Бирючий острів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бирючий острів

Бирю́чий о́стрів — коса (колишній острів) у північно-західній частині Азовського моря, розширена частина Федотової коси. Відмежовує від моря Утлюцький лиман.

Адміністративно належить до Генічеського району Херсонської області.

Довжина — 24 км. Ширина — бл. 5 км. Площа — 7232 га.

Природа[ред. | ред. код]

Намивний, утворений із піску та ракушняку (піщана морська рівнина, на якій трапляються вали з черепашки). Уздовж узбережжя численні озера.

Західний берег розчленований невеликими бухтами і затоками.

Ландшафти лучні, прибережно-водні та піщано-степові, в яких переважають очеретяні, ситникові, куничникові, пирійні, колхідсько-осокові та покісницево-кермекові угруповання (флора півострова нараховує близько 700 видів судинних рослин). На площі 232 га у 70-80 рр ХХ ст. створені захисні лісонасадження з маслинки вузьколистої, в'язу гладкого, робінії звичайної, ясену звичайного.

Тут мешкають близько тисячі акліматизованих благородних оленів, близько 2500 ланей, 90 куланів та декілька десятків свійських коней та муфлонів, з птахів акліматизовано фазанів.

Історія[ред. | ред. код]

1927 — тут організували державний заповідник, який тепер входить до складу Азово-Сиваського національного природного парка.

17 вересня 2003 р. на острові Бирючий відбулася зустріч президентів України та Росії Леоніда Кучми та Володимира Путіна, на якій вони, зокрема, обговорили питання морського кордону в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. А вже через 12 днів росіяни почали будівництво дамби від берегів Таманського півострова до українського острова Коса Тузла.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]