Бесчастнов Олексій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бесчастнов Олексій Дмитрович
Народився 8 лютого 1913(1913-02-08)
Фряново, Щолковський район, Росія
Помер 6 листопада 1998(1998-11-06) (85 років)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Національність росіянин
Діяльність воєначальник
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Ветеран праці» Орден Дружби (В'єтнам)
Заслужений працівник НКВС Почесний співробітник держбезпеки

Олексій Дмитрович Бесчастнов (8 лютого 1913(19130208), село Фряново Богородського повіту Московської губернії, тепер смт Щолковського міського округу Московської області, Російська Федерація — 6 листопада 1998, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч органів державної безпеки, голова КДБ при РМ Узбецької РСР, генерал-лейтенант. Депутат Верховної ради РРФСР 3-го скликання. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 8—9-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника вовняної фабрики. У 1925 році закінчив п'ять груп сільської школи в селі Фряново.

У жовтні 1926 — січні 1929 року — пекар-бараночник у пекарні споживчого товариства у Фряново. З січня до червня 1929 року — продавець магазину споживчого товариства у Фряново.

У липні 1929 — січні 1930 року — технічний секретар Фряновської селищної ради Щолковського району Московської області. З січня до квітня 1930 року — бібліотекар бібліотеки при фабрично-заводській школі-семирічці в Фряново.

У квітні 1930 — січні 1931 року — секретар комітету ВЛКСМ при вовняній фабриці імені III Інтернаціоналу у Фряново.

З січня до червня 1931 року — завідувач організаційного відділу, з червня до серпня 1931 року — секретар Щолковського районного комітету ВЛКСМ Московської області.

У вересні 1931 — червні 1932 року — студент Московського комуністичного університету імені Кагановича.

Член ВКП(б) з березня 1932 року.

У червні 1932 — березні 1935 року — 1-й секретар Дмитровського районного комітету ВЛКСМ Московської області.

У березні 1935 — січні 1936 року — слухач курсів марксизму-ленінізму при Московському обласному комітеті ВКП(б).

У січні 1936 — жовтні 1937 року — 1-й секретар Каширського районного комітету ВЛКСМ Московської області.

25 жовтня 1937 — червень 1938 року — помічник начальника 3-го відділення 2-го відділу ГУДБ НКВС СРСР у Москві. У червні — 1 листопада 1938 року — помічник начальника відділення 3-го спецвідділу НКВС СРСР. 1 листопада 1938 — 7 травня 1940 року — начальник 4-го відділення 3-го спецвідділу НКВС СРСР.

7 травня 1940 — квітень 1941 року — начальник 3-го спецвідділу Сочинського міського відділу НКВС та заступник начальника 3-го спецвідділу УНКВС по Краснодарському краю. У квітні — серпні 1941 року — начальник 3-го відділу УНКДБ по Краснодарському краю.

У 1941 році закінчив заочно два курси Краснодарського державного педагогічного інституту.

6 вересня 1941 — серпень 1942 року — начальник економічного відділу УНКВС по Краснодарському краю. З серпня 1942 до травня 1943 року — начальник Новоросійської оперативної групи УНКВС по Краснодарському краю в містах Геленджик (з 29 вересня 1942 року) та Новоросійськ (з 25 грудня 1942 року).

24 червня 1943 — 13 травня 1944 року — заступник начальника УНКДБ по Краснодарському краю з кадрів. 13 травня 1944 — 7 травня 1948 року — заступник начальника УНКДБ (УМДБ) по Краснодарському краю. У цей період виїжджав у відрядження до радянської зони окупації Німеччини (1945 рік) та Польщі (1945—1946 роки).

7 травня 1948 — 5 листопада 1951 року — начальник УМДБ по Сталінградській області.

5 листопада 1951 — березень 1953 року — старший радник МДБ СРСР при Міністерстві народної безпеки Чехословацької Соціалістичної Республіки. У березні 1953 — березні 1954 року — старший радник МВС СРСР при Міністерстві народної безпеки Чехословацької Соціалістичної Республіки. 10 червня 1953 року був тимчасово усунений з посади та відкликаний до Москви, поновлений на посаді 20 липня 1953 року. З березня до 3 вересня 1954 року — старший радник КДБ при РМ СРСР при Міністерстві народної безпеки Чехословацької Соціалістичної Республіки.

3 вересня 1954 — січень 1957 року — начальник 11-го відділу Першого головного управління КДБ при РМ СРСР. У 1956 році виїжджав у відрядження до Болгарії та Румунії.

У січні 1957 — серпні 1962 року — старший радник (старший консультант) КДБ при РМ СРСР при Міністерстві внутрішніх справ Угорської Народної Республіки.

У серпні 1962 — грудні 1964 року — заступник начальника 7-го Управління КДБ при РМ СРСР.

У грудні 1964 — 1965 року — керівник групи фахівців Державного комітету економічних зв'язків СРСР на Кубі. У 1965—1968 роках — керівник представництва КДБ при РМ СРСР при Міністерстві внутрішніх справ Куби.

У 1968 — 25 жовтня 1969 року — заступник начальника Інспекції при голові КДБ при РМ СРСР.

14 листопада 1969 — 25 жовтня 1974 року — голова КДБ при Раді міністрів Узбецької РСР.

У жовтні 1974 — вересні 1981 року — начальник 7-го Управління КДБ при РМ СРСР. 19 серпня 1975 — 11 вересня 1981 року — член Колегії КДБ СРСР. З 1981 року — в чинному резерві КДБ СРСР.

У жовтні 1981 — лютому 1986 року — заступник міністра з виробництва мінеральних добрив СРСР по режиму. З 26 січня 1982 року — член Науково-технічної ради при заступнику міністра оборони СРСР.

З лютого 1986 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 6 листопада 1998 року, похований на Ваганьковському цвинтарі Москви.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]