Акраб (зоря)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бета Скорпіона)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
β Скорпіона

Зображення сузір'я Скорпіона та Чумацького Шляху з β Скорпіона у верхньому правому куті
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Скорпіон
HR 5984
Пряме сходження 16г 05х 26.23198с[1]
Схилення –19° 48′ 19.6300″[1]
Видима зоряна величина (V) 2.62[2]
HR 5985
Пряме сходження 16г 05х 26.57128с[1]
Схилення –19° 48′ 06.8556″[1]
Видима зоряна величина (V) 4.92[2]
Характеристики
Спектральний клас B1V[3] (B0.5IV-V + B1.5V)[4]
Показник кольору (B−V) –0.08[5]
Показник кольору (U−B) –0.08[5]


Характеристики
Спектральний клас B2V[3]
Показник кольору (B−V) –0.02[5]
Показник кольору (U−B) –0.70[5]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) –1.0[6] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: –5.20[1] мас/р
Схил.: –24.04[1] мас/р
Паралакс (π) 8.07 ± 0.78 мас[1]
Відстань 400 ± 40 св. р.
(120 ± 10 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		–3.92 / –2.60[7]
Фізичні характеристики
Маса 15.0 M☉
Радіус 6.3 R☉
Світність 31,600 L☉
Ефективна температура 28,000 K
Фізичні характеристики
Маса 8.2 M☉
Радіус 2.9 R☉
Світність 3,200 L☉
Ефективна температура 24,000 K
Інші позначення
Acrab, Elacrab, Graffias, 8 Scorpii, ADS 9913, WDS J16054-1948
Посилання
SIMBADдані для beta+Sco

Бета Скорпіона (β Скорпіона, позначення β Sco) — зоряна система у південному зодіакальному сузір'ї Скорпіона, що складається з 6 зір. Система має власну назву Акраб, яка однак офіційно позначає лише компонент β Sco Aa за рішенням Міжнародного астрономічного союзу.

Компоненти[ред. | ред. код]

При спостереженні через малий телескоп, Бета Скорпіона спостерігається як подвійна зоря з відстанню між двома компонентами у 13,5 кутових секунди та спільною видимою зоряною величиною +2,50. Ця пара яка має позначення β¹ Sco та β² Sco, формує верхівку ієрархії шести компонентів системи.

β¹ Sco, яскравіша з пари, сама складається з двох компонентів, β Sco A та β Sco B, які обертаються на кутовій відстані у 3,9 кутових секунди з орбітальним періодом 610 років. β Скорпіона A є спектроскопічною подвійною зорею, два компоненти якої мають позначення β Скорпіона Aa (яка власне і має назву Акраб[8]) та β Скорпіона Ab. Вони відділені 1,42 мілліарсекунд та мають орбітальний період у 6,82 дні[9].

β² Скорпіона також має два компоненти, позначені β Скорпіона C та β Скорпіона E, які обертаються з кутовим розділенням у 0,1328 кутових секунди та орбітальним періодом 39 років. β Скорпіона E є спектроскопічною подвійною зорею з компонентами, позначеними β Скорпіона Ea та β Скорпіона Eb, з орбітальним періодом 10,7 днів.

Компонент β Скорпіона D є непов'язана зоря сьомої зоряної величини HD 144273, на відстані 520"[10]. Але деякі автори називають компонент Aa компонентом D[11].

Науковцями також був запропонований компаньйон до зорі β Sco B, з позначенням β Скорпіона G, для компенсації відсутньої маси у системі, але докази його існування не знайдені[7]. Позначення β Скорпіона F стосується теоретичного компаньйона до компонента E[11].

Номенклатура[ред. | ред. код]

β Scorpii — позначення Байєра для системи; β¹ та β² Scorpii — двох видимих компонентів. Позначення підкомпонентів — β Scorpii A, Aa, Ab, B, C, E, Ea та Eb — відповідають усталеним позначенням, які використовує «Вашингтонський каталог зоряних систем» (Washington Multiplicity Catalog, WMC) для зоряних систем і прийняті МАС (IAU).[12]

Українська назва зорі — Акраб[13] походить від арабської назви сузір'я (араб. العقرب‎ — скорпіон), інша назва Граффіас[джерело?] (англ. Graffias[14][15][16]), яку вона ділить із Ксі Скорпіона.

У 2016 році Міжнародний астрономічний союз створив Робочу групу з назв зір (WGSN)[17] для каталогізації та стандартизації власних назв зір. Група постановила, що у зоряних системах власна назва зорі повинна відноситись лише до найбільш яскравої зорі системи за видимою зоряною величиною[18]. Група затвердила назву Акраб для компонента β Sco Aa 21 серпня 2016 року, і це відображено у Каталозі назв зір МАС.[8]

Зоря була відома китайцям як 房宿四 (Четверта зоря Кімнати).

Характеристики[ред. | ред. код]

Система β Скорпіона є кінематичним членом підгрупи Верхнього Скорпіона зоряної асоціації Скорпіона-Центавра, яка складається з тисяч молодих зір з середнім віком 11 млн.років і розташована на відстані 470 світлових років (145 парсеків) від Землі. Аналіз β1 Скорпіона як однієї зорі дав вік 9-12 млн.років[19], але аналіз системи β Скорпіона дозволяє припустити вік бл.6 млн.років.[7]

Два головні компоненти β Скорпіона А є найбільш масивними зорями системи, з масами 15 M☉ та 10 M☉ відповідно. Комбінований спектральний клас системи B1 V. Індивідуальні спектральні класи зір чітко визначити неможливо, але вони оцінюються як B0,5 та B1,5. Компонент Aa еволюціонує трохи вбік від головної послідовності нульового віку і його клас світності оцінюється посередині між субгігантом (IV) та головною послідовністю (V). Компонент Ab має клас світності головної послідовності, температуру 26 400 K та світність у 7 900 світностей Сонця.

Компонент B у більш ніж 20 разів тьмяніший за комбіновану світність зір компонента A і його чіткий спектральний клас не визначений. Його маса оцінюється у ~8 M☉.[11]

Компонент C має клас B2 V та масу 8 M☉. Його ефективна температура поверхні становить 24 000 K, радіус — 2,9 радіусів Сонця, а болометрична світність — 3 200 світностей Сонця.

Компонент E має температуру 13 000 K, радіус 2,4 радіуси Сонця та світність 126 сонячних. Ця зоря є хімічно пекулярною, з високим вмістом мангану та стронцію. Припускається, що вона може бути ртутно-мангановою зорею (HgMn), але вміст інших металів неочікувано низький.[7]

Бета Скорпіона розташована на 1,01° від екліптики і може затемнюватись Місяцем і, дуже зрідка, планетами Сонячної системи. Останнє покриття зорі планетою (Юпітером) було 13 травня 1971 року.[20]

У культурі[ред. | ред. код]

Бета Скорпіона присутня на прапорі Бразилії, де символізує штат Мараньян.[21]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
  2. ↑ а б Hoffleit, D.; Warren Jr., W. H. (1991). Entry for HR 2491. Bright Star Catalogue, 5th Revised Ed. (Preliminary Version). CDS. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 6 вересня 2017. ID V/50 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.].
  3. ↑ а б Abt, H. A. (1981). Visual multiples. VII – MK classifications. Astrophysical Journal Supplement Series. 45: 437. Bibcode:1981ApJS...45..437A. doi:10.1086/190719.
  4. ↑ Holmgren, D.; Hadrava, P.; Harmanec, P.; Koubsky, P.; Kubat, J. (1997). Search for forced oscillations in binaries. II. β Scorpii A. New physical parameters and a search for line profile variability. Astronomy and Astrophysics. 322: 565. Bibcode:1997A&A...322..565H.
  5. ↑ а б в г Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4 (99): 99, Bibcode:1966CoLPL...4...99J
  6. ↑ Evans, D. S. (June 20–24, 1966), Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.), The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities, Determination of Radial Velocities and their Applications, University of Toronto: International Astronomical Union, 30: 57, Bibcode:1967IAUS...30...57E
  7. ↑ а б в г Catanzaro, G. (2010). First spectroscopic analysis of β Scorpii C and β Scorpii E. Discovery of a new Hg Mn star in the multiple system β Scorpii. Astronomy and Astrophysics. 509: A21. Bibcode:2010A&A...509A..21C. doi:10.1051/0004-6361/200913332.
  8. ↑ а б IAU Catalog of Star Names. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 28 липня 2016.
  9. ↑ Mason, Brian D.; Hartkopf, William I.; Tokovinin, Andrei (September 2010), Binary Star Orbits. IV. Orbits of 18 Southern Interferometric Pairs, The Astronomical Journal, 140 (3): 735—743, Bibcode:2010AJ....140..735M, doi:10.1088/0004-6256/140/3/735
  10. ↑ Mason, Brian D.; Wycoff, Gary L.; Hartkopf, William I.; Douglass, Geoffrey G.; Worley, Charles E. (2001). The 2001 US Naval Observatory Double Star CD-ROM. I. The Washington Double Star Catalog. The Astronomical Journal. 122 (6): 3466. Bibcode:2001AJ....122.3466M. doi:10.1086/323920.
  11. ↑ а б в Van Flandern, T. C.; Espenschied, P. (1975). Lunar occultations of beta Scorpii in 1975 and 1976. Astrophysical Journal. 200: 61. Bibcode:1975ApJ...200...61V. doi:10.1086/153760.
  12. ↑ Hessman, F. V.; Dhillon, V. S.; Winget, D. E.; Schreiber, M. R.; Horne, K.; Marsh, T. R.; Guenther, E.; Schwope, A. та ін. (2010). «On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets». arXiv:1012.0707 [astro-ph.SR]. 
  13. ↑ Скорпіон // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 426. — ISBN 966-613-263-X.
  14. ↑ Aitken, R. G. (1924). The Zodiacal Constellation Scorpio. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 36: 124. Bibcode:1924PASP...36..124A. doi:10.1086/123392. JSTOR 40692425.
  15. ↑ Allen, Richard Hinckley (1963) [1899]. Star Names: Their Lore and Meaning (вид. Revised). New York: Dover Publications. с. 367. ISBN 0-486-21079-0.
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 6 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ IAU Working Group on Star Names (WGSN), International Astronomical Union, архів оригіналу за 15 липня 2018, процитовано 22 May 2016.
  18. ↑ Bulletin of the IAU Working Group on Star Names, No. 2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 12 жовтня 2016.
  19. ↑ Mark J. Pecaut; Eric E. Mamajek; Eric J. Bubar (February 2012). A Revised Age for Upper Scorpius and the Star Formation History among the F-type Members of the Scorpius-Centaurus OB Association. Astrophysical Journal. 746 (2): 154. arXiv:1112.1695. Bibcode:2012ApJ...746..154P. doi:10.1088/0004-637X/746/2/154. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 6 вересня 2017. {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= (довідка)
  20. ↑ Bartholdi, P.; Owen, F. (1972). The Occultation of Beta Scorpii by Jupiter and Io. II. Io. Astronomical Journal. 77: 60—65. Bibcode:1972AJ.....77...60B.
  21. ↑ Astronomy of the Brazilian Flag. FOTW Flags Of The World website. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 16 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Акраб_(зоря)&oldid=35848582