Бжеґ (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бжег
Brzeg

Герб Прапор
Герб Прапор
площа Ринок
площа Ринок
Розташування міста Бжег
Основні дані
50°52′ пн. ш. 17°29′ сх. д. / 50.867° пн. ш. 17.483° сх. д. / 50.867; 17.483
Країна Польща Польща
Регіон Опольське воєводство
Столиця для Q11700046? (former municipality)
Магдебурзьке право 1248, 1250
Площа 14,61 км²
Населення 37438 (2011)[1]
· густота 2590 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 134 ± 1 м і 150 ± 1 м
Міста-побратими Beroun[d], Бург-ан-Бресс, Гослар, Екернферде
Телефонний код (48) 77
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів OB
GeoNames 3102459
Поштові індекси 49-300
Міська влада
Веб-сторінка brzeg.pl
Мапа


Commons-logo.svg Бжег у Вікісховищі?

Бжег (пол. Brzeg, нім. Brieg) — місто в південно-західній Польщі, на річці Одра. Адміністративний центр Бжеського повіту Опольського воєводства.

Історія[ред. | ред. код]

У стародавні часи на місці сучасного Бжеґа існувало поселення під назвою Будорігум. Але середньовічна мапа, на жаль, недостатньо точна, щоб визначити, де саме воно було розташоване. Деякі гіпотези припускають, що вона була розташована на території нинішнього Вроцлава. У 1235 році з'явилася перша згадка про торгівлю в поселенні Високий Бжег. У 1311-1675 роках столиця незалежного Бжезького герцогства (пізніше Легнице-Бжезького та Воловського герцогства) династії сілезьких П'ястів, останнім представником якої був Єжи IV Вільгельм. 10 квітня 1741  після битви при Малуйовіцах Великий Бжеґ перейшов в управління прусського короля Фрідріха II.

15 серпня 1842 р. була прокладена залізнична лінія Вроцлав - Бжеґ, що стала найстарішою польською залізницею на цій території (Верхньосілезька залізниця, що з'єднує Вроцлав і Верхню Сілезію). У 1843 році залізничним сполученням Бжеґ з'єднався з містами Ополе та Катовіце, в 1848 з Нисою, в 1894 з Стшеліним, в 1910 з Вузовим. У 1844 році через річку Одра введено в експлуатацію старий міст, який замінив дерев'яний. 27 жовтня 1895 року був введений в експлуатацію новий міст. У 1909 році почалося будівництво судноплавного каналу вздовж Одера і міського порту.

У 1846 році побудувався цукровий завод "Löbbeck", у 1848 році газовий завод (1848), у 1874 фортепіанна фабрика H. Schutz (1874), в 1876 цукровий завод "Concordia", в 1879 фабрика офісних книг "Löwenthala", в 1902 цементний завод H. Bienecka, а також машинний завод "Güttler", сигарна фабрика і броварня;

У 1845 році населення складало 11,7 тис. осіб, а в 1914 році значно зросло до 29 тисяч.

В період правління мера Юліуса Пеппеля (1895-1910) місто значно розширилось і кількість жителів збільшилася на 8000 осіб. До міста почали надходити численні інвестиції — була проведена каналізаційна система, з'явилося водопостачання, побудувалися електростанції і розширений міський парк Вольнощі, який став носити ім'я Юліуса Пеппеля.

У 1940 р. перший газ, відправлений з муніципального газового заводу, досягав Бжеґу та його околиць, що суттєво вплинуло на розвиток міста.

Восени 1944 року німецькі охоронці вбили 200 ув'язнених. 23 січня 1945 року почалися радянсько-німецьких боїв за місто. 6 лютого Бжеґ захоплений червоною армією 1-го Українського фронту. 70% старого міста з низкою цінних пам'яток було зруйновано, Бжеґ приєднали до Польщі після чого почалася масова депортація німецького населення до Німеччини. У 1946 р. прусська назва Бреґ змінилася на польську. У 1960-ті роки почалася реконструкція найважливіших пам'яток міста, старе місто почало відбудовуватись отримала розвиток машинобудівна, електротехнічна, шкіряна та харчова промисловість.

26 травня 1966 спалахнуло повстання бжеґців, які стали на захист церковного майна і було жорстоко придушене військами ЗОМО (пол. ZOMO). У 1992 році місто залишили останні російські війська. Після адміністративного розподілу у 1998 році Бжеґ опинився у складі Опольського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 17771 3246 12600 1925
Жінки 19667 3102 11532 5033
Разом 37438 6348 24132 6958

Уродженці Бжеґу[ред. | ред. код]

Люди, пов'язані з Бжеґом[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Colmar Grünhagen: Codex Diplomaticus Silesiae T. 9 Urkunden der Stadt Brieg. Breslau: Josef Max & COMP., 1870.
  • Historyczne dziedzictwo Ziemi Brzeskiej. Historia lokalna na przykładzie wybranych powiatów, miast i gmin, Dom Współpracy Polsko-Niemieckiej & Powiat Brzeski, Brzeg 2005, ​ISBN 83-920550-8-X​.
  • Heinrich Adamy: Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung. Breslau: Verlag von Priebotsch’s Buchhandlung, 1888, s. 9, 30.
  • H. Markgraf, J. W. Schulte, Codex Diplomaticus Silesiae T.14 Liber Fundationis Episcopatus Vratislaviensis, Breslau 1889.
  • Matthäusa Meriana, Topographia Bohemiae, Moraviae et Silesiae, Frankfurt am Main 1650.
  • Brzeg – Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, Tom I, s. 396.
  • Józef Lompa, Krótki rys jeografii Śląska dla nauki początkowej, Głogówek 1847, s. 11.
  • Konstanty Damrot, Die älteren Ortsnamen Schlesiens, ihre Entstehung und Bedeutung: mit einem Anhange über die schlesisch-polnischen Personennamen: Beiträge zur schlesischen Geschichte und Volkskunde, Verlag von Felix Kasprzyk, Beuthen 1896.
  • Konstanty Damrot, Die älteren Ortsnamen Schlesiens, ihre Entstehung und Bedeutung: mit einem Anhange über die schlesisch-polnischen Personennamen: Beiträge zur schlesischen Geschichte und Volkskunde, Verlag von Felix Kasprzyk, Beuthen 1896.
  • Heinz Stoob, Peter Johanek (Hrsg.), Waldemar Grosch (Bearb.): Deutsches Städtebuch: Bd. 1., Schlesisches Städtebuch. Stuttgart, 1995, s. 54.
  • Dorota Borowicz, Mapy narodowościowe Górnego Śląska od połowy XIX wieku do II Wojny Światowej, Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2004, s. 33, ISBN 83-229-2569-7, OCLC 69318732
  • Jan Kochanowski: Dzieła polskie. Warszawa: 1972, s. 64–65. Cytat: fragment utwóru Satyr, albo dziki mąż, gdzie jest wzmianka o handlu wołami w mieście Brzegu: To największe misterstwo, kto do Brzegu z woły, A do Gdańska wie drogę z żytem, a z popióły.
  • Krystian Heffner: Brzeg – historia i współczesność. Opole 1987, s. 35.
  • Paweł Pawlita: Julius Peppel – zasłużony dla rozwoju miasta. Panorama Powiatu Brzeskiego. [dostęp 27 września 2009].
  • Romuald Nowak: Pomniki Brzegu. Panorama Powiatu Brzeskiego. [dostęp 14 września 2009].
  • Rejestr miejsc i faktów zbrodni popełnionych przez okupanta hitlerowskiego na ziemiach polskich w latach 1939–1945. Województwo opolskie, Warszawa 1980, s. 18.
  • Rada Ochrony Pomników Walki i Męczeństwa, Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939–1945, Sport i Turystyka 1988, ​ISBN 83-217-2709-3​, str. 489
  • Zarządzenie Ministrów: Administracji Publicznej i Ziem Odzyskanych z dnia 7 maja 1946 r. (M.P. z 1946 r. nr 44, poz. 85).
  • Wojciech Jankowski, Mały przewodnik po Polsce, Wydawnictwo Sport i Turystyk Warszawa 1983 ​ISBN 83-217-2329-2​ s. 88

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.