Бефруа (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бефруа

Бефруа́ (від фр. beffroi — «вічева вежа», «вежа міської ради». Французьке «beffroi» виходить до давньофранкського слова «baffraiz». Це давньофранкське слово скомпільоване з двох прагерманських слів: «bergan» — «захищати» та «frithuz» — «мир») — міська вежа у багатьох містах Північно-Західної Європи доби Середньовіччя.

Походження і призначення[ред. | ред. код]

Башти бефруа могли бути як церковними дзвіницями, так і звичайними сторожовими баштами зі дзвонами. Така вежа, зазвичай, вказувала на вольності міста. Вважається, що традиція зводити міські вежі виникла в Англії.

За Середньовіччя навколо башти бефруа зосереджувалось міське світське життя, а в самому її приміщенні була тенденція розташовувати органи управління міста, як то: залу для засідань міської ради, подеколи суд, своєрідний архів: місце для зберігання міської казни, паперів, печатки, торгові палати. Оскільки всередині башти місця задля цього часто бракувало, поруч з беффруа почали прибудовувати спеціальний будинок, що незабаром став міською ратушею.

Географія[ред. | ред. код]

Башти-бефруа розповсюджені переважно в Північно-Західній Європі, зокрема, у Нідерландах, Бельгії (особливо у Фландрії), також у Франції.

24 фламандські і 6 валлонських бефруа занесені до списків Світової спадщини ЮНЕСКО.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]