Бзів
| село Бзів | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Київська область | ||
| Район | Броварський район | ||
| Тер. громада | Баришівська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA32060010030029697 | ||
| Облікова картка | село Бзів | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | до 1750 р. | ||
| Населення | 800 | ||
| Площа | 2,82 км² | ||
| Густота населення | 321,28 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 07527 | ||
| Телефонний код | +380 804476 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°18′54″ пн. ш. 31°12′47″ сх. д. / 50.31500° пн. ш. 31.21306° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
100 м | ||
| Водойми | Ільта | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 07527, Київська обл., Броварський р-н c. Бзів, вул. Свято-Миколаївська, буд. 2466 | ||
| Карта | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Бзів — село в Україні, у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області, до 2020 року — центр сільської ради. Розташоване над річкою Ільта.

За часів козаччини, до 1781 року село Бзів перебувало у складі Баришівської сотні Переяславського полку.
Зі скасуванням козацького полкового устрою, селище перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у Бзові було 272 душі, село у володінні «казених людей»[1].
Від початку XIX століття Бзів перебував у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.
Є на мапі 1812 року[2].
1910 року - село Скопецької волості Переяславського повіту Полтавської губернії, 254 господарства, 1421 мешканець разом з найманими робітниками[3].
У 1929 році в селі створено колгосп. Його керівниками в період Голодомору були: Чихман Ф. П. — голова колгоспу, Гурин Т. О. — секретар партійної організації, Гурин М. Н. — голова сільської ради. Вони були місцевими відповідальними особами за розкуркулення, конфіскацію харчів і відповідно голод місцевих селян.
За радянських часів село особливо сильно постраждало від насильницької колективізації та Голодомору у 1932—1933 роках.
У 1932—1933 роках у селі було два колгоспи «Червоний Клин» та «Новоселиця». За наявними та доступними архівними документами за 1932 рік та червень-жовтень 1933 року встановлено 100 прізвищ [4]
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Бзів початку 1970-х року було подано таку інформацію:
Бзів — село, центр сільської Ради, розташоване за 7 км від районного центру і за 4 км від залізничної станції Сулимівка. Населення — 846 чоловік. На території села знаходиться перший відділок Морозівської птахофабрики. За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства у післявоєнні роки, 19 трудівників села одержали урядові нагороди. У Бзові є клуб, бібліотека, початкова школа, директором якої до 1963 року працювала заслужена вчителька школи УРСР Н. С. Бурко. За багаторічну сумлінну працю вона нагороджена орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора.[5]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Баришівського району, село увійшло до складу Броварського району[6].
Станом на 1923 рік у селі Бзів Баришівського району Київського округу проживала 1581 особа.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 879 осіб, з яких 400 чоловіків та 479 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 858 осіб[8].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 868 | 95.81% |
| російська | 33 | 3.64% |
| вірменська | 2 | 0.22% |
| білоруська | 1 | 0.11% |
| інші/не вказали | 2 | 0.22% |
| Усього | 906 | 100% |
- Гречкосій Владислав Павлович (1994—2023) — молодший сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Батьківщина Олександра Івановича Сердюка — народного артиста СРСР, лауреата Державних премій 1947 і 1948 років.

- Дерев'яна Миколаївська церква (пам'ятка архітектури)[10];
- Братська могила воїнів Радянської армії, які загинули в роки німецько-радянської війни біля будинку культури.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100, 240
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
- ↑ "Список населенных мест Переяславского уезда Полтавской губернии : составлен по данным подворно-хоз. земской переписи 1910 г."
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008. — 1374 с. — ISBN 978-966-7195-95-3 — С. 29-30
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Село Бзів // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
| Це незавершена стаття з географії Баришівського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

