Библо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Библо
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Старосамбірський район
Рада/громада Боршевицька сільська рада
Код КОАТУУ 4625180502
Основні дані
Населення 414
Площа 1,33 км²
Густота населення 311,28 осіб/км²
Поштовий індекс 82010
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°38′47″ пн. ш. 22°51′32″ сх. д. / 49.64639° пн. ш. 22.85889° сх. д. / 49.64639; 22.85889Координати: 49°38′47″ пн. ш. 22°51′32″ сх. д. / 49.64639° пн. ш. 22.85889° сх. д. / 49.64639; 22.85889
Середня висота
над рівнем моря
224 м
Водойми р. Чижка
Відстань до
районного центру
43 км
Найближча залізнична станція Боршевичі
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 82011, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Боршевичі, тел. 31-4-94
Карта
Библо. Карта розташування: Україна
Библо
Библо
Библо. Карта розташування: Львівська область
Библо
Библо
Мапа

Библо у Вікісховищі?

Библо́ — село в Україні, у Старосамбірському районі Львівської області. Населення становить 414 осіб (2001 р.). Орган місцевого самоврядування — Боршевицька сільська рада.

Розташоване на річці Чижці, за 43 км на північний захід від районного центру.

Село починається присілком (хутором) Твержа, який має історичне походження від оборонної фортеці, заснованої в ΧΙV ст. Крім Твержі, колись до Библа належали тепер неіснуючі хутори Ціщини, Рудки і Кусики.

Назва[ред. | ред. код]

Вважається, що назва села пішла від того, що його власником були польські пани Бибельські.[джерело?] Грушевський Михайло вважав рід Бибельських українським, який з часом полонізувався[1] Народні перекази свідчать, що назва пов'язана з переписуванням церковних книг — Біблії.

Герб[ред. | ред. код]

В ΧΙΧ ст. на гербі села було зображено граблі та косу, що перетинаються, посередині — рогач, вістрями вниз. В місці їх перетину розміщений серп. Така символіка вказує на сільськогосподарський напрям життя селян.

Історія[ред. | ред. код]

В історичних джерелах село Бибель згадується з 1361 р. В написанні під назвою Библо згадується, зокрема, в 1785—1788 рр.

За княжих часів село розташовувалось там, де тепер є Нове Місто. У 1241—1242 рр. під час нападів татар село було знищене. Вціліле населення переселилось на 3 км нижче, і нове поселення назвали теж Библо.

У грамоті від 1361 р. король Казимир III підтверджує своєму «слузі» боярину Ходку Бибельському право на володіння селом Библом[2]. Пани Бибельські були власниками сіл Библо та Комаровичі в ΧΙV ст.

Більшість земель села належала родині Прокоповичів. У ΧVΙ ст. територія села належала землевласнику Станіславу Бажі (пол. Barzi). Після скасування панщини в Австрійській імперії 150 моргів поміщицької землі перейшло до нового пана — Тарнавського. За часів володіння Тарнавських (батька Юзефа, а після його смерті — сина Єжи) був збудований двоповерховий палац з багатим оздобленням та розбитий парк із рідкісними деревами. Зруйнований палац і деякі дерева ще збереглись дотепер. Коли господарство почало занепадати, Є. Тарнавський продав частину земель заможним селянам, а решту — новому пану — Вільку. Вількова родина господарювала на цих землях до 1939 р., а пізніше виїхала.

У 1922 р. в селі засновано читальню товариства «Просвіта». У 1936—1938 рр. збудований Народний дім товариства «Просвіта». В той час організований дитячий садок.

У 1928 р. в селі проживало 707 осіб, серед який було 155 римо-католиків та 15 євреїв.

30 червня 1939 р. село зайняла Червона Армія, був організований тимчасовий уряд місцевої влади. Під час Другої світової війни багато селян виїхало на роботи в Німеччину.

Здійснювався національно-визвольний рух. У 1939 р. в село з Перемишля від проводу ОУН був присланий Хробак для підготовки юнаків до військової справи. Одразу організувалось 14 чоловік. З часом кількість зросла до 50 юнаків. Тренування проходили на горі Валок. У неділю вони збирались на пасовищі села на т. зв. «паради» у формі січових стрільців. Ці хлопці не йшли в УПА, а працювали підпільно.

Після війни, 1948 р. створений колгосп ім. Молотова.

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Найдавніші відомості про церкву відносяться до 1507 року. Є згадки й про монастир. Теперішня церква Воздвиження Чесного Хреста збудована у 1825 р. З 1957 до 1989 р. — церква закрита.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В селі працюють Народний дім та філія центральної районної бібліотеки.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»

Посилання[ред. | ред. код]