Битва під Брайтенфельдом (1642)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Битва при Брейтенфельді (1642))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Друга битва при Брайтенфельді
Тридцятилітня війна
Slaget vid Leipzig 1642 SP244.jpg
Друга битва при Брайтенфельді
Координати: 51°20′25″ пн. ш. 12°22′29″ сх. д. / 51.34030000002777427° пн. ш. 12.37480000002777913° сх. д. / 51.34030000002777427; 12.37480000002777913
Дата: 23 жовтня 1642
Місце: Брайтенфельд
Результат: Вирішальна перемога Октавіана
Сторони
Швеція Священна Римська імперія
Командувачі
Леннарт Торстенсон

Друга битва при Брайтенфельді, також відома як Перша битва при Лейпцизі — битва, що відбулася 23 жовтня 1642 року під Брайтенфельдом (7,5 км на північний схід від Лейпцига, нині район Лейпцига), в ході Тридцятирічної війни, через 11 років після першого бою під Брайтенфельдом.

У 1642 році шведський полководець Леннарт Торстенссон після спустошливої кампанії в Моравії і Сілезії, прийняв рішення йти на Лейпциг. Його план полягав у тому, щоб захопити склади продовольства в місті, накласти на нього контрибуцію і таким чином забезпечити свою армію грішми та харчами для продовження війни. Воєначальники Священної Римської імперії Герцог Леопольд і Пікколоміні попрямували на виручку Лейпцигу. Щоб не бути затиснутим між ворожою армією і містом, Торстенссон виступив їм назустріч.

Битва почалася артилерійським обстрілом імперцями шведських позицій. Під прикриттям цього вогню імперська кіннота почала розгортатися в бойовий порядок на флангах. Шведи, не чекаючи закінчення цих перебудов, атакували обидва ворожі фланги. Лівий фланг імперців не витримав, прийшов в замішання, і звернувся у втечу майже відразу. Праве крило імперської армії встояло, і було підтримано піхотою. Торстенссон розвернув своїх досягнувших успіхів кавалеристів правого крила на допомогу шведській піхоті, що зазнала серйозного тиску в центрі позиції. Ця нова атака шведської кінноти привела до успіху: піхота імперців була відкинута фланговим ударом, кавалерія імперського правого флангу залишилася без підтримки, і зазнавши атаки з усіх боків, почала втікати. Вся артилерія переможених у 46 гармат, і обоз армії дісталися шведам. Оскільки армія Торстенссона зазнала значних втрат і була серйозно виснажена, переслідування не велося.

Залишки імперської армії пішли в Богемію, де були знову зібрані. Герцог Леопольд дав вихід люті, піддавши тяжкого покарання перший кавалерійський полк, який втік з поля бою. Полк був прилюдно оголошений безчесним, його відзнаки відібрані, прапори знищені, частина офіцерів і солдатів страчена.

Через три тижні, шведи зайняли Лейпциг. Місто не було пограбовано, але змушене було виплатити значну контрибуцію (по Шиллеру, три бочки золота) і обмундирувать за свій рахунок шведську армію. Торстенссон отримав можливість успішно продовжувати війну.

Література[ред. | ред. код]

  • Шиллер В. К. Історія Тридцятилітньої війни. Собр. соч. в 8 тт. М., 1957, т. 5.