Биков Дмитро Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дмитро Биков
Дмитрий Львович Быков
Dmitry Bykov 2006.jpg
При народженні: Дмитрий Львович Быков
Дата народження: 20 грудня 1967(1967-12-20) (46 років)
Місце народження: Москва, СРСР
Громадянство: СРСР СРСР → Росія Росія
Рід діяльності: поет, письменник і літературознавець
Премії:

Міжнародна літературна премія імені А.і Б.Стругацьких
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Биков.

Дмитро Биков (повне ім'я Дмитро Львович Биков, *20 грудня 1967, Москва) — російський письменник і журналіст, біограф російських поетів Бориса Пастернака та Булата Окуджави.

Біографія[ред. • ред. код]

Уродженець міста Москва. У 1984 р. закінчив школу з золотою медаллю. Вірші почав писати з шести років.

Батьки ( Лев Мойсейович Зільбельтруд і Наталя Йосиповна Бикова) розійшлися. Сина виховувала мати, вчителька російської мови та літератури. Дмитро закінчив факультет журналістики МГУ є Червоним дипломом, пройшов службу в армії. Працювати почав як позаштатний кореспондент з 1982 року. Дмитра прийнято в Союз письменників Росії з 1991 року.

Одружений, жінка - Ірина Лукьянова, дитячий письменник. В родині троє дітей.

Творча біографія[ред. • ред. код]

У 2003-2006 роках Дмитро Биков вів майстер-клас в Інституті журналістики і літературної творчості.

Мав друковані твори( полемічні,літературознавські, критичні статті) майже у всіх значних московських виданнях:

  • «Огоньок» ( до 2007 р.)
  • «Нова газета»
  • «Труд»
  • «Столиця»
  • «Вечірній клуб»
  • «Російське життя»

Дебютував на російському ТБ у 1992 році в програмі Кіри Прошутінської.На ATV вів власну програму «Добре БИков» ( російською «Хорошо БЫков» ), був також одним з ведучих програми «Врємєчко».У 2009 році його запросили бути ведучим програми «Народжені в СРСР» ( канал «Ностальгія» ).Окрім телебачення Дмитро Биков вів програму «Сіті шоу з Дмитром Биковим» на радіо Сіті-FM.

Орден куртуазних маньєристів[ред. • ред. код]

  • Куртуазний маньєризм - течія в сучасній російській поезії. Про їх появу написана навіть стаття в російській вікіпедії.

Гурток сформувався в 1980-ті роки, офіційна поява якого зафіксована 22 грудня 1988 року. Перша сумісна збірка «Чарівна отрута кохання» ( російською «Волшебный яд любви» ) надрукована у 1989 році і мала твори засновників, серед яких

  • Вадим Степанцов
  • Дмитро Биков
  • Олександр Вулих
  • Андрій Добринін
  • Віктор Пеленягре
  • Константен Григор'єв.

Симптоматична поява подібного гуртка в часи розвалу і зникнення СРСР, останної імперії. Це відсилає дослідників культури до Італії 16 століття і ганебного пограбування і руйнації Риму у 1527 році. Тоді, в травні 1527 р. вояки католицького короля Карла V захопили і зруйнували центр католицизму - Рим. Одновірці католики не зупинились перед пограбуванням католицьких монастирів, церков і католицьких же святинь. Це призвело до кризи в суспільстві, рішучої відмови від гуманізму як ідейної течії і появи маньєризму в світогляді і творах сучасників і митців.Переживати почуття тривоги, жаху від трагедій, страшного розчарування в політиках і політиці - нормально для творчої( чи не творчої) особи цілком природньо в часи суспільних катастроф. Але після таких переживань не виникають комедії чи гармонійні твори.

Зникнення СРСР ( на щастя )не супроводжувалося руйнаціями в столицях чи масовими вбивствами, як в Римі 1527 року. Але запанували настої кризи, невіри, розбрату. Значно підвищилась зацікавленість до епох занепаду і занепадницьких течій в минулому - декадансу на зламі 19-20 століть, маньєризму 16-17 століть, занепаду Римської імперії.

Маніфест куртуазних маньєристів[ред. • ред. код]

Гурток вважає своїми попередниками поетів Парні́, Пу́шкіна тощо. Ідейним напрямом слугують настої вакхічних пісень чи рядки (російською):

  • Давайте пить и веселиться,
  • Давайте жизнию играть
  • Пусть чернь слепая суетится
  • Не нам безумной - подражать.
  • Пусть наша ветреная младость
  • Потонет в неге и вине,
  • Пусть изменяющая радость
  • нам улыбнётся хоть во сне.
  • «Пусть Моцарт играет нам на своём волшебном клавесине, а мы, куртуазные маньеристы, пустимся в бешеную мазурку с самыми блистательными из дам, созданных нашим воображением.»

Але історія знає чимало прикладів, коли засновники самі не дотримуються проголошених принципів і ідейного напрямку. Є й приклади, коли грандіозна обдарованість прихильників гуртка перероста обмеженість схоластичних принципів проголошеного напримку і буває відкинута талантами( Чехов і доба декадансу, Альбер Марке в гуртку «Фовістів»... [Дмитро Биков і орден куртуазних маньєристів ?])

Якщо правда, що після зникнення імперій повинні залишитися не руїни і братські поховання, а меланхолійні спогади, і література допомагає виникненню лише меланхолійних спогадів та путівників по столицям колишніх імперій, хай буде і орден куртуазних маньєристів.

Посиланння[ред. • ред. код]

Неповний перелік друкованих творів Бикова(назви російською)[ред. • ред. код]

  • «Оправдание», ( роман про фантастические версии биографій людей, выживших в сталинских концлагерях, 2001)
  • «Блюд труда»(публицистика, 2003)
  • «Орфография»,( роман, 2003), присвячений реформі російської орфографії у 1918 році, яку започаткував Ленін.
  • «Правда»( разом з Максимом Чертановим в жанрі витівкового роману про В.І.Леніна, 2005)
  • «Хроники ближайшей войны»( статьи, 2005)
  • «Эвакуатор»(роман про теракти в Москві, 2005)
  • «Борис Пастернак» ( художня біографія поета, серия «Жизнь замечательных людей», 2005)
  • «В мире животиков.Детская книга для взрослых, взрослая книга для детей»( разом з дружиною, 2005)
  • « Последнее время : стихи, поэмы, баллады», 2006 )
  • «ЖД»( роман, 2006)
  • «Вместо жизни»,( статьи, 2006)
  • «Списанные» ( 2008)
  • «На пустом месте» (статьи, 2008)
  • «Булат Окуджава»(серия «Жизнь замечательных людей», 2009)
  • «Отчёт»( поетична збірка, 2010)

Літературні премії Дмитра Бикова[ред. • ред. код]

  • Міжнародна літературна премія імені А.і Б.Стругацьких за роман «Орфографія» ( АВС-премія )
  • Міжнародна літературна премія імені А.і Б.Стругацьких за роман «Эвакуатор»
  • Премія «Національний бестселлер» за біографічну книгу «Борис Пастернак» у 2006 році
  • Премія «Большая книга» за біографічну книгу «Борис Пастернак» у 2006 році
  • Міжнародна літературна премія імені А.і Б.Стругацьких за роман «ЖД».
  • Премії міжнародної асамблеї фантастики «Портал» у 2008 році за оповідання «Отпуск» і 2011 році за роман «Остромов, или ученик чародея».

Посилання[ред. • ред. код]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Биков_Дмитро_Львович&oldid=13644135