Бершадський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бершадський район
Coat of Arms of Bershad raion.svg Flag of Bershad raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Вінницька область
Код КОАТУУ: 0520400000
Утворений: 1920
Населення: 58 449 (01.01.2018)
Площа: 1285.8 км²
Густота: 45,46 осіб/км²
Тел. код: +380-4352
Поштові індекси: 24400—24473
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Бершадь
Міські ради: 1
Сільські ради: 28
Міста: 1
Села: 40
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 24, 2-33-19
Веб-сторінка: Бершадська РДА Бершадська райрада
Голова РДА: Стефанцов Іван Васильович
Голова ради: Бурлака Михайло Григорович

Commons-logo.svg Бершадський район у Вікісховищі

Бершадський район — район Вінницької області в Україні. Населення — 58449. Адміністративний центр — місто Бершадь.

Географія[ред.ред. код]

Теплицький район Черкаська область
(Уманський район)
Тростянецький район Gray compass rose.svg Кіровоградська область
(Гайворонський район)
Чечельницький район Одеська область
(Балтський район)

Розміщений у межах лісостепової зони на південному сході Вінницької області, на Придніпровській і Подільській височинах, природньою межею яких є річка Південний Буг, що ділить район навпіл. Районний центр місто Бершадь. Район межує із трьома сусідніми районами Вінницької області: Тростянецьким, Теплицьким, Чечельницьким, а також із Савранським районом Одеської, Гайворонським районом Кіровоградської та Уманським районом Черкаської областей.

Головні річки: Південний Буг, з притоками Дохна, Берладинка, Удич.

Історія[ред.ред. код]

Як свідчать археологічні дані, люди в цих місцях жили дуже давно. Це підтверджують кургани епохи бронзи, поселення передскіфського часу, черняхівської культури.

Ще у 4-3 ст. до н. е. на місці сучасного села Лісничого існувало місто Копистирин.

Територія, де зараз розміщений Бершадський район, до 14 ст. перебувала під монголо-татарською владою, згодом — у складі Брацлавського воєводства Литовської держави, а з 1569 р. це землі Речі Посполитої. Після Андрусівського миру ці землі відійшли до Польщі, а з 1672р — вони під владою турків, які зруйнували місто і навколишні села.

Жителів району не обійшли стороною і події 1905—1907рр, 1917р, Громадянської війни, голодоморів та колективізації, призвівши до багатотисячних людських жертв. Під час Громадянської війни влада переходила з рук в руки — німців, денікінців, військ Петлюри, Директорії.

З середини 20х років почали створюватися сільськогосподарські артілі, товариства спільного обробітку землі, колгоспи.

27 лютого 1932 року було утворено Вінницьку область, до якої ввійшли 69 районів, у тому числі Бершадський і Джулинський.

Під час найстрашнішого Другого голодомору 1932—1933 рр. кількість загиблих вважається рівною 18186 чоловік. Але цифра точно применшена, оскільки спухлих від голоду людей ніхто не рахував, а збирали підводами і скидали в ями за селами.

У середині ХХ століття розпочалось криваве побоїще — Друга світова війна. Немало молодих людей було направлено на штурм Фінляндії тощо. 29 липня 1941 року район було окуповано німецько-румунськими військами й поділено на дві частини. На фронтах воювало понад 17 тис. бершадців, майже 10 тис. з них загинули.

14 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили район від німецьких загарбників. Було встановлено радянську владу, фактично війна не припинялася, хоча формально запанував мир: через два роки по війні — знову в районі голод. У 1947 році в районі померло від голоду близько 2 тис. чоловік.

Бершадський район за післявоєнні роки став одним із провідних в області і в країні з вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Вікнинську та Червонянську сільради Бершадського району Вінницької області до складу Гайворонського району Кіровоградської області.[1]

У 1991 році 52112 громадян району (95 %) на Всеукраїнському референдумі проголосували за підтвердження акту проголошення незалежності України.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район поділяється на 1 міську раду і 28 сільських рад, що об'єднують 45 населених пунктів. Адміністративний центр — місто Бершадь[2].

Економіка[ред.ред. код]

Нині у Бершадському районі — 12 промислових підприємств, 6 будівельних організацій, 2 автотранспортних підприємства, понад 300 магазинів, 41 заклад громадського харчування. Райвузол поштового зв'язку об'єднує 29 відділень, працює 29 АТС

Підприємницькою діяльністю займаються близько 2 тис. чол.

Найбільшими промисловими підприємствами є: «Бершадський спиртовий завод», «Бершадьмолоко», «Бершадський пивокомбінат», «Бершадський електротехнічний завод» «Бершадське районне підприємство „Агромаш“». У селі Війтівці розташований потужний птахокомбінат «Бершадський»

Характерними для району є нерудні корисні копалини. Є достатні запаси граніту, глини, кварцових пісків, каоліну.

Транспорт[ред.ред. код]

На станції Рудниця можна зробити пересадку на поїзди та електрички Одеського, Львівського, Київського напрямків. Колись у районі була дуже густа мережа під'їзних вузькоколійок до цукрових заводів.

Бершадський район ніколи не вирізнявся якісними автодорогами. Переважно дороги — стерті в осколки і порох залишки асфальту, з-під яких визирають сторічні закатані колись в асфальт булижники, або гола бруківка, або взагалі бездоріжжя з калабанями по коліно. Кілька асфальтованих доріг в районі все ж є.

Населення[ред.ред. код]

Загальна чисельність населення Бершадського району становить понад 60 тис. чоловік, в тому числі міського 13 тис. 95 % населення району — українці. Населених пунктів 45. Сільських рад — 28, міська рада — 1.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 68897 96,62 %
росіяни 1842 2,58 %
молдовани 142 0,20 %
євреї 83 0,12 %
білоруси 73 0,10 %
інші 273 0,38 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 69292 97,17 %
російська 1767 2,48 %
молдовська 82 0,11 %
вірменська 49 0,07 %
білоруська 29 0,04 %
інші 91 0,13 %

Політика[ред.ред. код]

Влада[ред.ред. код]

Голови РДА

  • Шульц Світлана Леонідівна
  • Снігур Олександр Федорович
  • Бурлака Михайло Григорович
  • Стефанцов Іван Васильович

Голови ради: Бурлака Михайло Григорович

Грабчак Микола Петрович

Структура Бершадської РДА 1.JPG
Структура Бершадської РДА 2.JPG

Вибори[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бершадського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 69,62 % (проголосували 34 573 із 49 658 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,08 % (21 463 виборців); Юлія Тимошенко — 18,10 % (6 256 виборців), Олег Ляшко — 7,94 % (2 744 виборців), Анатолій Гриценко — 5,32 % (1 838 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,77 %.[4]

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У районі 40 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічна та дитяча музична школи. Працюють станції юних техніків і юних натуралістів, будинок дитячої творчості, дитячо-юнацька спортивна школа. З 1967 року працює медичне училище — навчальний заклад І рівня акредитації.

Крім центральної районної лікарні та поліклініки, є 7 дільничних лікарень, 6 лікарняних амбулаторій, 3 амбулаторії сімейної медицини, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція.

Культурні потреби населення забезпечують 44 заклади культури клубного типу, 40 бібліотек, районний краєзнавчий музей, музей історії с. Баланівка, музей культури села і галерея художника Прокопа Колісника в Поташні.

Діє понад 30 релігійних споруд.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

  • Савелій Бойко (1917–1998) — Герой Радянського Союзу (1945), учасник вторгнення СРСР до Польщі, інтервенції СРСР до Фінляндії та німецько-радянської війни.
  • Воронцов Микола Олексійович (1922–1943) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1944, посмертно), учасник німецько-радянської війни.
  • Анатолій Матвієнко (1953) — український політик, голова Вінницької ОДА (1996–1998), голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2005), народний депутат України 1, 3, 4, 5, 6, 8 скликань.
  • Юрій Коваленко (1977–2014) — підполковник Збройних сил України, заступник командира загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький) Сухопутних військ ЗСУ, Герой України.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та посилання[ред.ред. код]