Перейти до вмісту

Беслан

Координати: 43°11′00″ пн. ш. 44°32′00″ сх. д. / 43.183333333333° пн. ш. 44.533333333333° сх. д. / 43.183333333333; 44.533333333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Беслан
Герб Беслана Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Північна Осетія — Аланія
Муніципальний район Правобережний
Код ЗКАТУ: 90235501000
Код ЗКТМО: 90635101001
Основні дані
Час заснування 1847
Статус міста 1950
Населення 35 835 (2007)
Площа 24 км²
Поштові індекси 363021-363029
Телефонний код +7 86737
Географічні координати: 43°11′00″ пн. ш. 44°32′00″ сх. д. / 43.183333333333° пн. ш. 44.533333333333° сх. д. / 43.183333333333; 44.533333333333
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Вебсторінка beslan.ru
Мапа
Беслан (Росія)
Беслан
Беслан

Беслан (Північна Осетія)
Беслан
Беслан

Мапа


CMNS: Беслан у Вікісховищі

Беслан (ос. Беслæн) — місто в Росії, адміністративний центр Правобережного району Північної Осетії.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто, що розкинулось на правому березі річки Терек, за 15 км на північ від Владикавказа, за 8 км від кордону з Інгушетією. Беслан — важливий залізнично-дорожній вузол, розміщений на гілці Ростов-на-Дону — Баку, є початковий пункт гілки, що веде до Владикавказа.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення 35835 чол. (2007), Беслан є третім містом Північної Осетії за населенням після Владикавказа та Моздока.

Національний склад населення (2002):

  • осетини — 81,77%
  • росіяни — 13,51%

Історія

[ред. | ред. код]

1847 року його заснували переселенці з інших частин Осетії й назвали Бесланикау (осетинською Бесланыхъæу «поселення Беслана») за іменем місцевого феодала Беслана Тулатова. Офіційно село називалось «Тулатове» чи «Тулатовське». Його перейменували на Ірістон («Осетія») 1941 року, а 1950-го, коли воно одержало статус міста, на Беслан.

1 вересня 2004 року бесланську школу № 1 захопили терористи, 1128 дітей та дорослих було взято заручниками. 3 вересня в результаті перестрілки та штурму загинуло близько 330 чоловік, серед них 186 дітей та 145 дорослих. Поранення дістали 728 бесланців та 55 працівників силових структур. Під час штурму будівлі школи вбито 12 співробітників спецслужб та одного місцевого жителя, який допомагав звільнювати заручників. 31 бойовика вбито, один — постав пізніше перед судом.[1]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://kavkaz-uzel.ru/printnews/news/id/1220976.html[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 18 с. ISBN 966-8201-26-4

Посилання

[ред. | ред. код]