Бетехтін Анатолій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бетехтін Анатолій Володимирович
 Генерал армії
Загальна інформація
Народження 20 вересня 1931(1931-09-20)
Аргунове, СРСР
Смерть 27 жовтня 2012(2012-10-27) (81 рік)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Alma Mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Військова служба
Роки служби 19501992
Приналежність СРСР СРСР
Рід військ Танкові війська
Мотострілецькі війська
Командування
1988 — 1992 Перший заступник Головнокомандуючого СВ СРСР
1987 — 1988 Ком. Забайкальським військовим округом
1984 — 1987 Ком. Прибалтійським військовим округом
Нагороди та відзнаки
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Орден Червоного Прапора (МНР) Медаль «40-років Халхін-Гольської перемоги» Медаль «50 років Монгольській Народній Революції» Медаль «50 років Монгольській Народній Армії»
CMNS: Бетехтін Анатолій Володимирович у Вікісховищі
СРСР Депутат ВР СРСР
11-го скликання
4 березня 1984 березень 1989

Бете́хтін Анато́лій Володи́мирович (нар. 20 вересня 1931, Аргунове, СРСР — пом. 27 жовтня 2012, Москва, Росія) — радянський воєначальник, Генерал армії, командуючий Прибалтійським військовим округом (19841987), командуючий Забайкальським військовим округом (19871988), перший заступник Головнокомандуючого Сухопутних військ ЗС СРСР. Кавалер Ордена Леніна, Ордена Жовтневої Революції, Ордена «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ст. та Ордена Червоного Прапора (МНР). Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (19841989).

Життєпис[ред. | ред. код]

Анатолій Бетехтін народитвся в селі Аргунове Вологодського району Північного краю. Військову службу розпочав у 1950 році. У 1953 році закінчив Київське училище самохідної артилерії[1], після чого командував спочатку танковим взводом, а згодом ротою і батальйоном.

У 1961 році отримав диплом Військової академії бронетанкових військ. З 1966 року — старший офіцер оперативного штабу армії. З 1968 року — заступник командира танкового полку. У грудні 1969 року призначений на посаду заступника командира танкової дивізії. У 1972 році закінчив Військову академії Генерального штабу. У серпні того ж року очолив танкову дивізію, якою командував до вересня 1975 року, допоки не отримав підвищення до посади начальника штабу 8-ї гвардійської загальновійськової армії у складі Групи радянських військ в Німеччині.

У серпні 1981 року був призначений начальником штабу Одеського військового округу. З січня 1984 року - командуючий військами Прибалтійського військового округу. У лютому 1987 року переведений на аналогічну посаду до Забайкальського військового округу. З вересня 1988 року - перший заступник Головнокомандуючого Сухопутних військ. 4 листопада того ж року указом Президії Верховної Ради СРСР Анатолію Бетехтіну присвоєно звання Генерала армії.

Окрім військової діяльності займався й політичною. З 1984 по 1989 рік - Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання від Латвійської РСР.

Звільнений у запас в квітні 1992 року.

Помер 27 жовтня 2012 року в Москві. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Выпускники — Генералы армии (рос.). Сайт выпускников КВОКДКУ им. М. В. Фрунзе. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 13 листопада 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]