Бистре (Ліський повіт)
Селище
 Координати 49°18′28″ пн. ш. 22°16′47″ сх. д.H G O
|
Бистре (пол. Bystre) — селище в гміні Балигород повіті Ліському Підкарпатського воєводства Республіки Польща, знаходиться на прадавніх українських етнічних теренах.
Село розташоване на дорозі 893 з м. Лісько до с. Тісна, на відстані 24 км від Ліська і 13 км від Тісної. Через село протікає річка Яблінка, яка впадає в річку Гочівка.
Історія[ред. | ред. код]
На 1732 рік відомі жителі села — Данило Василів, Гацько Іванків. В цьому році тут значиться млин.
На 1785 рік село мало 6.46 км² земель. В ньому проживали 61 греко-католик, 20 римо-католиків і 6 юдеїв.
1840 — 133 греко-кат.
1859 — 78 греко-кат.
1879 — 78 греко-кат.
1899 — 124 греко-кат.
1926 — 128 греко-кат.
1936 — 168 греко-кат.
В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: зі 170 жителів — 160 українців і 10 поляків[1]. Село входило до складу Ліського повіту Львівського воєводства Польської Республіки.
В 1946-47 рр. все українське населення було насильно вислане з своїх прадавніх земель в СРСР і північні райони Польщі.
Поблизу сусіднього села Яблінки сотнями УПА «Хріна» і «Стаха» 28 березня 1947 року був убитий[2] польський генерал Кароль Сверчевський та його охоронець і водій. Польська сторінка вікіпедії про село Бистре містить анекдотичний набір вигадок щодо вбивства партизанами карателів, які суперечать навіть сторінці польської вікіпедії про Сверчевського.
Церква Різдва Діви Марії[ред. | ред. код]
У селі була стара філіальна греко-католицька церква Різдва Діви Марії. Церква побудована в 1821 році, оновлена в 1902 році. Парафія в м. Балигород (Балигородський деканат Перемиської єпархії) на відстані 4 км. Спалена під час Першої світової війни[3]. Частково збереглося греко-католицьке кладовище з 6-ма надгробками, яке було при церкві, серед них могила Йосифа Каласанта Йораща (1817-1878), власника с. Лубне.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bystre (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 508. (пол.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
- ↑ Віталій ЖЕЖЕРА. Смерть польського генерала від рук "бандитів з УПА" стала сигналом для акції "Вісла". Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
- ↑ Stanisław Kryciński Cerkwie w Bieszczadach, Wydawnictwo Rewasz, Pruszków 2005, str. 21; ISBN 83-89188-38-4
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |