Берітіди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берітіди
Berytinus crassipes
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Напівтвердокрилі (Hemiptera)
Підряд: Клопи (Heteroptera)
Інфраряд: Pentatomomorpha
Надродина: Lygaeoidea
Родина: Берітіди (Berytidae)
Fieber, 1851
Підродини

Berytinae
Gampsocorinae
Metacanthinae

Посилання
Вікісховище: Berytidae
Віківиди: Berytidae
EOL: 559
ITIS: 107642
NCBI: 236388
Fossilworks: 211661

Берітіди[1] (Berytidae) — родина клопів (Heteroptera). Включає близько 170 сучасних видів.

Поширення[ред. | ред. код]

Родина є космополітичною. Metacanthini та Berytinae в основному зустрічаються у східній півкулі, а Berytinini, зокрема, обмежені Палеарктикою. Gampsocorini населяють виключно східну півкулю, а Metatropini обмежені Східною Азією. Триба Hoplinini обмежена західною півкулею.

Опис[ред. | ред. код]

Тіло завдовжки від 2,5 до 11 міліметрів і зазвичай мають видовжене та струнке тіло з тонкими ногами та вусиками. На перший погляд багато видів схожі на паличкоподібних водомірок (Hydrometridae) або клопів-убивць із підродини Emesinae. Від останніх їх легко відрізнити за відсутністю ловлячих ніжок. Більшість клопів мають тьмяно-жовтий або червонувато-коричневий колір і не мають жодних придатків чи чогось подібного. Однак у деяких видів на тілі є шипи та виступи химерної форми. Верхівкова частина ніг (femora) і перший членик вусиків часто булавоподібно потовщені.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Звички більшості видів маловідомі. Вважається, що більшість із них живляться рослиними соками, але деякі також харчуються кліщами та дрібними комахами. Інші види живляться мертвою органікою як сапрофаги. Клопи рухаються повільно. Якщо їх потривожити, вони притискають кінцівки до тіла і вдають себе за мертвих.

Класифікація[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. О. П. Зінченко, К. Б. Сухомлін. Клопи (ряд Hemiptera). Методичні рекомендації для студентів з навчальної комплексної (зоолого-ботанічної) практики. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк. 2016. — с. 23

Посилання[ред. | ред. код]