Битва в затоці Лейте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва в затоці Лейте
USS Princeton (CVL-23) 1944 10 24 1.jpg
10°22′14″ пн. ш. 125°21′20″ сх. д. / 10.37059999999999960° пн. ш. 125.35559999999999548° сх. д. / 10.37059999999999960; 125.35559999999999548
Дата: 23 жовтня 1944 - 26 жовтня 1944
Місце: Острів Лейте
Результат: Тактична та стратегічна перемога США
Сторони
США США
Австралія Австралія
Японська імперія Японія
Командувачі
США Вільям Гелсі
(3-й флот)
США Томас Кінкейд
(7-й флот)
США Кліфтон Спраг
США Джессі Олдендорф
Австралія Джон Колінз
Японія Такео Куріта
Японія Сьодзі Нісімура 
Японія Кійохіде Сіма
Японія Дзісабуро Одзава
Японія Юкіо Секі  
Військові сили
Близько 300 кораблів[1] Близько 67 кораблів
Втрати
~2,800 вбитих;
1 легкий авіаносець,
2 ескортних авіаносця,
2 есмінця,
1 сторожовий корабель
200+ літаків
~12,500 вбитими;
1 транспортник,
3 легких авіаносця
3 лінкори,
10 крейсерів,
11 есмінців
~300 літаків[2]

Битва в затоці Лейте — наймасштабніший морський бій в історії. Відбувся в морях, що оточують філіппінський острів Лейте з 23 по 26 жовтня 1944 року між американським флотом і японським імператорським флотом. Японці намагалися вигнати або знищити сили союзників, розташовані біля Лейте, вперше використовуючи тактику камікадзе. Проте в результаті флот союзників здобув важливу перемогу, потопивши, серед іншого, один з двох найбільших лінкорів світу "Мусасі" і пошкодивши другий — "Ямато". Після цієї битви Об'єднаний флот Японії не здійснював масштабних операцій.

Битва складалася з чотирьох окремих епізодів: битви на морі Сібуян, битви за Сурігао, битви біля мису Енгано і битви біля острова Самар, а також інших бойових сутичок.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. History of United States Naval Operations in World War II' by S.E. Morison- Volume XII 'Leyte' (Little, Brown & Co., Boston, 1963)
  2. Thomas, Evan (2006). Sea of Thunder. New York, NY: Simon & Schuster. с. 322. ISBN 978-0-7432-5221-8. 
  3. Battle of Leyte Gulf. World War 2 Facts. Процитовано 17 січня 2014. 

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]