Биков Ролан Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Биков Ролан Антонович
Зображення
Народився 12 листопада 1929(1929-11-12)
Київ
Помер 6 жовтня 1998(1998-10-06) (68 років)
Москва
Поховання: Новодівочий цвинтар
Громадянство: СРСР і Росія
Рід діяльності: актор, кінорежисер і сценарист
У шлюбі з: Q4224949? і Санаєва Олена Всеволодівна
Нагороди:
Державна премія СРСР Народний артист СРСР Order "For Merit to the Fatherland" IV class
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За трудову доблесть»
Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
IMDb: ID 0125909
Commons-logo.svg Биков Ролан Антонович у Вікісховищі

Биков Ролан Антонович (за документами, починаючи з повоєнного часу, через помилку паспортиста — Роланд Анатолійович[1]; сценічне ім'я — Ролан Биков, 12 листопада 1929, Київ, УРСР — 6 жовтня 1998, Москва, Росія) — радянський і російський актор та кінорежисер. Народний артист СРСР[2][3]лауреат Державної премії СРСР.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині червоноармійця Семена Мойсейовича Кардановського, що взяв псевдонім Антон Биков[4]. З 1939 року займався в театральній студії «Родник» (керівник Ольга Ларіна) Будинку піонерів на Кіровській разом з відомими згодом діячами: режисерами Олександром Міттою, В. Андрєєвим, Б. Рицаревим, акторами І. Кваша, М. Прокоповичем. Закінчив Театральне училище імені Щукіна (педагоги: В. К. Львова та Л. М. Шихматов). Як актор і режисер Биков виступав на сценічних підмостках — в Московському ТЮГу (з 1951 по 1959), Ленінградському театрі імені Ленінського комсомолу (1958—1960). В 1957—1959 році керував студентським театром МДУ[3].

Працював на кіностудії «Мосфільм» актором, режисером, художнім керівником об'єднання «Юність». У 1989—1992 роках був директором Всесоюзного центру кіно і телебачення для дітей та юнацтва. Обирався секретарем Союзу кінематографістів СРСР. Народний депутат СРСР в 1989—1991 років. Творець і керівник Міжнародного фонду розвитку кіно і телебачення для дітей та юнацтва («Фонд Ролана Бикова»). Очолював позапартійний суспільно-політичний Рух 95 — спілку громадських організацій працівників культури, науки, освіти та екології. Був президентом банку «Хелп». Дійсний член Леонардо-клубу, брав участь у врученні Міжнародної Леонардо-премії Юрію Лужкову.

Був одружений впродовж 15 років на актрисі Л. Н. Князєвої, з якою усиновив дитину — Олега Ролановича Бикова (1958—2002)[5]. Вдова — Олена Санаєва. Пасинок — популярний російський письменник Павло Санаєв.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1954 — Школа мужності — реаліст
  • 1955 — Педагогічна поема — степан Перець
  • 1955 — Шляхи і долі — Веннік
  • 1956 — Це починалось так… — Вася Лапшин
  • 1958 — Наш кореспондент — Микола Уваров — бригадир зварників
  • 1959 — Шинель — Акакій Акакійович Башмачкін
  • 1960 — Балтійське небо — старший лейтенант Кабанков
  • 1960 — Міст перейти не можна — Стенлі
  • 1960 — Обережно, бабусю! — Іван Ілліч
  • 1960 — Російський сувенір — епізод
  • 1960—1961 — Воскресіння — божевільний
  • 1962 — Подорож у квітень — виноторговець
  • 1963 — Великий гніт (кіноальманах) — кавказець-хабарник
  • 1963 — Невигадані історії — хлопець на брусах
  • 1963 — Пропало літо — чоловік на ринку
  • 1963 — Співробітник ЧК — священик
  • 1963 — Вулиця Ньютона, будинок 1 — рибалка-браконьєр
  • 1963 — Я простую Москвою — «загіпнотизований» перехожий
  • 1964 — Викликаємо вогонь на себе — Терех, поліцай
  • 1964 — Одруження Бальзамінова — Лук'ян Лук'янович Чебаков
  • 1964—1974 — Гніт (короткометражний)
  • 1965 — Дзвонять, відкрийте двері — Павло Васильович Колпаков
  • 1965 — Здрастуй, це я! — Олег Пономарьов
  • 1966 — Айболить-66 — Бармалей
  • 1966 — Душка — Іван Петрович
  • 1966 — Андрій Рубльов — скоморох
  • 1967 — Та, що біжить по хвилях — Гез, капітан корабля
  • 1967 — Комісар — Юхим Магазанник
  • 1968 — Капа (короткометражний) — Іван
  • 1968 — Мертвий сезон — Іван Павлович Савушкін
  • 1968 — Служили два товариша — Іван Карякін
  • 1969 — Адам і Хева — старий
  • 1969 — Увага, черепаха! — дідусь Діденко / бабуся Манукян
  • 1969 — Егмонт (фільм-спектакль) — Фансі
  • 1969 — Жди меня, Анна — Міня
  • 1969 — Остання реліквія — брат Йоханнес
  • 1969 — Сюжет для невеликого оповідання — Михайло Павлович Чехов
  • 1970 — Корона Російської Імперії, або Знову Невловимі — лисий імператор
  • 1971 — Дикий капітан — адмірал
  • 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров — Федоренко Іван Самойлович
  • 1971 — Перевірка на дорогах — Іван Єгорович Локотков
  • 1971 — Телеграма — хлопець з чубом
  • 1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Іов Троттер
  • 1972 — Мічений атом — Пчолкін, провідник
  • 1972 — Петерс — Терехов, начальник московської міліції
  • 1972 — Принц і жебрак — сер Вільям
  • 1972 — Зійти на берег — Коклен
  • 1972—1973 — Велика перерва — Олександр Трохимович Петрикін
  • 1973 — Докер — Агапов
  • 1973 — Виконуючий обов'язки — маляр
  • 1973 — Капітан (короткометражний) — дядько Харитон
  • 1973 — Мегре і людина на лавці — клоун Фред
  • 1974 — Автомобіль, скрипка і собака Клякса — диригент / Леонід Ломакін / мешканець будинку / глухонімая / старенька з кішками
  • 1974 — Ходіння по муках — кузьма Кузьмич
  • 1975 — На ясний вогонь — Лев Пантейлемоновіч Дубасов
  • 1975 — Пригоди Буратіно — кіт Базиліо
  • 1976 — 12 стільців — отець Федір
  • 1976 — Село Качка — Шишок
  • 1976 — Дні хірурга Мішкіна — Іван
  • 1976 — Звичайна Арктика — Андрій Миронович
  • 1976 — Подранки — Воладимир Громов
  • 1977 — Ніс — Ковальов, Ніс, Іван Якович
  • 1977 — За сімейними обставинами — логопед
  • 1977 — Про Червону Шапочку — боягузливий мисливець
  • 1977 — Рудін — Африкан Семенович Пігас
  • 1977 — Юлія Вревська — Брофт
  • 1978 — Поки божеволіє мрія — Панкратьєв
  • 1978 — Вулицями комод водили … — дільничний лікар
  • 1979 — Жив-був настроювач — Іван Іванович
  • 1979 — Уявний хворий — пан Діафуарус
  • 1979 — Піна — Полудушкін
  • 1979 — Поговори на моїй мові (короткометражний)
  • 1979 — Пригоди Алі-Баби і сорока розбійників — Абу-Хасан / візир Гулябада
  • 1980 — Амністія — Іван Петрович Кічкайло
  • 1980 — З життя відпочиваючих — Віктор Леонідович Лісюткін
  • 1981 — Вакансія — Аристарх Володимирович Вишневський
  • 1981 — Душа — Альберт Леонідович Гроб
  • 1981 — Золоте руно — дядя Міша
  • 1981 — Куди Зник Фоменко? — Мирон Петрович Манечкін, начальник цеху
  • 1981 — Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна — Меф Поттер
  • 1982 — Весільний подарунок — Яша
  • 1983 — Опудало — диригент
  • 1984 — Герой її роману — Маріо Джузеппе Фаворитов
  • 1985 — У пошуках виходу (кіноальманах) — приборкувач
  • 1985 — Щиро Ваш — Геннадій Сергійович Постніков
  • 1985 — Місток (кіноальманах) — Семен Лукич
  • 1985 — Почни спочатку — Зуєв
  • 1985 — Підсудний — адвокат
  • 1985 — Співучасть у вбивстві — Френк Філдс, старший інспектор
  • 1986 — Листи мертвої людини — професор
  • 1986 — Чегемський детектив — міліціонер
  • 1986 — Чичерін — Д'Аннунціо, італійський поет
  • 1989 — Воно — Петро Петрович Фердищенко
  • 1991 — Поза
  • 1992 — Арбітр — Володимир Іванович, детектив
  • 1993 — Сірі вовки — Микита Сергійович Хрущов
  • 1993 — Я — Іван, ти — Абрам — Нахман
  • 1995 — Золоте дно — Солоненький
  • 1995 — Російський паровоз — Джон Сільвер
  • 1995 — Ширлі-мирлі — покупець алмазу
  • 1997 — Ніч жовтого бика

Озвучування[ред.ред. код]

  • 1967 — Пісня про Сокола
  • 1975 — Мук-скороход
  • 1977 — Клаптик і Хмара
  • 1979 — Ростик і Кеша — читає текст
  • 1979 — Сталеве кільце — читає текст
  • 1980 — Піф-паф, ой-ой-ой! — мисливець, автор опери
  • 1981 — Балаган
  • 1983 — Казки Дональда Біссет — читає текст
  • 1985 — Вовчок
  • 1985 — Слоненя захворів
  • 1986—1987 — Пригоди пінгвіненяти Лоло
  • 1987 — Щасливий Григорій — пес Григорій

Режисер[ред.ред. код]

Сценарист[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ролан Антонович Биков
  2. Указ Президента СРСР від 5 липня 1990 N 348 «Про присвоєння почесного звання» Народний артист СРСР тов. Бикову Р. А.
  3. а б Нова Російська енциклопедія: у 12 т. / Редкол.: А. Д. Некіпелов, В. І. Данилов-Данільян і ін — М.: ТОВ «Видавництво» Енциклопедія. Т. 3 Бруней — Вінча, 2007. — 480 с.: Іл.
  4. Документальний фільм про Роланом Бикова, канал «Культура»
  5. Біографія Князєвої Лідії Миколаївни

Посилання[ред.ред. код]