Бехинє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Город
Бехинє
чеськ. Bechyně

Bechyně, kostel.JPG

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 49°17′43″ пн. ш. 14°28′05″ сх. д. / 49.29530916517377648° пн. ш. 14.468125123278777977° сх. д. / 49.29530916517377648; 14.468125123278777977Координати: 49°17′43″ пн. ш. 14°28′05″ сх. д. / 49.29530916517377648° пн. ш. 14.468125123278777977° сх. д. / 49.29530916517377648; 14.468125123278777977

Країна Flag of the Czech Republic.svg Чехія
Край Південночеський край
Район Табор
Межує з

сусідні нас. пункти
Chrášťanyd, Týn nad Vltavoud, Dražíčd, Hodoniced, Sudoměřice u Bechyněd, Černýšoviced, Haškovcova Lhotad, Dobronice u Bechyněd, Raděticed ?
Внутрішній поділ
  • Hvožďanyd[1], Senožatyd[1], Bechyněd
  • Староста Jaroslav Matějka
    Перша згадка 1323[2]
    Попередні назви Bechin, Beching
    Площа 21,293035 км²[3]
    Висота 406 м
    Водойма Q1663585?, Лужніце
    Населення 4965 осіб (1 січня 2021)[4]
    Часовий пояс UTC+1
    Поштовий індекс 391 65
    Автомобільний код TA
    GeoNames 3079616
    OSM r438670  ·R
    Код LAU (NUTS) CZ552054
    Офіційний сайт mestobechyne.cz
    Бехинє. Карта розташування: Чехія
    Бехинє
    Бехинє
    Бехинє (Чехія)

    Бехинє (чеськ. Bechyně, нім. Bechin) — курортне місто у Чехії, в окрузі Табор Південночеського краю. Розташоване на річці Лужніце за 19 кілометрів на південний захід від міста Табор.

    Історія[ред. | ред. код]

    Під час реконструкції міської площі в 2011 археологамибули виявлені численні сліди кельтського поселення I століття до н. е.

    У IX столітті на місці Бехинє існувало слов'янське городище (згідно з Чеською хронікою воно було одним з найважливіших адміністративних центрів Чехії того періоду).

    До 993 відноситься перша письмова згадка про поселення на місці Бехинє, що перебувало у володінні празького єпископа і було резиденцією архідиякона Бехинськой церковної провінції.

    У 1268 спорожніле село купив у єпископа король Пршемисл Отокар II, який заклав тут кам'яний Бехинський замок на місці старого городища[5].

    У 1323 біля підніжжя замку король Ян Люксембурзький заклав місто Бехинє, а в 1340 подарував місто панам із Штернберка.

    Пам'ятки[ред. | ред. код]

    Курорт[ред. | ред. код]

    У 1728 в Бехинє відкрили лікувальні мінеральні джерела і торф'яно-залізисті лікувальні грязі, внаслідок чого був заснований курорт Лазні Бехинє. В наші дні це один з найпопулярніших курортів півдня Чехії. На знамениті грязі і лікувальні води сюди щороку приїжджають десятки тисяч людей.

    Вважається, що лікувальні грязі Бехинє мають унікальну здатність зберігати і передавати тепло в 7 разів швидше від термальної мінеральної води. Ці грязі використовуються для лікування і реабілітації опорно-рухового апарату.

    Населення[ред. | ред. код]

    Рік Чисельність
    1869 2994 [6]
    1880 2816 [6]
    1890 2709 [6]
    1900 2714 [6]
    1910 2754 [6]
    Рік Чисельність
    1921 2725 [6]
    1930 2742 [6]
    1950 2746 [6]
    1961 4818 [6]
    1970 5067 [6]
    Рік Чисельність
    1980 5689 [6]
    1991 6151 [6]
    2001 5931 [6]
    2014 5226 [7]
    2016 5154 [8]
    Рік Чисельність
    2017 5129 [9]
    2018 5125 [10]
    2019 5097 [11]
    2020 5016 [12]
    2021 4965 [4]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    3. Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky - 2017Český statistický úřad, 2017.
    4. а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021Praha: ČSÚ, 2021.
    5. Бехин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
    6. а б в г д е ж и к л м н п Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011ČSÚ, 2015.
    7. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014Praha: 2014.
    8. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016Praha: 2016.
    9. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
    10. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
    11. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
    12. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020Praha: ČSÚ, 2020.

    Джерела[ред. | ред. код]