Бикові
Бикові | |
---|---|
![]() | |
Шаблеріг чорний (Hippotragus niger) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
Інфраряд: | Pecora |
Родина: | Бикові (Bovidae) Gray, 1821 |
Підродини | |
![]() |
Би́кові (Bovidae Gray, 1821) — родина ссавців з ряду оленеподібних, що об'єднує низку родів найвідоміших великорозмірних ссавців, у тому числі: биків, яків, буйволів, буфало, зубрів, вівцебиків, кіз, овець, козиць, антилоп та інших. Родина містить 54 роди й 153 живі види[1]. Найбільше різноманіття бикових — у Африці, але вони також живуть у деяких частинах Європи, Азії й Північної Америки; більшість сучасних видів є мешканцями відкритих луків. Це травоїдні тварини широкого профілю. Численні види були одомашнені людиною[2]. Найменший вид, антилопа карликова вагою 1.5–3 кг, найбільший вид, арні вагою 600–1200 кг. Кінцівки довгі, роги нерозгалужені, не скидаються, переважно постійно ростуть і, за винятком чотирирогої антилови, вони парні[2].
Систематика бикових[ред. | ред. код]
Родину поділяють на низку підродин, у тому числі (в обсязі фауни Європи, всі таксони розміщено за абеткою):
- підродина бикових (Bovinae), що включає роди Бик (Bos), Буйвіл (Bubalus)
- підродина антилопові (Antilopinae), що включає роди Козиця (Rupicapra), Баран (Ovis), Козел (Capra), сайга (Saiga).
Підродина Antilopinae — Антилопові[ред. | ред. код]
Внутрішня систематика жуйних (Ruminantia)[3] | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|







- триба Aepycerotini
- триба Alcelaphini
- Alcelaphus (1 вид)
- Beatragus (1 вид)
- Connochaetes — гну (2 види)
- Damaliscus — бубал (2 види)
- триба Antilopini
- Ammodorcas (1 вид)
- Antidorcas (1 вид)
- Antilope — Антилопа (1 вид)
- Dorcatragus (1 вид)
- Eudorcas (4 види)
- Gazella — Газель (9 видів)
- Litocranius (1 вид)
- Madoqua — Дікдік (8 видів)
- Nanger (5 видів)
- Ourebia (1 вид)
- Procapra (3 види)
- Raphicerus (3 види)
- Saiga — Сайгак (1 вид)
- триба Caprini
- Ammotragus (1 вид)
- Arabitragus (1 вид)
- Budorcas (2 види)
- Capra — козел (10 видів)
- Capricornis — козеріг (4 види)
- Hemitragus (1 вид)
- Naemorhedus (6 видів)
- Nilgiritragus (1 вид)
- Oreamnos (1 вид)
- Ovibos — вівцебик (1 вид)
- Ovis — вівця (7 видів)
- Pantholops (1 вид)
- Pseudois (1 вид)
- Rupicapra — козиця (2 види)
- триба Cephalophini
- Cephalophorus (11 видів)
- Cephalophula (1 вид)
- Cephalophus — дукер (4 види)
- Leucocephalophus (1 вид)
- Philantomba (3 види)
- Sylvicapra (1 вид)
- триба Hippotragini
- триба Neotragini
- Neotragus (1 вид)
- Nesotragus (2 види)
- триба Oreotragini
- Oreotragus (1 вид)
- триба Reduncini
Підродина Bovinae — бикові[ред. | ред. код]

- триба Bovini
- триба Boselaphini
- Boselaphus — нільгау (1 вид)
- Tetracerus (1 вид)
- триба Tragelaphini
- Tragelaphus (10 видів)
Вимерла підродина Hypsodontinae[ред. | ред. код]
Вимерлі роди: Gobiocerus, Hypsodontus, Kubanotragus, Sinopalaeoceros
Біологія бикових[ред. | ред. код]
Морфологія та анатомія[ред. | ред. код]
Для бикових характерні наявність рогів у багатьох випадках у самок і завжди у самців (виняток становлять шуті форми), відсутність верхніх різців та ікол, 3-камерний шлунок, розвинена сліпа кишка; ремиґання [4][недоступне посилання з червня 2019]. Безрогих корів часто називають «комолими» (від давньої назви коня «комонь»).
Поведінка, їжа, селекція[ред. | ред. код]
Переважна більшість бикових — стадні тварини відкритих просторів; є лісові форми. Живляться трав'янистими рослинами, а також листям і пагонами дерев.
Селекція та свійські форми[ред. | ред. код]
Бикові як у минулому, так і тепер, представлені численними формами. З цієї родини ссавців люди вивели найвигідніші з економічного погляду м'ясо-молочні породи свійських тварин. Шляхом приручення і селекції окремих диких видів люди отримали свійських баранів і овець, кіз і цапів, биків і корів, буйволів. Основну увагу прилідяли селекції ознак самиць, від яких отримували приплід, молоко, шерсть, роги.
Полювання на бикових[ред. | ред. код]
Давні полювання[ред. | ред. код]

Практично всі види цієї родини є головними об'єктами полювання людей з давніх часів. Картини полювань відомі з часів створення наскельних малюнків давніх людей печерної доби розвитку цивілізації. Завдяки цьому представники родини бикових відіграли визначну роль у розвитку цивілізації як джерело білкової їжі.
Сучасні полювання[ред. | ред. код]
Надалі перехід людей до осілого життя і землеробства перетворив полювання у окрему галузь розваг (царські полювання), а потім — у захоплення широких верств населення. На сьогодні полювання на бикових є окремою галуззю економіки. В Україні для цього були створені державні заповідно-мисливські господарства (наприклад, ДЗЛМГ «Залісся» та Кримське ДЗЛМГ) і тепер діють численні лісомисливські господарства.
Проблеми перепромислу[ред. | ред. код]
Через розвиток транспорту та способів і знарядь здобування звіра стан популяцій багатьох видів бикових суттєво погіршився, а деякі види зникли остаточно. Зокрема, в Україні за останні кілька століть зникли бик первісний (тур), сайгак, бізон європейський (зубр), козиця звичайна[4]. 2009 року в Україні проведено низку акцій щодо охорони найбільшого в Європі виду родини бикових — бізона європейського (зубра) — під назвою «2009 рік — рік зубра (Bison bonasus) в Україні»[5].
Проблеми браконьєрства[ред. | ред. код]
Однією з головних проблем ведення мисливського господарства є браконьєрство, яке ще називають «незаконне полювання», через що багато претензій природоохоронців та екологістів адресується мисливцям. Між мисливцями і браконьєрами існує величезна різниця. Кожний мисливський колектив і кожне мисливське господарство зацікавлені у збільшенні популяцій мисливських звірів, у тому числі видів родини бикових, та у жорсткому контролі браконьєрства[6].
Родина бикових в Україні[ред. | ред. код]
В Україні і суміжних країнах бикові представлені такими родами і видами:
1. підродина бикових (Bovinae)
- 1.1. триба бики (Bovini)
- рід Бик — Bos (у дикому стані знищений)
- вид Бик первісний, або тур — Bos primigenius (у дикому стані знищений)
- вид Бик свійський, або велика рогата худоба (одомашнена форма Bos taurus)

- рід Буйвіл — Bubalus (завезений)
- вид Буйвіл індійський — Bubalus bubalis (завезений, часто утримують в Закарпатті)
2. підродина антилопових (Antilopinae)
- 2.1. триба антилопи (Antilopini)
- рід Сайгак — Saiga (у дикому стані в Україні знищений)
- вид Сайгак татарський — Saiga tatarica (у дикому стані в Україні знищений)
- 2.2. триба козли (Caprini)
- рід Козиця — Rupicapra (у дикому стані в Україні знищений)
- вид Козиця звичайна, або гірська — Rupicapra rupicapra (у дикому стані в Україні знищений)
- рід Баран — Ovis (завезений)
- вид Баран свійський — Ovis aries (завезений, широко в культурі)
- вид Баран дикий, або муфлон — Ovis musimon (завезений в багато господарств, є в Гірському Криму)
- рід Козел — Capra (завезений)
- вид Козел свійський — Capra hircus (завезений, часто утримують в господарстві)
Окрім того, велику кількість різних видів цієї родини утримують у зоопарках, зокрема в Асканії-Нова. У дикій природі бикових залишається все менше й менше.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 24.04.2023.
- ↑ а б Gomez, W.; T. Patterson; J. Swinton; J. Berini (2011). Bovidae. Animal Diversity Web. Процитовано 24.04.2023.
- ↑ Hassanin, A.; Douzery, E. J. P. (2003). Molecular and morphological phylogenies of Ruminantia and the alternative position of the Moschidae. Systematic Biology 52 (2): 206–28. PMID 12746147. doi:10.1080/10635150390192726.
- ↑ Загороднюк І. В. Зміни фауни унгулят України в історичні часи // Вестник зоологии. — Київ, 1999. — Suppl. № 11. — С. 91-97. [1] [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ 2009 рік — рік зубра (Bison bonasus) в Україні (сайт Українського теріологічного товариства НАН України)[2] [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Розділ «Боротьба з браконьєрством» на порталі «Ловецтво України» (www.huntingukraine.com)[3] [Архівовано 19 червня 2011 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Бичачі // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (Читати онлайн [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.])
- Порожнисторогі, бичачі, бикові (Bovidae) // Біологічний словник / За ред. академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — 680 стор., іл. - С. 466, 467.
- Список ссавців України: види, відомі за останні два століття — вебсайт Українського теріологічного товариства НАНУ http://terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm [Архівовано 18 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Родина Бикові [Архівовано 14 березня 2012 у Wayback Machine.] у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005)
- Порожнисторогі [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] // Червона книга України
- Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви / С. Харчук, І. Загороднюк // Geo & Bio. - 2019. - Т. 17. - С. 99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnnpm_2019_17_10
![]() |
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|