Беца Йожеф Йожефович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ф
Йожеф Беца
Йожеф Беца.jpg
Особові дані
Повне ім'я Йожеф Йожефович Беца
Народження 6 листопада 1929(1929-11-06)
  Мукачево
Смерть 24 лютого 2011(2011-02-24) (81 рік)
  Мукачеве
Зріст 177
Вага 72
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1946
1947—1949
1950—1951
1951—1953
1953—1954
1955—1958
«Більшовик» (Мукачеве)
«Спартак» (Ужгород)
ГБО (Станіслав)
«Спартак» (Станіслав)
ОБО (Львів)
ЦСК МО (Москва)




22 (0)
35 (2)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1955—1956 СРСР СРСР 2 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1953
1961,1963—1968
1969—1970
1971—1972
1972—1973
1975
1976—1978
1979—1981
1982
1985
1989
1989—1990
«Спартак» (Станіслав) (граючий тренер)
СКА (Ростов-на-Дону)
СКА (Львів)
СКА (Ростов-на-Дону)
Північна група військ
СКА (Ростов-на-Дону)
«Металург» (Запоріжжя)
«Арарат» (Єреван)
«Кайрат» (Алма-Ата)
СКА (Одеса)
«Торпедо» (Запоріжжя)
СКА (Ростов-на-Дону)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Йо́жеф Йо́жефович Бе́ца (угор. Becza József; * 6 листопада 1929, Мукачево, Закарпаття — † 24 лютого 2011, Мукачеве) — радянський футболіст, півзахисник. Гравець збірної СРСР, Олімпійський чемпіон 1956 року. Майстер спорту (з 1961), заслужений майстер спорту СРСР (з 1991), заслужений тренер Вірменської РСР (з 1980), заслужений тренер РСФРР. Орден «За заслуги» III ступеня (2004).

Життєпис[ред.ред. код]

За національністю — угорець.[1] Розпочав грати в футбол у 1943 році в юнацькій команді мукачівської тютюнової фабрики. Потім перейшов у місцевий «Більшовик», звідти — в ужгородський «Спартак». Армійську службу проходив у ГБО (Станіслав), «Спартаку» (Станіслав), львівському ОБО[2], а потім перейшов у ЦБРА. У чемпіонатах СРСР провів 35 матчів, забив 2 голи.

За збірну СРСР провів 2 матчі (в тому числі 1 матч за олімпійську збірну СРСР).

У віці 29 років змушений був завершити ігрову кар'єру через хворобу[3]. Після завершення кар'єри гравця закінчив Ленінградський фізкультурний інститут ім. Лесгафта. У 1961—1972 роках з невеликими перервами тренував ростовський СКА. Потім 2,5 роки працював у Польщі з командою Північної групи військ. Надалі тренував різноманітні команди СРСР.

У 2004 році в Ужгороді вийшла книга журналіста Івана Жироша про Йожефа Бецу «Шлях до Олімпу».

Досягнення[ред.ред. код]

Як гравець

  • Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1955, 1956, 1958)
  • Володар Кубка СРСР (1955)
  • Олімпійський чемпіон 1956

Як тренер

  • Срібний призер чемпіонату СРСР (1966)
  • Фіналіст кубка СРСР (1971)

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]