Бесташ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландшафтний заказник "Бесташ"
Категорія МСОПVI (Територія контрольованого природовикористання)
Ландшафтний заказник Бесташ, Нікольський р-н, с. Старченкове (Темрюк).jpg
Розташування ландшафтного заказника «Бесташ» на мапі України
47°16′32″ пн. ш. 37°03′02″ сх. д. / 47.27555556002777593° пн. ш. 37.050555560027774504° сх. д. / 47.27555556002777593; 37.050555560027774504Координати: 47°16′32″ пн. ш. 37°03′02″ сх. д. / 47.27555556002777593° пн. ш. 37.050555560027774504° сх. д. / 47.27555556002777593; 37.050555560027774504
Розташування: Україна Україна,
Донецька область,
Flag of Nikolske raion.svg Нікольський район
Площа: 437 га
Заснований: 17 серпня 1999 р.
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Бесташ. Карта розташування: Донецька область
Бесташ

Бе́сташ — ландшафтний заказник місцевого значення. Розташований у Нікольському районі Донецької області біля с. Старченкове. Статус заповідника визначено рішенням Донецької обласної ради 17 серпня 1999 року № 23/7-170[1]. Площа — 437 га. На території заказника є ділянки цілинних степів північного Приазов'я.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Заказники місцевого значення: Азовська дача; Артемівські садово-дендрологічні насадження; Балка Водяна; Балка Грузька; Балка Орлинська; Балка Північна; Бесташ; Болото Мартиненкове; Верхньосамарський; Гектова балка; Заплава — 1; Знаменська балка [ та ін. ] // Донбасс заповідний : Наук.-інформац. довідник-атлас . 2003 . 159 с. : іл. — С.65-105.
  • Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С.С. Куруленка, С.В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. – Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. – 168 с.
  • Химченко В.А. По заповедным местам Донбасса - Очерки. - Донецк, ООО "Лебедь", 2007. - 140 с.
  • Химченко В.А.Заповедными тропами Донетчины. Фотоальбом-путеводитель. - Донецк: "Донбасс", 2012. - 168 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ООПТ Донецькій області. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 22 грудень 2007.