Беррес Фредерік Скіннер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Беррес Фредерік Скіннер
англ. Burrhus Frederic Skinner
B.F. Skinner at Harvard circa 1950.jpg
Народився 20 березня 1904(1904-03-20)
Сасквегенна, Пенсильванія
Помер 18 серпня 1990(1990-08-18) (86 років)
Кембридж, Массачусетс
·лейкоз
Поховання Маунт Оберн
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність психолог, філософ, винахідник, етолог, автобіограф, викладач університету
Alma mater Гарвардський університет
Галузь Психологія
Заклад Гарвардський університет та Міннесотський університет
Член Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[d][1]
Відомий завдяки: біхевіоризм
Діти Julie Vargas[d]
Нагороди
Автограф BF Skinner signature.svg

Беррес Фредерік Скіннер у Вікісховищі?

Бе́ррес Фре́дерік Скі́ннер (англ. Burrhus Frederic Skinner; 20 березня 190418 серпня 1990) — американський психолог, винахідник і письменник.

Вніс величезний вклад у розвиток і популяризацію біхевіоризму — школи психології, що розглядає поведінку людини як результат попередніх впливів навколишнього середовища. Скіннер найбільш відомий своєю теорією оперантного навчання, меншою мірою — завдяки художнім і публіцистичним творам, в яких він просував ідеї широкого застосування в біхевіоризмі технік модифікації поведінки (наприклад, програмованого навчання) для поліпшення суспільства і ощасливлення людей, як форму соціальної інженерії.

У 1972 Американська психологічна асоціація (в якій вже на той час налічувалося близько ста тисяч членів) назвала найвидатніших психологів XX століття. По їх майже одностайній думці, цей почесний список очолив у ту пору Б. Ф. Скіннер, який випередив навіть Фрейда (той був названий другим).

Біографія[ред.ред. код]

Помер Скіннер від лейкемії 18 серпня 1990 року в Кембриджі, штат Массачусетс. У 1990 році за кілька тижнів до смерті Скіннер дав радіо інтерв'ю CBS. Коли репортер запитав Скіннера, чи боїться він смерті, Скіннер відповів: «I do not believe in God, so I'm not afraid of dying» (Я не вірю в Бога, тому я не боюся смерті).

Згідно оглядам, проведеними психологами, Скіннер був одним з найбільш впливових психологів XX століття. Він отримав багато професійних нагород, а перед самою смертю удостоївся безпрецедентної честі: прижиттєвого занесення до почесного списку за видатний внесок у психологію Американської асоціації психологів (American Psychological Association, 1990).

Бібліографія[ред.ред. код]

Основні публікації

  • 1931 The concept of the reflex in the description of behavior. Journal of General Psychology, 5, 427—458.
  • 1938 Поведінка організмів (Behavior of Organisms: An experimental analysis). New York: Appleton-Century.
  • 1948 Walden Two. New York: Macmillan,.
  • 1953 Наука і поведінка людини (Science and Human Behavior). New York: Macmillan.
  • 1957 Schedules of Reinforcement. New York: Appleton-Century-Crofts (with С. В. Ferster).
  • 1957 Вербальна поведінка (Verbal Behavior). New York: Appleton-Century-Crofts.
  • 1959 Cumulative Record. New York: Appleton-Century-Crofts (Enlarged edition, 1961. Third edition, 1972).
  • 1968 The Technology of Teaching. New York: Appleton-Century-Crofts.
  • 1969 The Contingencies of Reinforcement: A theoretical analysis. New York: Appleton-Century-Crofts.
  • 1971 По той бік свободи і гідності (Beyond Freedom and Dignity). New York: Knopf.
  • 1974 Про біхевіоризм (About Behaviorism). New York: Knopf.
  • 1976 Particulars of my Life. New York: Knopf.
  • 1978 Reflections on Behaviorism and Society. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
  • 1979 The shaping of a behaviorist: Part two of an autobiography. New York: Knopf.
  • 1980 Notebooks. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall (edited by R. Epstein).
  • 1983 Enjoy old age: A program of self management. New York: W. W. Norton (with M. E. Vaughan).
  • 1983 A matter of consequences. New York: Knopf.
  • 1987 Upon further reflection. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
  • 1989 Recent issues in the analysis of behavior. Columbus, OH: Merrill.

Посилання[ред.ред. код]

  1. NNDB — 2002.