Бертран I (граф Тулузький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бертран I
фр. Bertrand de Toulouse
Бертран I
граф Тулузи
Попередник: Раймунд IV (VI)
Наступник: Альфонс Журден
 
Народження: 1065
Смерть: 21 квітня 1112
Триполі, Лівія
Династія: Раймундіди
Батько: Раймунд IV (VI)
У шлюбі з: Елен Бургундська
Діти: 1 син і 1 донька

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бертран I (*Bertrand I бл. 1065 — 21 квітня 1112) — граф Тулузи та Триполі (11051112).

Біографія[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Походив з династії Руерг (Раймундідів). Старший син Раймунда IV (VI), графа Тулузи, та Ерменгарди Прованської. Народився близько 1065 року.

1095 року, коли батько відправився у Перший хрестовий похід, Бертрана було призначено намісником Тулузи та інших володінь. Того ж року оженився на доньці герцога Бургундії.

У 1098 року до Лангедоку вдерся Вільгельм IX Трубадур, герцог Аквітанії, який був чоловіком двоюрідної сестри Бертрана. Останній не міг чинити спротив, тому залишив Тулузи та перебрався до Нарбони.

Вже 1110 року зумів повернути Тулузи та інші володіння Північного Лангедоку. 11105 року прийшла звістка про смерть Раймунда VI в Святій землі, після чого Бертран офіційно став графом Тулузи, маркізом Провансу і герцогом Нарбони.

Володарювання[ред. | ред. код]

Перші роки присвятив зміцненню своєї влади в родинних володіннях. Бертрану I вдалося доволі швидко замирити усі області. Втім вступив у конфлікт з папою римським Пасхалієм II щодо патронату над абатством Сен-Жіль.

У 1108 році відправився до Палестини, залишивши намісником брата Альфонса Журдена. Того ж року прибув до прибережних областей Сирії (теперішній Ліван). Слідом за цим вступив в союз з Балдуїном I, королем Єрусалиму, яким на допомогу прийшов генуезький флот. Союзники 12 липня захопили Триполі.

1109 року відсторонив від намісництва Вільгельма-Журдана, позашлюбного сина Вільгельма IV, попереднього графа Тулузи. Потім допоміг захопити міста Тортоса і Акра.

Після цього зосередив зусилля на розбудові графства Триполі. Він приєднав до своїх володінь приморські і гірські місцевості на північ від Бібла. 1110 року разом з королем Єрусалиму захопив місто Бейрут. Через декілька місяців за підтримки Сігурда I, короля Норвегії, зайняв Сидон. Так було засновано графство Триполі. Його населення швидко зростало за рахунок паломників, які йшли поклонитися Гробу Господньому, але залишалися жити на Близькому Сході.

1111 року сельджуки взяли в облогу Антіохію, у відповідь Бертран I разом з Балдуїном I прийшли на допомогу тамтешньому князю Танкреду, завдавши поразки мусульманському війську.

Помер 1112 року, передавши у спадок синові Понсу графство Триполі, а зведеному брату Альфонс Журдену — графство Тулузу.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Елен, донька Еда I Борреля, герцога Бургундії.

Діти:

  • Понс (бл.1098—1137), граф Триполі
  • Агнес (1100/1110—бл. 1183), дружина Рейнальда Мансора, сеньойром Маргата

Джерела[ред. | ред. код]

  • René Grousset, L'Empire du Levant: Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, col. «Bibliothèque historique», 1949 (reimpr. 1979), (ISBN 2-228-12530-X)
  • Louis Alphen, La Francia nell'XI secolo, in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1979, pp. 770—806
  • William of Puylaurens (2003). The Chronicle of William of Puylaurens: The Albigensian Crusade and its Aftermath. Translated by Sibley, W.A.; Sibley, M.D. The Boydell Press.