Бесікі
| Бесікі | |
|---|---|
| Псевдо | Besiki |
| Народився | 1750[1][2] Тифліс, Картлійське царство[3] |
| Помер | 24 січня (4 лютого) 1791 Ясси, Об'єднане князівство Волощини і Молдови[3] |
| Діяльність | дипломат, поет, письменник |
| Знання мов | грузинська |
| Magnum opus | Tano-Tatanod |
| Батько | Zakariad |
| Автограф | |
Бесікі (груз. ბესიკი) справжнє ім'я Бесаріон Габашвілі (1750, Тбілісі, Картлійське царство — 1791, Ясси) — грузинський поет і політичний діяч. Для поетичної спадщини Бесікі характерні і любовна лірика, і героїчні поеми, і сатиричні вірші та епіграми. Як обер-секретар очолював Імеретинську дипломатичну місію з метою домогтися для Західної Грузії покровительства Росії.
Походив з родини відомих книжників-каліграфів Габашвілі. Батько — Захарій Габашвілі, грузинський державний діяч, письменник і священик, був духівником царів Картлі і Кахетії Теймураза II і Іраклія II, але в 1764 році через конфлікт з Католикосом Антонієм I був в 1764 відлучений від церкви і вигнаний з Тбілісі.
Як поет відомий за його літературному імені Бесікі — зменшувально-пестливе від імені Бесаріон.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ საქართველოს ბიოგრაფიული ლექსიკონი — 2001.
- 1 2 Бесики // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Барамидзе А. Г. Грузинская литература [XVIII в.] — // История всемирной литературы: В 8 томах. Т. 5 — М.: Наука, 1988, сс. 505—513.
- Мухамбазі // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 :М — Я. — С. 83.