Битва за Київ (2022)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Битва за Київ.

Битва за Київ (2022)
Північний театр воєнних дій Російсько-української війни
Північна операційна зона станом на 11.06.2026      Україна      Українська територія, тимчасово окупована РФ      Російська Федерація, Республіка Білорусь та «ПМР»
Дата: 24 лютого  — 2 квітня 2022 (1 місяць, 1 тиждень та 1 день) Місце: Київ і Київська область, Україна Результат: Перемога українських сил стратегічна перемога ЗСУ стратегічна поразка ЗС РФ вивід російських військ з Київської, Чернігівської та Сумської областей Територіальні зміни: Бої продовжуються на півдні та сході України
Сторони
Росія  Білорусь	Україна
Командувачі
Валерій Герасимов Олег Салюков Азатбек Омурбеков Сергій Дронов Сергій Чубарикін Віктор Гуназа Андрій Сердюков Денис Шишов Іван Болдирєв Олександр Захаров † Сергій Сухарєв  † Валерій Флюстиков Вадим Паньков Віктор Золотов	Валерій Залужний Олександр Сирський Анатолій Кривоножко Анатолій Баргілевич Андрій Маліновський Денис Монастирський Олександр Фацевич Михайло Красотін Юрій Галушкін Сергій Собко Олександр Вдовиченко Роман Дармограй Юрій Перепелиця Володимир Гуцол
Військові формування
Збройні сили РФ  Сухопутні війська РФ  29 ЗА  36 ОМСБр  35 ЗА 38 ОМСБр  64 ОМСБр 107 РБр 165 АБр  36 ЗА  5 ОТБр 37 ОМСБр  41 ЗА  74 ОМСБр  90 ТД 6 ТП 239 ТП  Повітряні сили 11 А ВПС і ППО 303 ЗАД 18 ШАП 266 ШАП 277 БАП 319 ОВП  ВМФ РФ  Морська піхота 40 ОБрМП  155 ОБрМП  Десантні війська  7 ДШД 56 ДШП  76 ДШД  104 ДШП  234 ДШП  237 ДШП  98 ПДД  331 ПДП  1065 АП  106 ПДД  137 ПДП  11 ОДШБр  31 ОДШБр  234 ДШП  ССО РФ  45 ОБрСпП  ГРУ РФ 14 ОБрСпП Війська національної гвардії Росії ОДОП 604 ЦСП ОМОН СОБР Кадирівці  ФСБ РФ Альфа Найманці: ПВК «Ліга» ПВК «Редут» Збройні сили Білорусі	Збройні сили  Генеральний штаб  101 ОБрОГШ Сухопутні війська  10 ОГШБр  8 ОГШБ  108 ОГШБ  109 ОГШБ  11 ОБрАА  14 ОМБр  16 ОБрАА  27 ОРеАБр  30 ОМБр  43 ОАБр  44 ОАБр  53 ОМБр  «Айдар»  58 ОМПБр  «Чернігів-1»  «Полтава»  72 ОМБр  128 ОГШБр  Президентська бригада  39 ЗРП  «Грузинський Легіон»  Повітряні сили  7 БрТА 39 БрТА  40 БрТА  114 БрТА  138 ЗРБр  299 БрТА  831 БрТА  Військово-морські сили  Морська піхота  503 ОБМП  ДШВ  79 ОДШБр  80 ОДШБр  95 ОДШБр  ССО України  3 ОП СпП  8 ОП СпП  ССО «Азов» Київ Сили підтримки 70 ОПП  143 ЦР Територіальна оборона  112 ОБрТрО 130 ОБТрО  114 ОБрТрО 243 ОБТрО  РТГ «Ірпінь»  241 ОБрТрО 206 ОБТрО  Інтернаціональний легіон Батальйон імені Кастуся Калиновського  ГУР  10 ОЗСпП ГУР Кабул 9  «Шаман»  Військова служба правопорядку 138 ЦСпП Навчальні заклади НУОУ НАСВ ХНУПС ЖВІ 38 НЦ 142 НЦ 184 НЦ  Національна гвардія  1 БрОП НГУ 4 БрОП 25 ОБрОГП  27 ОБр НГУ  «Омега»  Батальйон ім. Кульчицького  СБУ  «Альфа»  Національна поліція  «Київ» «Сафарі»  «Січ»  ДСНС  Прикордонна служба Добровольчі формування  ДУК  УДА Батальйон імені Шейха Мансура  ММБ ім. Дудаєва  «Карпатська Січ»  Батальйон «Свобода»  26 ОСБ
Військові сили
орієнтовно 45 500
Втрати
Понад 60000 солдат були вбиті та поранено понад 120000 За даними іноземних експертів було вбито 15,000-30,000 солдат Також знищено більше 700 одиниць техніки	загинуло 5000 солдата, поранено 11000
1480 загиблих (у т.ч., 4 дитини) і 307 поранених (серед них 16 дітей), пошкоджені 87 житлових будинків, 10 приватних садиб, 12 шкіл та 6 садочків
↑  Інформація виключно по місту Києву по силовикам станом на 18 березня 2022 року, по цивільним — на 24 березня 2022 року ↑  На початку лютого 2022 року Російській Федерації було дозволено у рамках спільних навчань «Союзна рішучість-2022» перекинути кілька тисяч своїх військових до Білорусі та організувати частину вторгнення з білоруської території. Президент Білорусі Олександр Лукашенко також заявив, що білоруські війська можуть брати участь у вторгненні в разі потреби, а білоруська територія використовувалася для запуску ракет по Україні. Українські офіційні особи заявили, що зафіксовано випадки участі білоруських військових на території України. Див. також: Білорусь у російсько-українській війні (з 2014) ↑  Кадирівці, відомі також як «TikTok-війська» через їхню любов до постановочних роликів, на війні, крім відеозйомок, відзначилися організацією загороджувальних загонів проти російських солдат та звірствами проти цивільного населення

Битва за Київ — одна з ключових битв з початку російського вторгнення в Україну 2022 року. Тривала з 24 лютого по 1 квітня 2022 року. Закінчилася поразкою російських сил вторгнення та їхнім відступом з території всієї Київської області.

Російські війська почали наступ на Київ 24 лютого з кількох напрямків з тим, щоб спробувати охопити столицю України в кільце, заблокувати, знищити або взяти в полон військово-політичне керівництво країни.[1] Російське керівництво планувало провести бліцкриг і захопити Київ за 72 години,[2] падіння Києва означало б цілковиту поразку України[3].

Головним напрямком наступу російських військ по суходолу був північно-західний, з території Білорусі через Чорнобильську зону відчуження. Ще один напрямок наступу - з півночі, через Чернігівську область, щоб прорватися до міст Бровари та Бориспіль. Крім того, росіяни висадили десант на летовищі аеропорту "Антонов" поблизу м. Гостомель та планували висадку десанту на аеродромі поблизу м. Васильків і на інших плацдармах з метою провести оточення Києва.

Від перших хвилин вторгнення військ РФ на базі командування Сухопутних військ ЗСУ було розгорнуто штаб оборони Києва на чолі з командувачем Сухопутних військ Олександром Сирським. Завдяки діям Сил оборони та героїзму українських військових, добровольців та цивільних мешканців Києва та Київщини напад військ країни-агресорки було відбито.

2 квітня Міністерство оборони та Генеральний штаб ЗСУ повідомили про звільнення Київщини.[4]

Після закінчення боїв за Київ і відступу з Київщини Росія продовжила обстріли міста.

Сили сторін і командування

Україна

Обороною Києва керував командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський. На одній з локацій командування Сухопутних військ негайно почав діяти штаб оборони Києва, якому підпорядковувалися всі підрозділи Сил оборони, які захищали столицю, та цивільні органи влади в місті.[5] Штаб було створено відповідно до розпорядження Генерального штабу ЗС України від 12 лютого 2022 року.

Було оперативно розгорнуто два рубежі оборони - зовнішній та внутрішній.[6] Зовнішній рубіж загальною протяжністю 150 км проходив по лінії: (виключно) Демидів, Гута-Межигірська, Горенка (виключно), Ірпінь, Білогородка, Бобриця та Русанів, Гоголів, Калинівка, Пухівка, Хотянівка. Внутрішній рубіж протяжністю 88 км включав межі адміністративної території міста Київ. Київ було розбито на 6 секторів, область - на 13, у більшості секторів командувачів було призначено ще напередодні вторгнення.

Від початку березня 2022 року в Києві та області було створено військово-цивільні адміністарції. 1 березня 2022 року президент України призначив генерал-майора Миколу Жирнова очільником Київської міської військової адміністрації. 1 березня 2022 р. президент призначив Олексія Кулебу начальником Київської обласної військово-цивільної адміністрації; з 15 березня по 22 травня цю посаду обіймав генерал-лейтенант Олександр Павлюк

Напередодні вторгнення Сирський розпорядився сформувати стрілецькі батальйони з курсантів військових навчальних закладів, розташованих у столиці та сусідніх областях,</ref name="glavcom_barhylevych"> а також зведені підрозділи артилерії,[7] зокрема, в перші дні вторгнення до бою став і так званий "салютний" дивізіон.

Головною силою для захисту Києва напередодні вторгнення була визначена 72-а ОМБр ім. Чорних Запорожців. [8] З початком російського вторгнення захист столиці було посилено за рахунок 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ, 214-го окремого штурмового батальйону OPFOR та двох БТГр зі складу 169-го навчального центру ім. князя Ярослава Мудрого, 43-ї окрема артилерійська бригада ім. гетьмана Тараса Трясила. Невдовзі було долучено 112-у та 114-у бригади територіальної оборони, сформовані у Києві, та добровольчі загони.

До захисту на внутрішньому рубежі оборони також були долучені підрозділи Національної гвардії, Національно поліції, Державної прикордонної служби, спецпідрозділи СБУ та ГУР.[9]

Українські війська, що захищали Київ, поступалися російським військам у силах та засобах у 5 разів, у живій силі – у 6-8 разів.

Росія

За даними Генштабу ЗСУ, через Чернігівську, Сумську та Київську області з території Білорусі у вторгненні 24 лютого 2022 року понад 40 тисяч особового складу. Разом з окупаційними військами у військових колонах, що йшли на Київ, були також підрозділи Росгвардії, що везли парадну форму,[10] розраховуючи, що після падіння міста пройдуть маршем по Хрещатику. [11] [12]

Перебіг подій

Лютий

24 лютого

25-поверховий житловий будинок на просп. Лобановського у столиці, де вранці 26 лютого було завдано удару з північно-західного напрямку російською ракетою системи «повітря-земля»

Білборд на вулиці Васильківська, вражений фрагментами авіаційної протирадіолокаційної ракети Х-31П в першу годину після оголошення Володимиром Путіним про початок «спеціальної воєнної операції», 24 лютого

Авіаудар по Київській телевежі, в другій половині дня 1 березня. Унаслідок трьох обстрілів з інтервалом в 1-2 хвилини на деякий час виведено з ладу ретранслятор та пошкоджено сусідню будівлю — спорткомплекс «Авангард»

24 лютого близько 5:00 ранку війська РФ завдали серії потужних авіаударів по різних об'єктах Києва.

На світанку колона військової техніки ЗС РФ зайшла через пункт пропуску Вільча в Чорнобильській зоні відчуження (Вишгородський район) Київської обл.) та, попри бій, який дали українські прикордонники, почала рух у бік Києва.

Близько 13.00 стратегічно важливий аеродром в Гостомелі (10 км від Києва), що був під охороною бійців 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України, атакували російські гелікоптери. Як пізніше повідомив генерал Сирський, близько 60 бойових вертольотів Ка-52 і транспортно-бойових вертольотів Мі-8, з яких висадився ворожий десант. По вертольотах і десанту противника завдали удару артилерійські підрозділи ЗСУ та літаки Повітряних сил. Три вертольоти з десантом противника в перші хвлини атаки було знищено.

До 22.30 після напружених боїв 4-та бригада оперативного призначення НГУ спільно з підрозділами Десантно-штурмових військ ЗСУ за підтримки важкої техніки та артилерії зачистила аеродром від ворога і повернула майже повністю контроль над аеропортом і ДП “Антонов” у Гостомелі. Установками "Піон" 43-ї окремої артилерійської бригади було пошкоджено злітну смугу летовища, що унеможливило висадку основних сил десанту, і військово-транспортні літаки Іл-76 з кількома тисячами десанту на борту, які вже піднялися в повітря, змущені були повернутися на свої аеродороми в Росії..

Сотні тисяч киян на власному автотранспорті зранку почали евакуюватися зі столиці, утворилися багатокілометрові затори на виїздах з міста. Водночас до військкоматів вишикувалися черги охочих стати на захист міста та країни. Також почали формуватися добровольчі загони, зокрема, свій батальйон почала формувати партія "Свобода", ветерани добробату "Айдар", про набір добровольців ТрО «Азов» оголосив у Києві полковник Андрій Білецький.

В наступні дві доби в місті буде видано близько 20 тисяч автоматів охочим стати до оборони мешканцям міста. Та відсутність нормального зв'язку, координації між різними підрозділами (в тому числі між підрозділами територіальної оборони та добровольчими формуваннями територіальної громади), а також небезпека наявності в місті російських диверсійно-розвідувальних груп призвели до випадків «дружнього вогню» протягом наступних кількох днів. Хаотично з'являлася недостовірна інформація про ворожі диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ), які виявили у Києві.

25 лютого

Штаб оборони Києва зібрав Раду оборони міста за участі мера Віталія Кличка, представників мерії, поліції, і визначив першочергові завдання: побудова блокпостів, патрулювання міста, транспортні питання, мобілізація ресурсу приватних та муніципальних підприємств для потреб оборони.[13]

У ніч на 25 лютого обстріли Києва продовжилися. О 04:20 українські сили ППО збили безпілотний літальний апарат. Він упав у Дарницькому районі на житловий будинок по вулиці Кошиця, 7А; троє людей зазнали поранень. Близько 05:00 фрагменти збитого літака впали на вулиці Садовій, 54 (Осокорки), спричинивши пожежу в приватному будинку.

Над Києвом відбувся повітряний бій, у якому загинув військовий льотчик Олександр Оксанченко.

На 6.00 підрозділи ЗСУ вели бої в районах н.п. Димер, Іванків, де зосередилася велика кількість броньованої техніки противника, та зуміли зупинити його переважаючі сили на рубежі р. Тетерів. Міст через річку оборонці зруйнували. Станом на 8.30 з метою уповільнення наступу ворожих військ командування обороною Києва дало вказівку підірвати мости (через річку Ірпінь) на Новоірпінській трасі Р30 (в житловому кварталі Ірпеня — Романівці), мостовий перехід у Гостомелі по Варшавській трасі М07 та у Демидові по автодорозі Р02.

Відчутні втрати не завадили противнику опівдні дістатися передмість Києва – смт Гостомель і Ворзель, м. Буча, за які зав’язалися жорстокі бої.

Окрім підриву мостів через річку Ірпінь, був здійснений перший підрив греблі в Козаровичах, завдяки воді з Київського водосховища річка почала розливатись, а після ще одного підриву, 8 березня, протягом наступних тижнів перетворилась на велику природну перешкоду.

Російські війська, що підійшли до північно-західних околиць Києва через території Білорусі, зайняли територію аеропорту біля Гостомеля.

Також уночі російський десант намагався атакувати ТЕЦ-6 у районі Вигурівщини-Троєщини, що на лівому березі Дніпра; підрозділи ЗСУ дали бій. Затримано 60 диверсантів. МВС повідомило, що ворожі диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ), які виявили у Києві, були оточені та зачищені.

Укрзалізниця організовує евакуаційні рейси з Києва

26 лютого

У ніч на 26 лютого київський добровольчий загін ТрО «Азов» прибув до Василькова. Азовці висунулися на підтримку 40-й бригаді тактичної авіації, відбулася успішна зачистка міста та околиць. Удень 26 лютого київський загін ТрО «Азов» спільно зі 138 Центром спеціального призначення Військової служби правопорядку та ССО ЗСУ встановили контроль над Васильківським аеропортом та ліквідували ворожу спробу створити загрозливий для Києва плацдарм.

Тим часом у Києві у ніч на 26 лютого внаслідок нескоординованості між загонами ТрО і ДФТГ мали місце випадки «дружнього вогню», в яких гинули українські солдати. Так, на проспекті Перемоги та вулиці Дегтярівській загинули солдати строкової служби, військовослужбовці 101-ї окремої бригади охорони та 72-ї окремої механізованої бригади. На Повітрофлотському мосту (на заїзді з вулиці Борщагівської) був обстріляний мікроавтобус з мобілізованими та в/ч А0799 (31-й окремий полк зв'язку імені гетьмана Михайла Дорошенка), загинув військовослужбовець М.Дягілєв. Декілька подібних випадків зафіксовано в Оболонському районі.

Близько 10 ранку біля села Стоянка підірвано міст, що унеможливило сполучення трасою Київ - Житомир. Київський метрополітен перейшов у режим укриття та припинив перевезення пасажирів.

Впродовж дня зафіксовано обстріли росіянами цивільних об'єктів. Обстріли зафіксовано по вул. Волинській, в аеропорті «Жуляни», по вулиці Лобановського. У Києві військові та добровольча тероборона будуть вести вогонь на ураження; мешканців просять не перетинати мости через Дніпро — російські диверсійні групи намагаються висадитися на Лівий берег. Станом на ранок 26 лютого в Києві внаслідок бойових дій противника поранено 35 людей, із них дві дитини.

З'явилося повідомлення, що на вулиці Олени Теліги ДРГ відкрила вогонь по родині з трьома дітьми. Загинули батьки і донька. Ще двоє дітей у лікарні.

З 17:00 26 лютого до 08:00 28 лютого у Києві була введена комендантська година.

27 лютого

Сили противника зупинені на західних околицях Києва, по лінії Бородянка — Буча — Вишгород. Підрозділи російських військ, зустрівши неочікуваний ними опір, частково втратили боєздатність і спробували перегрупуватися. В передмісті Києва Бучі українською артилерією та ударами з БПЛА "Байрактар" знищено велику колону російської бронетехніки, що рухалася в бік столиці. На фото, що з'явилися невдовзі, видно кількадесят згорілих та розбомблених російських танків та БМП, що заполонили всю вулицю Вокзальна. Під час бою на цій вулиці постраждало та було знищено 215 будинків.

Бійці 214 окремого спеціального батальйону OPFOR знищили 11 БМП противника. В наступний день у цьому районі, неподалік склозаводу, українські захисники знищили ще 11 БМП агресора.

Найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія» знищений в ангарі під час боїв за аеропорт Гостомель.

Тим часом на автотрасі в околицях міста Іванків Київської області, при виїзді з Чорнобильської зони супутникові знімки зафіксували велику колону російської техніки, довжина якої спершу сягала 15 км, а за кілька днів зросла, за різними даними, до 56-65 км.

Російські війська обстріляли Київ, зачепило будинки на Троєщині на вулиці Лаврухіна; стався вибух у дворі 16-поверхівки.

Розвідники ГУР МОУ знешкодили групу кадирівських диверсантів, які пересувалися містом машиною швидкої допомоги. ГУР МО спільно із підрозділами ЗСУ та добровольцями зупинив прорив російської БТГ; було знищено орієнтовно 50 росіян, захоплено важливу документацію та знищено ворожу техніку.

28 лютого

Після опівночі ворог продовжив спроби прорвати оборону Києва: як повідомили у Сухопутних військах ЗСУ, колони російських військ намагались штурмувати околиці столиці.

Унаслідок бомбардування міста окупантами сталося влучення у пункт захоронення радіоактивних відходів київської філії «Об'єднання „Радон“». Радіаційної загрози для населення немає.

ДРГ знешкодили в Михайлівському Золотоверхому монастирі.

Трасою в бік Києва через Здвижівку, Бородянку, Микуличі, Немішаєве і далі рухається колона російських окупаційних військ, які розстрілюють будинки, що стоять біля дороги — окупанти бояться, що їх закидають коктейлями Молотова.

По околицях Броварів російський агресор завдав удару, імовірно, балістичною ракетою. Шестеро поранених. Авіаналіт відбувся на радіолокаційний центр. У Держспецзв'язку повідомили, що російські винищувачі, які здійснили ракетний обстріл Києва, скористалися аеродромами в Білорусі, зокрема поблизу с. Жлобино (Гомельська область РБ).

Березень

1 березня

Наслідки бомбардування житлових будинків поряд зі сквером Героїв Небесної сотні в Ірпені, 2 березня 2022. Майже половина їх жителів — вимушені переселенці з Донбасу

Мапа бойових дій у Київській області під час російського вторгнення в Україну

Над Київським водосховищем неподалік Вишгорода збито два російських вертольоти.

Близько 17.00 російські загарбники вдарили по телевежі в районі метро «Дорогожичі», постарждали сусідні житлові будинки, загинуло 5 людей, ще 5 поранено.

Військові 72-ї бригади ліквідували російську машину управління. Перед опівніччю російські окупанти бомблять райони Києва та передмістя - Русанівку, Вишневе, Куренівку, Боярку та Жуляни.

Увечері гвардійці двох зенітно-артилерійських розрахунків, коли ворог намагався здійснити авіаналіт, завдали удару по літаку ворога Су-30, а добили його підрозділи протиповітряної оборони ПС ЗСУ з установки Бук М-1.

2 березня

Надходять перші повідомлення про розстріл окупантами цивільних автівок на автошляхах під Києвом. Так, окупанти вбили молоду жінку, яка намагалася врятувати життя дитини, пораненої окупантами. Військові ЗС РФ розстріляли автівку анестезіолога, коли вона везла пораненого племінника з села Кухарі на Київщині.

У нічному повітряному бою Повітряні сили втратили один МіГ-29. Була збита пара російських Су-35C.

На одній зі станцій метро затримали 5 диверсантів, вилучили зброю, боєприпаси в дитячій іграшці та наркотики.

Увечері підрозділи ППО збили над Києвом ракету, уламки якої впали в районі Київського вокзалу, пошкодивши теплотрасу, одну людину було поранено. Ракетний удар міг бути спрямований на будівлю Міністерства оборони або командування Сухопутних військ.

Противник намагається просуватися трасою Житомир-Київ, частина його бронетехніки намагається висунутися від села Березівка на цій автомагістралі до Бузової і через неї - до с. Ясногородка.

3 березня

Близько 1:40 ночі у Києві пролунала серія із щонайменше чотирьох потужних вибухів.

Російські окупанти обстріляли село Бишів на Київщині, одна людина загинула і четверо поранених.

3 березня вранці 80-та бригада ЗСУ, київський добровольчий загін ТрО «Азов» і територіальна оборона міста Бучі очистили місто від російських окупантів, але вдень російські війська почали масштабну контратаку з метою прорвати українську оборону та розвинути наступ до Києва. Ворожий наступ вівся батальйонно-тактичною групою за масованої артилерійської підтримки в напрямку Бучі та Ворзеля — у ході боїв 3-4 березня було знищено не менше 10 одиниць ворожої техніки та ліквідовано кілька десятків вояків російської піхоти. У результаті боїв ворог не захопив місто Бучу, але закріпився в окремих районах — продовжилися позиційні бої між силами оборони Києва та російським угрупуванням.

5 березня

Війська РФ блоковані та зупинені в районі Макарова.

За даними Генштабу ЗСУ, основні зусилля російських окупантів зосереджено на оточенні Києва.

Російські окупанти завдали удари авіабомбами по селу Мархалівка; шестеро мирних мешканців загинули, серед них одна дитина.

Окупанти, що продовжували утримувати н.п. Поліське, Кухарі, Бородянка, Андріївка, Мотижин, Гореничі, Буча, Демидів, відновлюють боєздатність підрозділів, які зазнали значних втрат, і здійснюють перегрупування з метою блокування Києва із заходу та південного заходу.

Частина міста Ірпінь перебуває під контролем російських військ. Українські військові почали пішу евакуацію мирного населення з Ірпеня до Києва. Ускладнює зусилля обвалений Романівський міст, який бомбили російські військові літаки. Евакуація тривала перервами 5-8 березня.[14]

Незначні сили підрозділів спеціального призначення РФ зайняли північно-західну частину села Мощун, переправившись по понтонному мосту через річку Ірпінь.

6 березня

Російська бронеколона з маркуванням Східного військового округу РФ «V» перетинає білорусько-український кордон автошляхом Р37 — Т 1035 у напрямку Поліського району Київської області, 6 березня 2022

Підземна станція Київського метрополітену «Оболонь» в режимі укриття, 26 лютого 2022 року. Доступ до сховища частково обмежений зовнішними гермозатворами. Вестибюль, перон та вагони потягу на одній з колій використовуються для розміщення людей, іншою — організовано човниковий рух електропоїздів

Мостовий перехід через річку Ірпінь на автомобільній дорозі М06, підірваний 25 лютого, аби перешкодити наступу російських військ

Вранці російські війська почали форсувати річку Ірпінь в районі Мощуна значними силами. На той час оборону села утримувала 5-та рота 2-го батальйону 72-ї ОМБр під командуванням лейтенанта Коваленка. Під тиском ворога українські бійці відступили до центру села. Тоді на підкріплення прибули підрозділи спецпризначення, озброєні протитанковими засобами. Російські засоби РЕБ перервали зв'язок і вивели з ладу українські безпілотники, інженерні підрозділи армії РФ навели першу понтонну переправу через річку Ірпінь. У наступні дні окупанти налагодили ще чотири понтонні переправи через Ірпінь. Загалом три переправи були знищені українськими захисниками.[15]

Табло над автомагістраллю М05 з лайливим закликом до окупанційних військ РФ, 26 лютого 2022 року. З російським вторгненням країною прокотилася хвиля демонтажів дорожних знаків, а через носії зовнішньої реклами українці відображали своє ставлення до росіян

Олег Шупляк, алегорія «ZΛО must die!», 2022 р.

Окупанти з військової техніки близько 18:00 здійснили обстріл села Ясногородка. Унаслідок атаки загинуло п'ять осіб, ще одна особа поранена.

7 березня

ППО ПС ЗСУ о 20:30 збили над Києвом літак російських окупантів. О 21:10 в околицях міста у повітряному бою був збитий другий ворожий літак.

8 березня

Сили оборони України підірвали частину Козаровицької дамби,[16] щоб спустити потік води з Київського водосховища в річку Ірпінь і створити природну перепону, фактично обмеживши російським військам в районі аеропорту «Антонов» доступ до Мощуна, який вони розглядали як ворота до Києва. Рівень води в Ірпені піднявся на 1,5–2 метри, чим було ускладнено форсування річки.[17] Проте значні сили окупантів та 15-20 БМД уже перебралися на лівий берег Ірпеня.[18]

Київський загін ТрО «Азов» прийняв бій з російськими окупантами в селі Ясногородка і знищив 8 окупантів, захопивши трофейне озброєння.

10 березня

Російські війська почали наступ на місто Бровари з метою створити плацдарм для наступу на Київ з Лівобережжя. Бій розгорнувся на ділянці траси М01 між селами Залісся і Скибин. Третій батальйон 72-ї ОМБР ім. Чорних Запорожців влаштував засідку та розгромив колону БТГр 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії армії РФ. За словами командира батальйону Романа Дармограя, колона складалася з 70 одиниць техніки, з-поміж яких був один БТР, дві БМР, кілька машин управління на базі МТЛБ, решта – танки.[19]

За різними даними, було знищено 7 та пошкоджено від 19 до 30 одиниць техніки за допомогою, зокрема, вітчизняних ПТРК експортного зразку «Стугна» та «Корсар», які розробило конструкторське бюро «Луч».[20]

У бою також брав участь загін ССО "Азов-Київ" та сили тероборони.[21]

Залишки російської колони відступили від Скибина до раніше захоплених сіл.

Перехоплені переговори російських офіцерів засвідчили, що окупанти втратили майже цілий полк, а його командира, полковника Андрія Захарова, було вбито. Ці дані підтвердило ГУР МО України.[22] Також була захоплена ворожа документація, зокрема, список особового складу 2-го танкового взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону в/ч 93992.

11 березня

Російські війська почали масований штурм Мощуна з усіх боків. В наступні дні українські сили під впливом «вогневого валу» поступово відступали на околиці села, основні сили українських військ займали оборону в лісі біля Мощуна. Наступного дня поблизу села Раківка підрозділи ЗС РФ прорвали оборону 72-ї ОМБр і перетнули р. Ірпінь, захопивши плацдарм на лівому березі річки.

Від битви за Мощун залежала доля Києва. Це було, за словами командувача обороною Києва Олександра Сирського, найуразливіше місце: якби ворогу вдалося прорватися через Мощун, він би за лічені години дістався столичного району Оболонь.[23]

За словами командувача обороною Києва Олександра Сирського, "в Мощуні сходяться дороги, які можуть привести в різні частини столиці. Я пам'ятаю, коли я просидів на командно-спостережному пункті батальйону фактично добу. Ми бачили, як була вишикувана техніка на лівому березі Ірпіня, там було понад 200 одиниць техніки, в основному БМД, десантники, морська піхота. Частина з них переправилася".[24]

Сирський повідомив, що перекинув на плацдарм в районі Мощуна всі резерви, які мав у місті.[25]

12 березня

Вранці російські обстріли спричинили дві пожежі — в центрі та на околиці Києва. На вулиці Хорива (Поділ) був збитий безпілотник-камікадзе, ідентифікований як «Куб», із зарядом вибухівки з металевими кульками. Від вибуху загорілася будівля Ощадбанку. Друга пожежа сталася на околиці міста (Синьоозерна вулиця, Берковець) внаслідок влучання невідомого об'єкта і охопила два гаражі та офісну будівлю.

14 березня

БЦ «Лук'янівський» після обстрілу 15 березня. Вибуховою хвилею також пошкоджено фасад будівлі станції метрополітену «Лукянівська» та ринок «Лукянівський»

Будинок на Оболоні 14 березня

Знищений тролейбус на Куренівці 14 березня

Вранці в Оболонському районі столиці артилерійський снаряд поцілив у житловий будинок. У багатоповерхівці розпочалася пожежа, сталася часткова руйнація. Є двоє загиблих, троє потерпілих, дев'ятьом особам допомога надана на місці. Підрозділи ДСНС врятували 15 осіб та евакуювали 63 особи.

Згодом окупанти завдали удару по авіабудівному заводу «Антонов».

Надалі внаслідок падіння уламків збитої ракети, випущеної російськими військами, на столичному районі Куренівці одна людина загинула, шість поранених. Повністю знищено тролейбус. Вилетіли шибки, пошкоджені балкони навколишніх будинків та комерційні приміщення на перших поверхах.

Російський снаряд потрапив у торговий центр Lavina Mall на заході Києва (Святошинський район), але не завдав великих ушкоджень. Крім того, був обстріляний завод Coca-Cola у Великій Димерці на схід від Києва.

15 березня

16-поверховий будинок у Святошинському районі 15 березня

Пожежа на складі в Святошинському районі 17 березня

Будинок у Святошинському районі, ушкоджений 20 березня

Вранці окупанти обстріляли житлові квартали Києва. Снаряди потрапили в кілька житлових будинків: 10-поверховий у Подільському районі (Виноградар), 9-поверховий та 16-поверховий у Святошинському, 2-поверховий у районі Осокорків. В усіх цих будинках почалися пожежі. У 16-поверховому будинку вогонь охопив усі поверхи; ДСНС повідомляє про 3 загиблих та 5 постраждалих. Ударна хвиля пошкодила вхід на станцію метро «Лук'янівська» та Лук'янівський народний будинок, де розташована Київська мала опера.

У місті було оголошено комендантську годину з 20:00 15 березня до 7:00 17 березня — за словами голови військової адміністрації Миколи Жирнова, з метою безпеки, у тому числі для знищення ворожих ДРГ. Згідно з Жирновим, станом на 16 березня в Києві затримано 105 підозрюваних у диверсійних діях.

16 березня

Вранці, за даними ДСНС України, внаслідок російських обстрілів було пошкоджено 12-поверховий та 9-поверховий будинки у Шевченківському районі. Ввечері того ж дня, за даними Віталія Кличко, російські війська обстріляли кілька приватних будинків у Подільському районі, внаслідок чого виникла пожежа й був пошкоджений газопровід низького тиску.

Командування обороною Києва ввело всі можливі резерви для оборони в районі Мощуна.[26] Отримавши підкріплення, підрозділи 72-ї омбр разом з нацгвардійцями заблокували село з флангів і почали обстрілювати з важкої артилерії місця переправи і зосередження російських військ. Поступово українські оборонці почали відтісняти противника до р. Ірпінь. Переправи через річку були знищені, і окупанти, які прорвалися на правий берег, не могли отримати підкріплення та опинилися у пастці.

17 березня

Вранці було збито ракету, уламки якої потрапили в багатоповерховий будинок у Дарницькому районі. Загинула одна людина. Крім того, ДСНС повідомляє про спричинені обстрілами пожежі у Святошинському районі, де горіли склад, два автомобілі та загинули щонайменше дві людини.

18 березня

При ранковому обстрілі Києва внаслідок падіння збитої ракети постраждали 6 будинків, дитсадок та школа у Подільському районі (житловий масив Виноградар). За словами Віталія Кличка, будинки стали непридатними для проживання. Одна людина загинула, 19 були поранені. Знову було обстріляно Святошинський район, де, за даними прокуратури Києва, постраждали десятки приватних будинків, автомобілі та торговельне приміщення.

За даними першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, станом на 18 березня (за 23 дні війни) в Києві було пошкоджено 36 житлових будинків, 5 приватних садиб, 6 шкіл та 4 дитсадки. Загинули 222 людини, з яких 60 — цивільні особи й 4 — діти, а поранення отримали 889 людей, з яких 241 — цивільні.

19 березня

Загарбники припинили невдалі спробу наступати на Київ і на всіх напрямках перейшли до оборони йта почали окопуватись. Українському військовому командуванню вдалось стабілізувати ситуацію і не допустити наближення російських військ ближче, ніж на 25 км до столиці – дальності обстрілу з польової артилерії. Однак ворог продовжував ракетні обстріли і авіаудари по столиці.

20 березня

Спалена російськими військами Ан-225 «Мрія» в ангарі аеропорту «Антонов» у звільненому наприкінці березня 2022 року Гостомелі

Аеровідео ракетного удару по спорткомплексу «Sport Life» біля ТРБЦ «Retroville» в ніч з 20 на 21 березня 2022 року та подій, що за заявою Міноборони Росії його на це нібито спровокували. Зокрема, як БМ-21 «Град», ймовірно, напередодні вночі та вранці за 0,5-2 км від епіцентру вибуху ведуть вогонь, а один з них після здійснення пострілу, прямуючи в укриття, пересувався автостоянкою ТЦ

Бездиханні тіла людей у цивільному зі зв'язаними за спиною руками та простреленими потилицями у підвалі дитячого табору «Променистий» в Бучі, виявлені 3 квітня 2022 року. Дитячий центр російські військові використовували як штаб і казарму, де в одній з кімнат влаштували катівню для місцевих мешканців, а в приміщенні поруч — їх страчували

Ввечері 20 березня російським ракетним обстрілом був частково зруйнований ТРЦ «Retroville» на Виноградарі (проспект Правди, 47). Були знищені сусідній фітнес-центр Sport Life та бізнес-центр; постраждали житлові будинки, школи та дитсадки. Загинуло щонайменше 8 осіб. За даними Генпрокуратури, застосовано заборонені міжнародним правом засоби ведення війни. Міноборони Росії заявило, що українські військові зберігали в торговому центрі реактивні боєприпаси та перезаряджали системи залпового вогню. Можливою причиною атаки називають відео з військовою технікою в районі Retroville, викладене в TikTok. СБУ повідомила про затримання ймовірного автора цього відео.

У Святошинському районі уламки снаряда впали на житловий масив. За даними Миколи Поворозника, пошкоджено 6 будинків, 3 з яких стали непридатними для життя, 2 школи та 2 дитсадки; евакуйовано близько 200 людей.

21 березня

Сили оборони повністю зачистили Мощун від російських військ, що стало остаточною точкою перелому в Київській оборонній операції. На північно-східному та західному напрямках Сили оборони перейшли у наступ.

"Це був початок перелому в битві за Київ і початок нашої перемоги", - сказав пізніше Олександр Сирський.[27]

У ході рішучих дій українських захисників звільнено селище Макарів, що відрізало російських загарбників від Житомирської траси та оголило тили їхніх найближчих до Києва військ.

22 березня

В Оболонському районі у ході ворожого обстрілу згоріла вантажівка та 2 будівлі, 1 особа загинула й 3 дістали поранень.

23 березня

Окупанти знову обстріляли Київ. За даними КМДА, вночі у Святошинському районі пошкоджено торговий центр та два приватні житлові будинки. Вранці у Шевченківському районі виникло загоряння в кількох приватних будинках та у багатоповерхівці, чотири особи отримали травми. Крім того, за даними Віталія Кличко, російська армія обстріляла парковку торговельного центру в Подільському районі, внаслідок чого одна людина загинула і двоє постраждали.

24 березня

ЗСУ звільнили від окупантів село Лук'янівка Броварського району на Київщині. В селі базувалося близько 200 бійців армії РФ та понад 10 одиниць ворожої бронетехніки. Бій за село тривав близько 5 годин. В цьому бою армія РФ втратила 40 бійців вбитими, 3 танки та 9 БМП знищеними, 1 МТЛБ українські військові захопили в робочому стані. В бою за Лук'янівку 24 березня ЗСУ втратили вбитими трьох бійців — Дениса Котенка, Сергія Заїковського, які були бійцями протитанкового взводу київського полку ЗСУ «Азов», та Дмитра Кириченка, бійця добровольчого батальйону «Реванш».

25 березня

Російські війська окупували місто Славутич, що неподалік Чорнобильської АЕС, яке нападник обійшов, просуваючись цим регіоном у бік Києва в перші тижні повномасштабного вторгнення. [28] 28 лютого 2022 року Славутич був ізольованим від підконтрольної ЗСУ території Київщини.[29]

29 березня

Розвідки країн НАТО надають ЗМІ інформацію про те, що Росія, втративши ініціативу у військовій кампанії зі спроби захопити Київ та зазнавши втрат, відводить частину своїх військ з Київщини.[30]

30 березня

У ніч проти 30 березня над Києвом було збито кілька російських ракет.

31 березня

За словами заступника начальника штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Олександра Грузевича, було звільнено село Вишеград на Київщині.

За даними голови Київської обласної військової адміністрації Олександра Павлюка, українські війська звільнили Ірпінь, але сусідні Ворзель, Буча, Гостомель ще добу лишалися під контролем противника і під постійним обстрілом.

Артилерійські підрозділи Національної гвардії на київському напрямку знищили дві самохідні артилерійські установки, ракетні системи залпового вогню та кілька десятків бронетанкової та автомобільної техніки ворога.

Квітень

2 квітня

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила про звільнення всієї Київської області від російських окупантів. Від початку повномасштабного вторгнення до звільнення Київщини під окупацією перебувало 270 населених пунктів Київщини.[31]

6 квітня

За даними КМДА, станом на 6 квітня 2022 року від ворожих ударів окупанта з 24 лютого пошкоджені 167 житлових будинків різних типів, 44 школи, 26 дитячих садків та 1 дитячий будинок. Також пошкоджень зазнали 11 адміністративних будівель. Масштаби пошкоджень різні: великі, середні та незначні.

Також від дій російського агресора постраждали: 2 спортивні об'єкти, 5 об'єктів соціальної сфери, 17 — охорони здоров'я, 10 — культурної сфери, 48 об'єктів транспортної інфраструктури.

Всього у Києві за 40 днів повномасштабного російського вторгнення загинули 89 мирних осіб, серед них чотири дитини, поранені — 398 осіб, серед них — 20 дітей.

Загиблі

Станом на 15 квітня 2022 року правоохоронцями було виявлено тіла понад 900 тіл мирних мешканців у населених пунктах Київщини, що були звільнені від російських окупантів, і більшість з них з вогнепальними пораненнями.

Найбільшу кількість загиблих наразі зафіксували в Бучанській громаді - виявлено 1190 тіл мирних жителів, 422 із них - у Бучі. У Нацполіції у 2024 році заявляли, що кількість убитих мешканців цієї громади може бути не остаточною. [32] Після деокупації Київщини багато тіл було виявлено в братській могилі в Бучі біля церкви Андрія Первозванного. Як повідомляла американська компанія Maxar Technologies, перші ознаки братської могили - траншея довжиною бл.14 м, були зафіксовані на супутникових знімках ще 10 березня.[33] Станом на початок 2023 року з цієї могили було ексгумовано 116 тіл загиблих мирних мешканців міста.[34]

Після звільнення області було виявлено в лісі за селом Мотижин братську могилу з тілами, зокрема, старости села Ольги Сухенко та її чоловіка Ігоря, яких викрали, а потім розстріляли росіяни 23 березня. [35]

40 цивільних розстріляли російські військові на Житомирській трасі, між селами Мила та Мрія у проміжку між 24 лютого та 24 березня 2022 року.[36] Особи більшості загиблих встановило слідство; розстріли здійснювали, за даними слідчих Генеральної прокуратури України, військовослужбовці 2-го батальйону 5-ї танкової бригади ЗС РФ.[37]

За повідомленням Нацопліції, за даними станом на 1 квітня 2023 року, під час окупації Київщини у лютому-березні 2022 року загинули 1374 цивільні людини, з яких 717 були вбиті росіянами зі стрілецької зброї.[38]

30 грудня 2022 року Київська міська військова адміністрація повідомила, що в місті Києві від початку повномасштабної війни через бойові дії загинули 120 людей (зокрема 5 дітей) і зазнали поранень ще 495.

Втрати серед військовослужбовців ЗСУ

24 лютого 2022 року поблизу Києва був збитий літак внаслідок чого загинув Кохановський Володимир Михайлович.

25 лютого під час бою поблизу Києва загинув Герой України Сапило Віталій Романович.

Також під час оборони Києва 25 лютого 2022 загинули Литвин Андрій Васильович, Максименко Віктор Вікторович та Лук'янович Олександр Володимирович

26 лютого під час обстрілу колони техніки ЗСУ загинули Дубіньський Роман Васильович, Кучерук Віталій Васильович та Козлишин Тарас

26 лютого під час бою поблизу Києва загинув Задорожний Андрій Сергійович

26 лютого під час бою з диверсійною групою загинув Філоненко Віталій Володимирович

Весь список втрат українських захисників до кінця українсько-російської війни залишається закритим до оприлюднення.

Руйнування

Під час окупації Київщини в лютому-березні 2022 року авіанальотами та артилерійськими ударами було пошкоджено близько 27 тисяч об’єктів: 1702 багатоповерхівки; 22417 приватних будинків; 141 школа; 83 дитячих садки; 122 заклади охорони здоров’я; 137 об’єктів культури та релігійних споруд; 10 закладів соцзахисту; 725 об’єктів життєзабезпечення. В деяких населених пунктах пошкоджено чи зруйновано було майже все, зокрема, у Бородянці не вціліла жодна багатоповерхівка.[39]

Див. також

• Привид Києва
• Російсько-українська війна (з 2014)
• Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Література

• Коваль М. Стратегічний характер Київської оборонної операції (24 лютого — 2 квітня 2022 р.) / М. Коваль, П. Щипанський, В. Кидонь, В. Грицюк // Український історичний журнал. — 2023. — Число 3. — С. 5.

Посилання

•  Битва за Київ (Військовий архів). Частина 1 на YouTube
•  Битва за Київ (Військовий архів). Частина 2 на YouTube
• Епічна битва за Київ. Як українці принизили Путіна та його армію, — Томі Ахонен [Архівовано 5 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Главком. — 2022. — 3 квітня.
• Епічна битва за Київ. Підполковник Гончар про те, як українці зупинили армаду Путіна, — Михайло Глуховський [Архівовано 16 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Главком. — 2022. — 16 квітня.
• «Дід наґуґлив, як виглядає російська техніка, і передавав інформацію». Як військові та цивільні разом урятували столицю, — Іванна Коблєва // Тексти. — 2022. — 31 травня.
• Захистив Київ: 15-річний підліток допоміг ЗСУ знищити колону ворожої техніки, — Олена Барсукова // Українська правда. Життя. — 2022. — 8 червня.
• Квадроцикли і дрони допомогли українцям відстояти Київ, — Дебора Хейнс // Centr.tv. — 2022. — 9 травня.
• Командир «чорних запорожців» розповів, як у березні вдалося втримати Київ, — Олександр Вдовиченко // 5 канал. — 2022. — 20 червня.
• Вони горять! — кричали захисники аеропорту Гостомеля, збиваючи російські «Алігатори», — Віталій Голод [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 2022. — 12 травня.
• Як звільняли Ірпінь. Хроніка контратаки ЗСУ у північно-західному передмісті Києва, — Петро Боднар, Надя Кельм // Тексти. — 2022. — 1 квітня.
• Як Київ врятували українська винахідливість, а також російські промахи, — Тім Джуда // Centr.tv. — 2022. — 11 квітня.
• Білоруські залізничні диверсанти допомогли зірвати напад Росії на Київ, — ЛізСлай [Архівовано 24 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Centr.tv. — 2022. — 24 квітня.
• The Ragtag Army That Won the Battle of Kyiv and Saved Ukraine, — Джеймс Марсон // Wall Street Journal. — 2022. — 20 вересня.
• U.S. intel helped Ukraine protect air defenses, shoot down Russian plane carrying hundreds of troops, — Кен Діланян [Архівовано 27 квітня 2022 у Wayback Machine.] //RUSI. — 2022. — 26 квітня.
• Неймовірна битва за Київ. Чим ризикувала столиця на початку війни і що дозволило дивом врятувати її від захоплення — детальна реконструкція WP, — Paul Sonne, Isabelle Khurshudyan, Serhiy Morgunov and Kostiantyn Khudov //WashingtonPost. — 2022. — 24 серпня.
• Росіяни вже планують літній похід проти України Operation Z: The Death Throes of an Imperial Delusion, — Dr Jack Watling and Nick Reynolds[Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.] // NBC News. — 2022. — 22 квітня.
• Київ вступив у фазу оборони, — Кличко [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // 24 канал. — 2022. — 25 лютого.
• Що відбувалося у перші дні війни біля Офісу президента України? [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.] Процитовано 22 травня 2022
• Суддя став військовим. Історія Івана Міщенка, який пішов захищати Київ [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.] Процитовано 22 травня 2022
• Данильченко К. (3 квітня 2022). Битва за Киев. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
• Battle for Kyiv: Ukrainian valor, Russian blunders combined to save the capital (англ.)