Битва біля мису Сан-Вісенте (1797)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Битва біля мису Сан-Вісенте — морський бій періоду французьких революційних воєн, що стався 14 лютого 1797 року біля мису Сан-Вісенте в Португалії. У цій битві британський флот під командуванням адмірала Джона Джервіса переміг чисельно більший іспанський флот під командуванням адмірала Хосе де Кордоба.

Передумови[ред.ред. код]

Оголошення війни Іспанією Великій Британії та Португалії в жовтні 1796 року унеможливило для Великої Британії утримання позицій в Середземному морі. Об'єднаний французько-іспанський флот, який мав у своєму складі 38 лінійних кораблів, значно перевершував Середземноморський флот Великої Британії, який складався з 15 лінійних кораблів, що змусило англійців евакуюватися спочатку з Корсики, а потім і з Ельби.

На початку 1797 року іспанський флот з 27 лінійних кораблів, що збиралися зустрітися з французьким флотом в Бресті, попрямував до Картахени, на Середземному морі, з наміром відправитися в Кадіс як ескорт конвою з 57 торгових суден, в основному завантажених ртуттю, необхідної для робіт з золотом і сріблом. Вони повинні були б зайти в цю іспанську гавань разом з кораблями Neptuno, Terrible і Bahama, до того, як зіткнулися б з британськими силами. Дон Хосе де Кордоба і іспанський флот вирушили з Картахени 1 лютого і могли б благополучно досягти Кадіса, якби не суворий левантер, східний вітер, що дмув між Гібралтаром і Кадіс, який відніс іспанський флот далі в Атлантику, ніж передбачалося. Коли вітер вщух, флот почав повернення в Кадіс[1].

У цей час Середземноморський Флот Великої Британії під командою адмірала сера Джона Джервіс вийшов з гирла Тахо з 10 лінійними кораблями, щоб спробувати перехопити іспанський флот. Шостого лютого Джервіс зустрівся біля мису Сан-Вісенте з підкріпленням з п'яти лінійних кораблів, які прибули під командуванням контр-адмірала Вільяма Паркера зі складу Флоту Каналу[2].

Одинадцятого лютого, британський фрегат Minerve, під командуванням коммодора Гораціо Нельсона, пройшов крізь іспанський флот, залишившись завдяки сильному туману непоміченим. Нельсон досяг британського флоту з 15 кораблів у Іспанії 13 лютого, і повідомив місцезнаходження іспанського флоту Джервіс, який командував флотом, флагман Victory. Не маючи поняття про розмір флоту противника — в тумані Нельсон не мав можливості порахувати кораблі — сили Джервіс негайно вирушили на перехоплення[3].

Таким чином, іспанці виявилися в Атлантичному океані, а 13 лютого — поблизу від англійців. Рано вранці 14 лютого 1797 року Джервіс дізнався, що іспанський флот знаходиться від нього менше ніж в 35 милях, з наветра[4].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Otto von Pivka Navies of the Napoleonic Era. — David & Charles, 1980. — ISBN 0-7152-7767-1.
  • William James The Naval History of Great Britain, Volume 2, 1797–1799. — Conway Maritime Press, 2002. — ISBN 0-85177-906-9.
  • Жюрьен-де-ла-Гравьер, Пьер Рош Война на море: Эпоха Нельсона. — тип. А. Дмитриева, 1851.
  • Алфред Тайер Мэхэн The Influence upon the French Revolution and Empire, 1793–1812. — Terra Fantastica, 2002.
  • Лебедев А. А., Бучакчийский И.В. Сражения у Сент-Винсента и Кампердауна в истории Британской империи // Гангут. — 2013. — № 73.