Битва на Чудському озері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Льодове побоїще
Новгородська республіка
Координати: 58°40′ пн. ш. 27°28′ сх. д. / 58.667° пн. ш. 27.467° сх. д. / 58.667; 27.467
Дата: 5 квітня 1242
Місце: Чудське озеро, кордон Новгородського князівства та Лівонського ордену
Результат: перемога Новгородського князівства
Сторони
Новгород,
Володимир
Тевтонський орден,
данські лицарі,
дерптське ополчення
Командувачі
Олександр Невський,
Андрій Ярославич
Андреас фон Фельфен
Військові сили
4-5 тисяч осіб 1,2 - 1,8 тисяч осіб
Втрати
невідомо 400 естонців,
«брати» Тевтонського ордена: 20 загинуло, 6 полонених.

Льодове побоїще (нім. Schlacht auf dem Eise, лат. Prœlium glaciale — «Льодова битва»), також відоме як битва на Чудському озері (нім. Schlacht auf dem Peipussee) — бій дружини новгородців і володимирців під проводом Олександра Невського проти збірного лівонсько-естонського загону в складі якого було кілька десятків лицарів Лівонського ордена, який тоді був васалом Тевтонського ордена, в районі Чудського озера, що сталася 5 квітня 1242 року.

Передумови[ред. | ред. код]

З кінця 1230-х між Новгородом і Швецією почастішали прикордонні конфлікти за Карелію . 1240 року дружина Олександра Ярославовича із новогордцями розбила загін шведів в гирлі Неви.

Зимою 1240–1241 у Новгородській землі з'являються тевтонські лицарі. У цей період їм вдалось захопити територію племені водь, на схід від Нарова, «повоеваша все и дань на них возложиша». Захопивши Водську пятину, лицарі оволоділи Тесівом (на р. Оредеж) і їх роз'їзди з'являлися в 35 км від Новгорода. Таким чином, в руках тевтонців була велика територія в районі Ізборськ — Псков — Тесів — Копор'є.

Папа Римський «передав» узбережжя Неви і Карелію під юрисдикцію Єзельскому єпископу, який уклав з лицарями договір і давав десяту частину всього, що дає земля, а все інше — рибні лови, сіножаті, ріллі — надав лицарям.

Олександр організував військо з новгородців, ладожан, карелів і іжорців. Князь вирішив завдати першого удару на Копор'є, а потім вже звільнити від загарбників Псков.

У 1241 військо під командуванням Олександра виступило в похід, досягло Копор'є, опанувало фортецею «и изверже град из основание, а самих немец изби, а иных с собою приводе в Новгород, а иных пожалова отпусти, бе бо милостив паче меры, а вожан и чюдцев переветников (тобто зрадників) извеша (повісив)»

Хід битви[ред. | ред. код]

Хід війни
Лівонія в 1260

У березні 1242 новгородці напали на німецький гарнізон Пскова і знищили його.

Олександр Ярославич подумав , що розгромив головні сили Ордену і вторгся у його безпосередні землі.

  

Новгородське військо стикнулося із загоном лицарів і зазнало поразки. Олександр Ярославич почав відступ до Чудського озера , на березі і на льоду якого він зміг перемогти авангард противника. Важкоозброєна лицарська кіннота не змогла зманеврувати на полі бою і новгородцям удалося її швидко перемогти.



Наслідки[ред. | ред. код]

Загін Ордену , який було вислано вигнати новгородців , складався здебільшого з підкорених естів і лише кіннота була лицарською. Тому у бою загинуло коло 400 естів і лише 20 лицарів. Новгородські втрати невідомі.

Влітку 1242 між Орденом і Новгородом було укладено мирний договір , але пізніше між ними знову спалахували конфлікти.

В мистецтві та пропаганді[ред. | ред. код]

Радянський режисер Сергій Ейзенштейн написав сценарій та як режисер поставив художній фільм «Олександр Невський» на персональне замовлення Й. Сталіна[1].

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Філателія та нумізматика[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]