Перейти до вмісту

Беттані Г'юз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Г'юз.
Беттані Г'юз
англ. Bettany Hughes
Народилася1967(1967)
Лондон, Велика Британія
Країна Велика Британія
Діяльністьісторикиня, класицистка, телеведуча, викладачка університету
Галузьантичність[1]
Alma materКоледж святої Хільдиd і середня школа «Ноттінг Гілл і Ілінг»d
Знання мованглійська
БатькоПітер Г'юзd
Брати, сестриСаймон Г'юз[d]
Нагороди
IMDbID 1655796
Сайтbettanyhughes.co.uk

Беттані Мері Г'юз (англ. Bettany Mary Hughes; нар. 1967(1967)[2][3], Лондон, Англія) — англійський історик, письменниця та телеведуча, що спеціалізується на античності. Її книги присвячені історії та міфам античності, а також історії Стамбула. Активно заохочує викладання антикознавства в школах Великої Британії. 2019 року відзначена орденом Британської імперії.

Ранні роки життя, освіта та кар'єра

[ред. | ред. код]

Виросла в Західному Лондоні[en][4]. Здобула освіту в середній школі «Ноттінг Гілл і Ілінг» та коледжі святої Хільди[en] Оксфордського університету, який закінчила зі ступенем з історії Стародавнього світу та Нового часу[5].

Беттані запрошений науковий співробітник Королівського коледжу Лондона, почесний співробітник Кардіфського університету та почесний доктор Йоркського університету[en][6].

Беттані Г'юз розмовляє з Ральфом Джексоном (куратором романо-британських колекцій Британського музею) під час зйомок фільму «Таємні скарби Британії» в Британському музеї

У доробку Г'юз документальні фільми та серіали з історії стародавнього світу і нового часу. 2009 року нагороджена спеціальною нагородою Наомі Саргант за досконалість в освітньому мовленні[7], а 2012 року нагороджена «медаллю Медлікотта» за служіння історії від Історичної асоціації, почесним членом якої вона є[8].

У 2011 році очолила журі Жіночої літературної премії[9], єдиної щорічної нагороди Великої Британії за найкращий роман, написаний англійською мовою жінками будь якої національності[10].

Беттані покровитель благодійної організації «The Iris Project», яка сприяє вивченню латини та грецької мови у школах Великої Британії[11]. Також вона почесний покровитель національної кампанії «Classics for All», мета якої повернення класичних мов та вивчення давніх цивілізацій у державних школах[12]. Вона є радником «Фонду науки, технологій та цивілізації», мета якого — сприяння масштабним спільним проєктам між Сходом та Заходом[13].

У 2014 році вона стала «шановним другом» (англ. Distinguished Friend) Оксфордського університету[14]. Член Лондонського товариства антикварів[en] з 3 березня 2017 року[15]. 2019 року відзначена орденом Британської імперії за служіння історії[16].

Родина та особисте життя

[ред. | ред. код]

Пітер Г'юз, батько Беттані, був актором. Брат Саймон — гравець у крикет та журналіст. Одружена з Адріаном Евансом; подружжя має двох дітей[17]. Вегетаріанка[18].

Книги

[ред. | ред. код]

В доробку має 4 книги:

  • Hughes, Bettany (2005). Helen of Troy : goddess, princess, whore. London. ISBN 9781845952143.[19]
  • Hughes, Bettany (2010). The hemlock cup : Socrates, Athens and the search for the good life. London: Vintage Books. ISBN 9780099554059.[20]
  • Hughes, Bettany (2017). Istanbul : a tale of three cities. London. ISBN 9781780224732.[21]
  • Hughes, Bettany (2019). Venus & Aphrodite : history of a goddess. London. ISBN 9781474610360.[22]

Книга «The Hemlock Cup» увійшла до списку бестселерів «Нью-Йорк таймс», обрана «Книгою року» Дейлі телеграф[23], і представлена як «Книга тижня» на радіостанції BBC Radio 4[24]. Книга потрапила у короткий список премії гільдії письменників Великої Британії[25].

Огляд книги «Istanbul: a tale of three cities» (укр. Стамбул: історія трьох міст) виходив у часописі «The New York Review of Books»[26].

Телепрограми

[ред. | ред. код]

Беттані Г'юз автор та ведуча низки документальних телепрограм з історії стародавнього світу та нового часу: цикл з 7 випусків «Стародавній світ» (англ. «The Ancient World») (2002—2010)[27], «Таємні скарби Британії» (англ. «Britain's Secret Treasures») (2012—2013)[28], «Геній Стародавнього світу» (англ. «Genius of the Ancient World») (2015)[29], «Ніл: Велична річка Єгипту» (англ. «The Nile: Egypt's Great River») (2019)[30] та інші.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Bettany Hughes. British Council. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  3. ↑ Bettany Mary Hugues. Companies House. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  4. ↑ About Bettany. bettanyhughes.co.uk. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2013-07-31 у Wayback Machine.](англ.)
  5. ↑ Bettany Hughes. st-hildas.ox.ac.uk. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2013-08-18 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ University awards five honorary degrees. york.ac.uk. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  7. ↑ VLV Awards 2009. vlv.org.uk. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2012-04-26 у Wayback Machine.](англ.)
  8. ↑ The HA honours Bettany Hughes for services to History: Medlicott Medal 2012. HA News. The Historical Association. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  9. ↑ Judging. Women's Prize for Fiction. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  10. ↑ History of the prize. womensprizeforfiction.co.uk. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2013-06-22 у Wayback Machine.](англ.)
  11. ↑ The Iris Project - Classics in Schools and Communities. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  12. ↑ Supporters. classicsforall.org.uk. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2013-11-05 у Wayback Machine.](англ.)
  13. ↑ Aims & Mission. fstc.org.uk. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2020-02-25 у Wayback Machine.](англ.)
  14. ↑ Dr Bettany Hughes becomes a Distinguished Friend of Oxford. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  15. ↑ Prof Bettany Hughes. Society of Antiquaries of London. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  16. ↑ Supplement 62666. The London Gazette. 8 червня 2019. с. B12. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  17. ↑ My perfect weekend: Bettany Hughes, historian. telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  18. ↑ Silverman, Rosa (20 жовтня 2017). Bettany Hughes on how the 'snowflake generation' may have cracked the work-life balance. The Telegraph. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  19. ↑ British Library Item details. primocat.bl.uk. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2020-07-01 у Wayback Machine.](англ.)
  20. ↑ British Library Item details. primocat.bl.uk. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2020-07-01 у Wayback Machine.](англ.)
  21. ↑ British Library Item details. primocat.bl.uk. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2020-06-29 у Wayback Machine.](англ.)
  22. ↑ British Library Item details. primocat.bl.uk. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2020-06-29 у Wayback Machine.](англ.)
  23. ↑ Books of the Year for Christmas: History. The Daily Telegraph. 19 листопада 2010. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  24. ↑ Book of the Week: The Hemlock Cup: Socrates, Athens and the Search for the Good Life. Book of the Week. BBC Radio 4. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  25. ↑ Writer's Guild Awards 2011. writersguild.org.uk. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2012-04-14 у Wayback Machine.](англ.)
  26. ↑ Hansen, Suzy (22 лютого 2018). Istanbul Blues. The New York Review of Books. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  27. ↑ The Ancient World. DocumentaryHeaven. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  28. ↑ Waters, Florence (16 липня 2012). Bettany Hughes on Britain’s Secret Treasures. The Telegraph. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  29. ↑ Genius of the Ancient World. www.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  30. ↑ Parker, Alice (7 липня 2019). Bettany Hughes digs up the secrets from 900 miles of Nile. Mail Online. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Беттані_Г%27юз&oldid=44089255