Бецибока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бецибока
Betsiboka.jpg
Madagascar rivers.svg
18°21′31″ пд. ш. 47°29′07″ сх. д. / 18.35868000002777833° пд. ш. 47.485374000027775310° сх. д. / -18.35868000002777833; 47.485374000027775310
Витік 18°07′12″ пд. ш. 47°30′14″ сх. д. / 18.12° пд. ш. 47.504° сх. д. / -18.12; 47.504
• координати 18°21′31″ пд. ш. 47°29′07″ сх. д. / 18.35868000002777833° пд. ш. 47.485374000027775310° сх. д. / -18.35868000002777833; 47.485374000027775310
Гирло Мозамбікська протока,
16°03′ пд. ш. 46°36′ сх. д. / 16.05° пд. ш. 46.6° сх. д. / -16.05; 46.6Координати: 16°03′ пд. ш. 46°36′ сх. д. / 16.05° пд. ш. 46.6° сх. д. / -16.05; 46.6
• координати 15°52′04″ пд. ш. 46°18′35″ сх. д. / 15.867893000027779138° пд. ш. 46.30972300002777331° сх. д. / -15.867893000027779138; 46.30972300002777331
Басейн невідомо
Країни: Мадагаскар
Довжина 525 км
Площа басейну: 11 800 км² і 49 000 км²
Притоки: Ikopa Riverd
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 1066213
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бецибока[1], Бецибука (фр. Betsiboka) — річка в північно-західній частині острова Мадагаскар. Має довжину 525 км і є найбільшою річкою острова. Відома своїм червоно-коричневим кольором, який пояснюється величезною кількістю осаду, що вимивається річкою в море.

Бецибока бере початок в горах центральної частини острова, на півночі провінції Антананаріву. Річка утворюється при злитті річок Мананару і Дзабу, яке розташоване за 85 км північніше міста Антананаріву, столиці країни, потім тече в північному напрямі. Недалеко від населеного пункту Маеватанана Бецибока виходить на рівнину і приймає ліворуч води своєї найбільшої притоки — річки Ікупа. На 40-км ділянці від цього місця до злиття праворуч з річкою Камуру у поселення Амбатубуені уздовж русла річки розташовано багато невеликих озер. Поруч з населеним пунктом Марувуай Бецибука впадає в бухту Бумбетука Мозамбікської протоки, утворюючи дельту. На виході з бухти знаходиться портове місто Махадзанга.

Річка судноплавна на 130 км від гирла, в її низів'ях розташовуються розлогі рисові поля[2].

Вид з космосу на дельту Бецибуки і бухту Бумбетука

Червоно-коричневий колір вод Бецибоки є результатом екологічної катастрофи. Масштабні зведення тропічних лісів, які були природним покривом острова, значно прискорили процес ерозії ґрунту в північно-західній його частині[2]. Освоєння земель під ріллю і пасовища за останні 50 років привели до того, що великий об'єм ґрунтів вимивається в море, в деяких районах острова наближається до 250 тон на гектар (максимальне зафіксоване значення показника в усьому світі). Велика частина ґрунтів — це червоні латеритні ґрунти (що мають в профілі горизонт латериту).

Седименти, що виносяться річкою, осідають в естуарії, викликаючи замулення бухти Бумбетука. У 1947 році портові споруди міста Махадзанга довелося переносити на зовнішній берег для запобігання посадці на мілину океанських судів[3].

У січні 2009 року два послідовних тропічних циклони викликали повінь на Бецибоці. Річка сильно розлилася, розташовані по берегах озера наповнилися мулом[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бєлозоров С. Т. Африка. — К.: Радянська школа, 1957.
  2. а б Sediment Laden Drainages (англійською). Lunar and Planetary Institute, USRA. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 31 березня 2009. 
  3. Earth from Space (англійською). NASA. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 31 березня 2009. 
  4. Betsiboka River Floods, Madagascar-January 2009 (англійською). NASA Image of the Day. 30 березня 2009. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 31 березня 2009. 

Посилання[ред. | ред. код]