Бер Карл Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Максимович Бер
Voyages de la Commission scientifique du Nord, en Scandinavie, en Laponie, au Spitzberg et aux Feröe - no-nb digibok 2009040211001-118.jpg
Карл Бер
Народився 17 (28) лютого 1792(1792-02-28)
маєток Піп, парафія Марієн-Магдаленен, Вейсенштейнський повіт, Естляндська губернія
Помер 16 (28) листопада 1876(1876-11-28) (84 роки)
Дерпт, Ліфляндська губернія
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність мандрівник-дослідник, антрополог, зоолог, лікар, біолог, ентомолог, професор, ботанік, landowner
Відомий завдяки антропологія, біологія, географія, медицина, етнографія
Alma mater Тартуський університет
Володіє мовами латинська і російська[1]
Заклад Кенігсберзький університет, Санкт-Петербурзька медико-хірургічна академія
Учасник Наполеонівські війни
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Баварська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук і Нідерландська королівська академія наук
Батько Johann Magnus von Baer[d]
Діти Karl Julius Friedrich von Baer[d] і Alexander Andreas Ernst von Baer[d]
Нагороди Костянтинівська медаль
Звання професор

Карл Макси́мович Бер (28 лютого 1792, Піня — 28 листопада 1876, Дерпт) — ембріолог, антрополог та географ.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Піні Ієрвинської округи (тепер Естонія) в дворянській сім'ї.

Закінчив медичний факультет Дерптського університету (1814), після чого працював зоологом у Кенігсбергу.

1828 — Був обраний академіком Російської академії наук і 1834 переїхав до Петербурга.

18411852 — професор Медико-хірургічної академії.

1827 — відкрив яйцеклітину птахів і ссавців

Науковий доробок[ред. | ред. код]

  • ембріологія

У галузі ембріологічних досліджень Бер показав, що зародковий розвиток організму являє собою не ріст готових елементів (як це здавалося прихильникам преформізму), а послідовне виникнення частин зародка з простішої маси заплідненого яйця. Бер помітив, що на ранніх стадіях зародки різноманітних тварин дуже схожі, що свідчить про їх філогенетичну спорідненість (закон зародкової подібності). Наслідки ембріологічних досліджень Бер ставлять його в ряд попередників Ч.Дарвіна — т. з. трансформістів. Бер розробив вчення про зародкові листки та їхні похідні, простежив розвиток багатьох органів, відкрив яйцеву клітину ссавців. Бер досліджував також тваринний світ Нової Землі, вивчав острови Фінської затоки, Лапландію, риболовні промисли Чудського озера, Балтики, дельти Волги, Каспійського й Азовського морів.

  • фізична географія

Бер цікавився проблемами фізичної географії (див. Бера закон), на його честь названі описані ним особливі форми рельєфу Прикаспійської низовини — бугри Бера.

  • антропологія

В антропології Бер виявив себе як противник домислів про нерівноцінність людських рас. Під час експедиції для дослідження Каспійського моря (18531856) Бер відвідував Новопетровський форт, де познайомився з Т. Г. Шевченком; сприяв визволенню його з заслання.

Твори[ред. | ред. код]

  • История развития животных, т. 1. М., 1950. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.