиреченской археологической экспедиции. Чуйская долина // МИА^{[уточнити]}. № 14. 1950.
• Древнетюркский документ из Согда // ЭВ, т. V, 1951, С. 65—75.
• Очерк истории гуннов. Л., 1951.
• Историко-археологические очерки Центрального Тянь-Шаня и Памиро-Алая. М.; Л., 1952 (МИА. № 26).
• Новый тип тюргешских монет // Тюркологический сборник. М.—Л., 1951. С. 68—72.
• Древнетюркское письмо на р. Лене // ЭВ, т. IV, 1951, стр. 76—86.
• Древнетюркские рунические надписи из Ферганы // ЭВ. Т. XI. 1956. С. 54—58.
• Древний Отрар // Изв. АН Каз. ССР. Серия «Археология». Вып. 3. 1991. С. 81—97.

Література

• Горбунова Н. Г. А. Н. Бернштам — исследователь древних культур Средней Азии // Из истории и археологии древнего Тянь-Шаня : сборник / Отв. ред. К. И. Ташбаева, Д. Ф. Винник, Л. М. Ведута. — Бишкек : «Илим», 1995. — С. 5—12. — ISBN 5-8355-0868-9.
• Заднепровский Ю. А. Александр Натанович Бернштам // КСИИМК. 1960. Вып. 80. С. 58.
• Заднепровский Ю. А., Подольский А. Г. Александр Натанович Бернштам. К 70-летию со дня рождения // НАА. 1981. № 2. С. 161—168.
• Козлов С. Я. Потерянная этнография // Независимая газета. 2004. 17 октября. № 234.
• Массон В. М. Александр Натанович Бернштам из плеяды первопроходцев среднеазиатской археологии (к 90-летию со дня рождения) // АВ. 2002. № 9. С. 279—281.
• Маловицкая Л. Я. Воспоминания о работе с А. Н. Бернштамом в 1944—1945 гг // Изучение древнего и средневекового Кыргызстана. Бишкек, 1998. С. 64-68.
• Массон В. М. Александр Натанович Бернштам из плеяды первопроходцев среднеазиатской археологии: (К 90-летию со дня рождения) // АВ^{[уточнити]}. № 9. 2002. С. 278—281.
• Маханбаева Н. Н. А. Н. Бернштам как исследователь археологических памятников Жетысу // Известия НАН Республики Казахстан. СОН. Алма-Ата, 2006. № 1. С. 208—217.
• Ставиский Б. Я. А. Н. Бернштам и изучение буддийских памятников Средней Азии // Из истории и археологии древнего Тянь-Шаня. Бишкек, 1995. С. 176—183.
• Ташбаева К. И. Ведутова Л. М. Археология, история и культура Кыргызстана в исследованиях А. Н. Бернштама // Бернштам А. Н. Избранные труды по археологии и истории кыргызов и Кыргызстана. Бишкек, 1998. С. 5-18.
• Толстов С. П. А. Н. Бернштам // Советская этнография. 1957. № 1. С. 178—180. (список трудов).
• Некролог «Александр Натанович Бернштам» // СА. 1957. № 1. С. 289—290.
• Памятники старины Таласской долины: историко-археологический очерк (1941)
• Очерк истории гуннов (1951)

Посилання

• Праці А. Н. Бернштама на сайті Інституту східних рукописів РАН
• Тихонов И. Л. Бернштам Александр Натанович // Сетевой биографический словарь историков Санкт-Петербургского университета XVIII—XX вв.