Битва в затоці Кула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва в затоці Кула
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
USS Helena (CL-50) firing during the Battle of Kula Gulf, 6 July 1943 (80-G-54553).jpg
7°58′00″ пд. ш. 157°04′00″ сх. д. / 7.9666666666666996476919848647° пд. ш. 157.0666666666699882171087665° сх. д. / -7.9666666666666996476919848647; 157.0666666666699882171087665
Дата: 6 липня 1943 року
Місце: Околиці острова Коломбангара, архіпелаг Соломонові острови
Результат: Тактична нічия, стратегічна перевага американців
Сторони
Flag of the United States (1912-1959).svg США Flag of Japan (bordered).svg Японська імперія
Командувачі
США Волден Ейнсуорт Naval Ensign of Japan.svg Теруо Акіяма
Військові сили
3 легких крейсери,
4 есмінця
10 есмінців
Втрати
1 легкий крейсер потонув,
168 загиблих
2 есмінці потонуло,
324 загиблих

Битва в затоці Кула — одне із бойових зіткнень в ході Тихоокеанської кампанії Другої Світової війни. Відбулася 6 липня 1943 року поблизу острова Коломбангара.

Передумови[ред.ред. код]

Вночі 4 липня оперативна група 36.1 під командуванням контр-адмірала Ейнсуорта займалась артобстрілом японських позицій в Еногаї-Інліт і Віла-Стенморі. Потім, повертаючись на острів Еспіріту-Санто для поповнення запасів, з'єднання отримало наказ командуючого Вільяма Холсі перехопити черговий рейс Токійського експресу на Нову Джорджію, що віз підкріплення для гарнізону Мунди. Здійснивши швидкий перехід, з'єднання прибуло в затоку Кула вночі з 5 на 6 липня.

Склад сторін[ред.ред. код]

США Японія
9-й дивізіон крейсерів легкий крейсер «Гонолулу» (флагман) група прикриття есмінець «Ніідзукі» (флагман)
легкий крейсер «Сент-Луїс» есмінець «Судзукадзе»
легкий крейсер «Гелена» есмінець «Танікадзе»
21-а ескадра есмінців есмінець «Ніколас» 1-а трансп. група есмінець «Мотідзукі»
есмінець «О'Баннон» есмінець «Мікадзукі»
есмінець «Редфорд» есмінець «Хамакадзе»
есмінець «Дженкінс» 2-а трансп. група есмінець «Нагацукі»
есмінець «Сацукі»
есмінець «Амагірі»
есмінець «Хацуюкі»

Бій[ред.ред. код]

Японське з'єднання складалося з 10 есмінців і було поділене на дві транспортні групи і групу підтримки. Підійшовши до Коломбангара, контр-адмірал Акіяма наказав першій транспортній групі висаджувати війська в Вілі, проміжному пункті перед відправкою в Мунду. В 1:43 він віддав аналогічне розпорядження другій групі, незважаючи на те, що в 1:36 був встановлений перший радіолокаційний контакт з американськими кораблями. Але, трохи пізніше, оцінивши сили противника, Акіяма наказав транспортним групам повернутися і вступити в бій.

В 1:57 американські кораблі відкрили артилерійський вогонь, а японці випустили торпеди. Американці зосередили вогонь на головному есмінці «Ніідзукі», і він, отримавши багато влучень, швидко потонув. Два інших есмінці з групи підтримки, «Судзукадзе» і «Танікадзе», випустили торпеди і, маючи невеликі пошкодження, сховалися за димовою завісою. В 2:04 американський крейсер «Гелена» отримав торпедне влучання в носову частину, протягом двох наступних хвилин ще два влучання в район міделя, і почав швидко тонути.

В 2:21 «Сент-Луїс» і «Гонолулу» відкрили вогонь по другій транспортній групі японців, що підійшла до місця бою. Обмінявшись артилерійськими залпами з американцями, японські есмінці відступили. При відступі «Нагацукі» наскочив на мілину в районі Віли і сильно застряг. «Сацукі» намагався його зтащити, але невдало.

До половини третьої основний бій закінчився і Ейнсуорт наказав головним силам повертатися на базу. Проте, на полі бою ще залишалися есмінці обох сторін, що займалися рятуванням екіпажів затонувши кораблів. «Редфорд» і «Ніколас» підбирали екіпаж «Гелени», а «Амагірі» намагався врятувати екіпаж «Ніідзукі». «Ніколас» і «Амагірі», помітили один одного та обмінялися торпедними залпами, а пізніше і артилерійськими залпами. «Амагірі» отримав влучання і відступив, прикрившись димовою завісою. Екіпаж «Ніідзукі» так і залишився в воді.

«Ніколас» і «Редфорд» продовжували рятувати екіпаж «Гелени», і пізніше на них напоровся «Мотідзукі», що повертався з Віли. Втім, артилерійська перестрілка не принесла практично жодних результатів.

Сівший на мілину «Нагацукі» врешті-решт був залишений екіпажем, а вранці був розбомблений американською авіацією.

Результати бою[ред.ред. код]

Незважаючи на відносно рівні втрати (легкий крейсер проти двох есмінців), доставка підкріплення була практично зірвана — з 2 600 осіб мети досягли лише 850. Виходячи з цього, можна казати про стратегічну перевагу, отриману американцями по результатам бою.

Література[ред.ред. код]

  • Brown, David (1990). Warship Losses of World War Two. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-914-X. 
  • Crenshaw, Russell Sydnor (1998). South Pacific Destroyer: The Battle for the Solomons from Savo Island to Vella Gulf. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-136-X. 
  • D'Albas, Andrieu (1965). Death of a Navy: Japanese Naval Action in World War II. Devin-Adair Pub. ISBN 0-8159-5302-X. 
  • Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941-1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1. 
  • Domagalski, John J. (2012). Sunk in Kula Gulf: The Final Voyage of the USS Helena and the Incredible Story of Her Survivors in World War II. Potomac Books Inc. ISBN 1597978396. 
  • Hara, Tameichi (1961). Japanese Destroyer Captain. New York & Toronto: Ballantine Books. ISBN 0-345-27894-1. 
  • Hone, Thomas C. (1981). The Similarity of Past and Present Standoff Threats. Proceedings of the U.S. Naval Institute (Annapolis, Maryland) (Vol. 107, No. 9, September 1981): 113–116. ISSN 0041-798X. 
  • Kilpatrick, C. W. (1987). Naval Night Battles of the Solomons. Exposition Press. ISBN 0-682-40333-4. 
  • McGee, William L. (2002). Operation TOENAILS. The Solomons Campaigns, 1942-1943: From Guadalcanal to Bougainville--Pacific War Turning Point, Volume 2 (Amphibious Operations in the South Pacific in WWII). BMC Publications. ISBN 0-9701678-7-3. 
  • Morison, Samuel Eliot (1958). Breaking the Bismarcks Barrier, vol. 6 of History of United States Naval Operations in World War II. Castle Books. ISBN 0-7858-1307-1. 
  • Roscoe, Theodore (1953). United States Destroyer Operations in World War Two. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-726-7. 

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]