Бистриця (притока Трубежа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бистриця
Rudkivka-Lake-1.jpg
Ставок у Рудьківці
50°46′21″ пн. ш. 31°25′04″ сх. д. / 50.77250000000000085° пн. ш. 31.417999999999999261° сх. д. / 50.77250000000000085; 31.417999999999999261
Витік Бобровиця
• координати 50°46′21″ пн. ш. 31°25′04″ сх. д. / 50.77250000000000085° пн. ш. 31.417999999999999261° сх. д. / 50.77250000000000085; 31.417999999999999261
Гирло Сухиня
• координати 50°48′38″ пн. ш. 31°13′09″ сх. д. / 50.81060000000000088° пн. ш. 31.219200000000000728° сх. д. / 50.81060000000000088; 31.219200000000000728
Країни басейну Україна Україна
Чернігівська область
Регіон Чернігівська область
Довжина, км 26[1]
ідентифікатори та посилання
GeoNames 8527257
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Би́стриця — річка в Чернігівській області, ліва притока Трубежа завдовжки 26 км. На Бистриці розташовані місто Бобровиця, села Макарівка, Рудьківка та Сухиня. За Сухинею річка впадає у Трубіж на 111 км від гирла.

У межах населених пунктів Бистриця запруджена численними ставками (офіційно має 2 ставки).[1] Між Рудьківкою та Сухинею річка перетинає великий лісовий масив. Частина річки довжиною 13,1 км від гирла є магістральним каналом осушувальної системи «Рудьківка», на цьому відрізку річки знаходиться 5 гідротехнічних споруд. Вода річки відноситься до гідрокарбонатного класу, загальна мінералізація 550 мг/л.[2]

Біля річки знайдено могили (кургани) 2—1 тис. до н. е. та городище ХІ — ХІІІ століть.

Місцеві мешканці в давні часи займалися бобровими промислами (місто Бобровиця), а також видобували болотну руду і в невеликих домницях плавили метал (село Рудьківка).

Бистриця згадувалась у переписній книзі Малоросійського приказу (1666),[3] «Генеральному слідстві Київського полку» (1729–1731), «Списках населених місць Російської імперії» (1866) та інших документах під назвою Бобровиця. На деяких мапах річку вказано як частину Трубежа.[4] У «Докладному атласі Російської імперії з планами головних міст» Ільїна (1871) річка вже мала сучасну назву.[5]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]