Бета Гончих Псів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бета Гончих Псів
Diagram showing star positions and boundaries of the Auriga constellation and its surroundings
Cercle rouge 100%.svg

Розташування β CVn (обведено колом)
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Гончі Пси
Пряме піднесення 12h 33m 44.54482s[1]
Схилення +41° 21′ 26.9248″[1]
Видима зоряна величина (V) 4.26[2]
Характеристики
Спектральний клас G0 V[2]
Показник кольору (B−V) 0.58[3]
Показник кольору (U−B) 0.04[3]
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +6.9[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: –704.75[1] мас/р
Схил.: +292.74[1] мас/р
Паралакс (π) 118.49 ± 0.20 мас
Відстань 27.53 ± 0.05 св. р.
(8.44 ± 0.01 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
4.64[5]
Фізичні характеристики
Маса 1.025 ± 0.050[6] M
Радіус 1.123 ± 0.028[7] R
Світність 1.151 ± 0.018[7] L
Ефективна температура 5,653 ± 72[7] K
Інші позначення
Chara, Asterion, Beta CVn, 8 CVn, BD +42 2321, FK5 470, HD 109358, HIP 61317, HR 4785, SAO 44230.[2]
Посилання
SIMBAD дані для HD+109358
ARICNS дані для 00978

Бета Гончих Псів (β CVn, β Canum Venaticorum) — зоря головної послідовності спектрального класу G у північному сузір'ї Гончих Псів. Маючи видиму зоряну величину 4,26,[2] вона друга за яскравістю у цьому відносно тьмяному сузір'ї. На основі щорічного зсуву паралаксу у 118.49 mas,[1] ця зоря розташована на відстані 27,53 світлових років від Землі.

Разом з яскравішою зорею Кор Каролі, пара формує «південного пса» у цьому сузір'ї. Її назва Кара (грец. χαρά, букв. «радість») початково стосувалась всього «південного пса», пізніше стала застосовуватись виключно до зорі Бети Гончих Псів[8]. Ще одна назва - Астеріон, також походить з давньогрецьких міфів.

Китайське 常陳 (Cháng Chén, тобто «Імперська варта»), є назвою астеризму, який включає β CVn, α CVn, 10 CVn, 6 CVn, 2 CVn та 67 Великої Ведмедиці[9] Відповідно, сама β CVn відома як 常陳四 (Cháng Chén sì, Четверта зоря Імперської варти.)[10]

Спостережувані характеристики[ред.ред. код]

Маючи видиму зоряну величину 4,26, Бета Гончих Псів є другою за яскравістю у сузір'ї. Вона має спектральний клас G0 V, тобто є жовтим карликом. З 1943 року спектр зорі слугує однією зі стабільних опорних точок для класифікації інших зір[11]. Спектр має дуже слабку лінію емісії одноразово іонізованого кальцію (Ca II) з хромосфери, тому вона є корисною для звернення при порівнянні інших зір схожої спектральної категорії[12] (Лінії емісії Ca-II легко оцінювати та використовувати для виміру активності хромосфери зорі).

Вважається, що β CVn має трохи низьку металічність,[13] тобто частка елементів, важчих за гелій, у ній нижча за сонячну (наприклад заліза - бл. 60%). Але в частині маси, віку та еволюційного статусу ця зоря дуже схожа на Сонце[14] і включена до аналогів Сонця. Вона лише на 3 % масивніша за Сонце[6], має на 12 % більший радіус та на 15 % більшу світність[7]. Її вік оцінюється у 5,3[15]-7,1[5] мільярди років.

Компоненти космічної швидкості зорі (U, V, W) = (–25, 0, +2) км/с[14]. Раніше астрономи припускали, що β CVn може бути спектроскопічною подвійною, однак подальший аналіз даних це не підтверджує[16]. Крім того, пошук коричневого карлика на орбіті довкола цієї зорі 2005 року не знайшов такого компаньйона, принаймні в межах чутливості використаного інструменту[17].

Ймовірність життя[ред.ред. код]

Астроном Маргарет Турнбулл 2006 року назвала β CVn одним з найкращих кандидатів для пошуку форм позаземного життя[18]. А через її схожість з Сонцем, астробіологи включили її до списку найбільш астробіологічно цікавих зір в межах 10 парсеків від Землі[14]. Однак станом на 2009 рік довкола зорі не було виявлено жодної планети[6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  2. а б в г bet CVn -- Spectroscopic binary. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Процитовано 2010-07-04. 
  3. а б Argue, A. N. (1966). UBV photometry of 550 F, G and K type stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 133. с. 475–493. Bibcode:1966MNRAS.133..475A. doi:10.1093/mnras/133.4.475. 
  4. Wilson, Ralph Elmer (1953). General Catalogue of Stellar Radial Velocities. Washington: Carnegie Institution of Washington. Bibcode:1953QB901.W495..... 
  5. а б Holmberg, J.; Nordström, B.; Andersen, J. (July 2009). The Geneva-Copenhagen survey of the solar neighbourhood. III. Improved distances, ages, and kinematics. Astronomy and Astrophysics 501 (3): 941–947. Bibcode:2009A&A...501..941H. arXiv:0811.3982. doi:10.1051/0004-6361/200811191. 
  6. а б в van Belle, Gerard T.; von Braun, Kaspar (April 2009). Directly Determined Linear Radii and Effective Temperatures of Exoplanet Host Stars. The Astrophysical Journal 694 (2). с. 1085–1098. Bibcode:2009ApJ...694.1085V. arXiv:0901.1206. doi:10.1088/0004-637X/694/2/1085. 
  7. а б в г Boyajian, Tabetha S. та ін. (February 2012). Stellar Diameters and Temperatures. I. Main-sequence A, F, and G Stars. The Astrophysical Journal 746 (1): 101. Bibcode:2012ApJ...746..101B. arXiv:1112.3316. doi:10.1088/0004-637X/746/1/101. . See Table 10.
  8. Kaler, Jim. Beta Canum Venaticorum. Stars. University of Illinois. Процитовано 2006-12-06. 
  9. (китайська) 中國星座神話, написано 陳久金.
  10. (китайська) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表, Космічний музей Гонгконгу
  11. Garrison, R. F. (December 1993). Anchor Points for the MK System of Spectral Classification. Bulletin of the American Astronomical Society 25: 1319. Bibcode:1993AAS...183.1710G. Процитовано 2012-02-04. 
  12. Herbig, G. H. (1985). Chromospheric H-alpha emission in F8-G3 dwarfs, and its connection with the T Tauri stars. Astrophysical Journal 289 (1). с. 269–278. Bibcode:1985ApJ...289..269H. doi:10.1086/162887. 
  13. Luck, R. Earle; Heiter, Ulrike (2006). Dwarfs in the Local Region. The Astronomical Journal 131 (2). с. 3069–3092. Bibcode:2006AJ....131.3069L. doi:10.1086/504080. 
  14. а б в de Mello, G. P.; del Peloso, E. F.; Ghezzi, L. (2006). Astrobiologically Interesting Stars Within 10 Parsecs of the Sun. Astrobiology (abstract) 6 (2). с. 308–331. Bibcode:2006AsBio...6..308P. PMID 16689649. arXiv:astro-ph/0511180. doi:10.1089/ast.2006.6.308. Процитовано 2008-05-05. 
  15. Barry, Don C.; Cromwell, Richard H.; Hege, E. Keith (1987). Chromospheric activity and ages of solar-type stars. Astrophysical Journal, Part 1 315. с. 264–272. Bibcode:1987ApJ...315..264B. doi:10.1086/165131. 
  16. Morbey, C. L.; Griffin, R. F. (1987). On the reality of certain spectroscopic orbits. Astrophysical Journal, Part 1 317. с. 343–352. Bibcode:1987ApJ...317..343M. doi:10.1086/165281. 
  17. Carson, J. C. та ін. (2006). The Cornell High-Order Adaptive Optics Survey for Brown Dwarfs in Stellar Systems. I. Observations, Data Reduction, and Detection Analyses. The Astronomical Journal 130 (3). с. 1212–1220. Bibcode:2005AJ....130.1212C. arXiv:astro-ph/0506287. doi:10.1086/432604. 
  18. Stars searched for extraterrestrials. PhysOrg.com. 2006-02-19. Процитовано 2008-05-04. 

Посилання[ред.ред. код]