Бехтеревський провулок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бехтерівський провулок
Київ
Місцевість Кудрявець
Район Шевченківський район
Назва на честь В. М. Бехтерєва
Колишні назви
Діонісівський провулок
Загальні відомості
Протяжність 320 м
Координати початку 50°27′23″ пн. ш. 30°29′45″ сх. д. / 50.45639° пн. ш. 30.49583° сх. д. / 50.45639; 30.49583Координати: 50°27′23″ пн. ш. 30°29′45″ сх. д. / 50.45639° пн. ш. 30.49583° сх. д. / 50.45639; 30.49583
Координати кінця 50°27′29″ пн. ш. 30°29′44″ сх. д. / 50.45806° пн. ш. 30.49556° сх. д. / 50.45806; 30.49556
поштові індекси 04053
Транспорт
Найближчі станції метро  «Лук'янівська»
Тролейбуси Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців)
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Свято-Покровський жіночий монастир
Державні установи Посольство Куби (буд. №5)
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10089
У проєкті OpenStreetMap r2152181
Мапа
Мапа
CMNS: Бехтеревський провулок у Вікісховищі

Бе́хтерівський прову́лок[1] — провулок в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Кудрявець. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до Покровського монастиря.

Історія[ред. | ред. код]

Провулок виник у середині XIX століття, мав назву Діоні́сівський, імовірно, від Діонісівської домашньої церкви великої княгині Олександри Петрівни Романової — засновниці та першої ігумені Покровського монастиря. За міським розкладом належав до 4-го розряду, 1914 року переведений одразу до 1-го розряду.

Сучасну назву на честь російського психіатра Володимира Бехтерєва провулок отримав у 1939 році[2], (повторні рішення про перейменування — 1944[3] та 1952[4] роки).

Забудова[ред. | ред. код]

З давніх споруд збереглися капітальні будівлі кінця XIX — початку ХХ століття; сучасна забудова більшою мірою враховує історичне середовище.

Будинок № 13-А — колишній прибутковий будинок Покровського монастиря. Збудований у 1913 році, архітектор — Євген Єрмаков. Той самий архітектор збудував і притулок для прочан монастиря — будинок № 12 (19121913 рр.).

На Діонісівському (іще він звався Денисівським) провулку, 15, був студентський гуртожиток педагогічного технікуму, але там мешкали студенти і з інших закладів. Тепер там відновлено Свято-Покровський жіночий монастир.

Персоналії[ред. | ред. код]

У будинку № 3-А жив український письменник Юрій Заруба, у будинку № 8 (не зберігся) — український письменник Іван Нечуй-Левицький. У будинку № 5 (кв. 6)[5] проживав академік живопису Володимир Менк, а у будинку № 6 — художник Опанас Рокачевський.

У 19061908 роках у будинку № 4 (не зберігся) проживала родина письменника Михайла Булгакова.

У будинку № 13 мешкав Вілен Барабой — спеціаліст у галузі експериментальної онкології, доктор медичних наук, професор, лаурет кілької премій, в тому числі й Державної премії України у галузі науки і техніки. У будинку 13-А мешкав доктор історичних наук Іван Слинько[6].

Пам'ятники[ред. | ред. код]

На території посольства Куби встановлено бюст видатного кубинського філософа, поета та революціонера Хосе Марті.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За текстом рішення 1952 року про перейменування і в офіційному довіднику «Вулиці міста Києва» 2015 року — Бехтерівський провулок.
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 серпня 1939 року № 1148/25 «Про перейменування вулиць по Молотовському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11829. Арк. 44–47. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 541. Арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]
  5. Каталог ХХХVIII-й передвижной выставки картин. — 1910. — 15 с. (рос.)
  6. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 26 квітня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бехтерєвський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 24.
  • Бехтерєвський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 28.