Битва за Покровськ
 | Ця стаття висвітлює поточне бойове зіткнення. (липень 2024) |
| Битва за Покровськ | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Східний театр воєнних дій Російсько-української війни Битва за Донбас (2022) | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Україна
|
 Росія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
 Олександр Сирський
|
|||||||
| Військові сили | |||||||
   |
 | ||||||
| Битви | |||||||
.png){kind=small}
.png){kind=small}
Битва за Покровськ почалася в липні 2024 року в ході наступу Збройних Сил РФ у Донецькій області у рамках вторгнення Росії в Україну.
Покровськ є ключовим логістичним вузлом для оборони Донецької області. Місто розташоване на трасі T0504, яка з'єднує кілька стратегічно важливих міст. Втрата Покровська ускладнить українські логістичні ланцюги в Донецькій області та полегшить Росії захоплення всього регіону.[10][11]
Після падіння Авдіївки у лютому 2024 року та прориву в Очеретино навесні, російські війська наступали. Майже щотижня з 15 лютого, українські війська з різною інтенсивністю відступали в напрямку Покровська. Одним із таких складних моментів була заміна 3-ї штурмової, яка стояла в районі Орлівки та Семенівки (біля Авдіївки), на 68 окрему єгерську бригаду. Тоді росіяни скористалися моментом ротації підрозділів і вдало атакували.[12] Росіяни просунулися вздовж залізниці Покровськ-Бахмут і захопили село Прогрес разом із його залізничною станцією, що ускладнило ситуацію для українських сил на цьому напрямку.[13][14]
Після цього російські війська обійшли позиції українських сил, що обороняли сусідні ділянки фронту, і вийшли їм у тил, змусивши залишити позиції. Українські сили провели контратаки за підтримки танків, але не змогли зупинити наступ російських військ. В результаті просування російських військ у бік Покровська становило кілька кілометрів. За інформацією OSINT-каналу Deep State, російські війська зайняли села Веселе та Тимофіївка.[15]
За даними Інституту вивчення війни, геолоковані кадри, опубліковані 14 і 15 серпня, свідчать про те, що російські війська просунулися в районі Гродівки на схід від Покровська, а також в районі Желаного, Миколаївки та Орлівки, розташованих на південний схід від Покровська. За оцінкою ISW, російські війська зайняли Орлівку та Желанне.[16]
19 серпня Washington Post написав, що аналіз даних з відкритих джерел показував просування російських військ до сіл Червоний Яр, Гродівка та міста Новогродівка, які розташовані на схід від Покровська.[17] Генштаб ЗСУ повідомив, що навколо Покровська йдуть важкі бойові зіткнення, в ході яких ЗС РФ провели 45 атак.[18] Місцева влада через швидке просування ЗС РФ оголосила евакуацію населення з Покровська.[19]
За даними OSINT-проєкту Deep State, з 20 серпня російські війська зайняли три села поблизу Покровська. Майкл Кофман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, повідомляв, що Покровськ тепер знаходиться в зоні досяжності російської артилерії. Фінська аналітична група Black Bird Group зазначала, що російські війська наблизилися до останнього рубежу оборони міста.[20]
22 серпня ЗС РФ розпочали штурм міста Новогродівки. Крім цього, російські війська намагалися обійти Новогродівку зі східного флангу.[21]
За інформацією Meduza від 23 серпня, ЗС РФ несподівано змінили напрям основного удару з Покровська на південь — у бік міст Курахове та Селідове, через які постачається Вугледар, райони Мар'їнки та Красногорівки.[21]
27 серпня Інститут вивчення війни підтвердив значні тактичні успіхи РФ: просування ЗС РФ більш ніж на 2 км на північний захід від міста Новогродівка, що свідчить про утримання центру міста. Геолокаційні кадри також підтверджували просування ЗС РФ у південно-східній частині.[22] Це послабило гарнізон ЗСУ, який обороняє Вугледар. Почалися бої за Селидове.[23]
28 серпня, за даними російських військових блогерів, під час боїв за Селидове ЗС РФ взяли під контроль трасу Покровськ — Курахове, яка є однією з головних логістичних магістралей Донецької області.[24] Видання Дзеркало тижня написало, що за два попередні тижні з Покровського напрямку вивели 47-му бригаду «Магура», яка була тут одним із найважливіших складників стабілізації оборони. Натомість, сюди відправили недавно сформовану 151-шу механізовану бригаду і кілька підрозділів ТрО.[25]
29 серпня повідомлялося, що Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відвідав Покровський напрямок і кілька днів працював із бригадами, які тримали там оборону. Він відзначив 25-ту повітрянодесантну, 68-му єгерську та 151-шу механізовану бригади.[3][26]
Протягом жовтня-грудня російська армія значно просунулась захопивши десятки населених пунктів, впритул підійшовши до міста.[27][28][29]
На січень 2025 року російська армія суттєво просунулася південніше міста. Віктор Трегубов, із оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» вважав, що обхід Покровська швидше націлений на перерізання маршрутів логістики ЗСУ, а не на прорив у бік Дніпра. Тієї ж думки був австрійський військовий історик, полковник Маркус Райснер.[30]
2 листопада за даними Deep State повідомлялось про збільшення сірої зони, позиції росіян фіксують майже по всьому місту. Позиції ЗСУ і росіян можуть бути в сусідніх будинках. До району міста прибуло військове керівництво для стабілізації ситуації. [31]
5 листопада 2025 штурмовики 425-го штурмового полку «Скала» відновили контроль і встановили український прапор на міській раді в Покровську [32]
Станом на зиму 2026 року російські війська контролюють більшу частину Покровська. Позиції ЗСУ знаходяться на півночі міста.[33]
18 травня місто окуповане Покровськ.
За оцінкою Associated Press на серпень 2024 року, в обороні Покровська бере участь велика кількість слабо навчених новобранців. За словами комбата з 47 ОМБр ЗСУ, деякі бійці, які нещодавно прибули, відмовляються відкривати вогонь по бійцям ЗС РФ. Анонімні командири інших підрозділів кажуть, що новобранці є причиною територіальних придбань Росії, у тому числі біля Покровська.[4]
Проблемами оборони Покровська на грудень 2024 року називали систематичні повторення минулих помилок в управлінні військами вищим командуванням.[34][35][36]
- ↑ "Привиди Бахмута" про "снайперський терор" та максимальну відстань, з якої стріляли по рашистах – "Невигадані історії". 5 канал (укр.). 1 вересня 2024. Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ Axe, David. Another Ukrainian Brigade Is Disintegrating As It Deploys To Pokrovsk. Forbes (англ.). Процитовано 9 лютого 2025.
- ↑ а б в г д Головнокомандувач ЗСУ побував на Покровському напрямку і розповів про жорсткі бої. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ а б Poorly trained recruits contribute to loss of Ukrainian territory on eastern front, commanders say. AP News (англ.). 22 серпня 2024. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Настя Станко (10 грудня 2024). «Ви — довб**об, а ваш заступник — довб**об і піда**с, я б на нього насцяв», — як воює одна з нових бригад ЗСУ під керівництвом київського військкома. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 10 грудня 2024.
- ↑ Ситуація під Покровськом. Ситуація біля Курахового. censor.net. 14 грудня 2024.
- ↑ Романенко, Валентина (2 січня 2025). Зеленський відзначив бригади, які відбили дуже жорстокий штурм РФ напередодні Нового року. Українська правда. Архів оригіналу за 14 січня 2025. Процитовано 25 січня 2025.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ https://tyzhden.ua/komandyr-druhoho-lehionu-pid-pokrovskom-my-trymaly-try-posadky-j-vidbyly-11-shturmiv/.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ У районі Покровська бійці 33 ОШБ захопили бліндаж окупантів. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 12 січня 2025.
- ↑ Méheut, Constant (22 серпня 2024). Russia Pushes Forward in Ukraine’s East as Kursk Offensive Slows. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ Stern, David L. (19 серпня 2024). Russia closes in on eastern city despite Ukraine’s successes elsewhere. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ Війна піхоти під Покровськом. Чому почав і продовжує сипатися наш ключовий напрямок на сході (укр.). Українська правда. 17 вересня 2024. Процитовано 17 вересня 2024.
- ↑ Российская армия пробила новую брешь в украинской обороне. Под угрозой — снабжение сил ВСУ на самом сложном участке фронта И это не единственный успех ВС РФ за неделю. Карта боев на 26 июля. Meduza (рос.). Архів оригіналу за 29 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
- ↑ Security, Ellie Cook; Reporter, Defense (7 серпня 2024). Russia's fastest advances in Ukraine since spring 2022 "will likely slow". Newsweek (англ.). Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Breaking points Russia’s ongoing advance has plunged five key areas of Ukraine’s defense into simultaneous crisis. Meduza (англ.). Процитовано 6 серпня 2024.
- ↑ Institute for the Study of War. Institute for the Study of War (англ.). Процитовано 17 серпня 2024.
- ↑ Stern, David L. (19 серпня 2024). Russia closes in on eastern city despite Ukraine’s successes elsewhere. Washington Post (амер.). 0190-8286. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Росіяни атакували Покровський напрямок 45 разів, прориваються біля Воздвиженки та Новогродівки. Українська правда (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ Civilians flee Pokrovsk as Russia's army bears down on the key eastern Ukraine city. AP News (англ.). 19 серпня 2024. Процитовано 19 серпня 2024.
- ↑ Méheut, Constant (22 серпня 2024). Russia Pushes Forward in Ukraine’s East as Kursk Offensive Slows. The New York Times (амер.). 0362-4331. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ а б Бои в Курской области вынудили ВС РФ перебросить часть сил с украинских фронтов. Даже это пока не остановило наступление ВСУ Но оборона ВСУ в Донбассе — в кризисе. Карта боев на 23 августа. Meduza (рос.). Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ Institute for the Study of War. Institute for the Study of War (англ.). Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ Российская армия в 10 км от Покровска, ВСУ потеряли важный опорный пункт в Донбассе, но продолжают атаки в Курской области. BBC News Русская служба (рос.). 29 серпня 2024. Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ ВС РФ смогли перерезать ключевую логистическую магистраль в Донецкой области — трассу Покровск – Курахово. istories.media (рос.). Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ Битва за Покровськ. Чи стане Донбас українським Верденом?. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ Сирський відвідав бригади, які боронять Покровський напрямок. suspilne.media. 29 серпня 2024.
- ↑ Козлова, Ганна Железняк, Андрій Коник, Антон Степура, Поліна Мірер, Лія Русик, Діана. Бої за Курахове, оборона Покровська. Фронт на Донбасі 30 грудня. Суспільне | Новини. Процитовано 30 грудня 2024.
- ↑ Армія РФ намагається прорватися до Покровська з флангів та "охопити місто". ТСН.ua (укр.). 25 грудня 2024. Процитовано 30 грудня 2024.
- ↑ Як просунувся ворог у листопаді і як збільшилися його втрати. Карта бойових дій (укр.). Texty.org.ua. 4 грудня 2024. Процитовано 4 грудня 2024.
- ↑ Загроза для Дніпра? Куди армія РФ може піти від Покровська – DW – 20.01.2025. dw.com (укр.). Процитовано 26 січня 2025.
- ↑ DeepState: Окупанти продовжують проникати в Покровськ. ГЛАВКОМ (укр.). 2 листопада 2025. Процитовано 5 лютого 2026.
- ↑ Штурмовики полку "Скеля" встановили український прапор на міській раді в Покровську. ВІДЕО Джерело: https://censor.net/ua/n3583498.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|title= - ↑ Росіяни контролюють більшу частину Покровська – УП. Українська правда (укр.). Процитовано 5 лютого 2026.
- ↑ Катастрофа на Покровському напрямку: комбат "Вовків Да Вінчі" назвав помилки вищого командування. ТСН.ua. 12 грудня 2024.
- ↑ Ситуація у Покровську гірша, ніж звітують: ворог майже біля міста – Стерненко. ТСН.ua. 10 грудня 2024.
- ↑ Цензор.НЕТ (14 грудня 2024). Критична обстановка, яка вимагає негайних рішень: Бутусов про бої біля Покровська та Курахового. censor.net.
