Битва при Вейкфілді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва при Вейкфілді
Війна Червоної та Білої троянд
Lancaster victory over York.svg
Координати: 53°40′48″ пн. ш. 1°29′32″ зх. д. / 53.68013888891677254° пн. ш. 1.4922222222499777° зх. д. / 53.68013888891677254; -1.4922222222499777
Дата: 30 грудня 1460 року
Місце: Вейкфілд, Західний Йоркшир
Результат: Перемога Ланкастерів
Сторони
Yorkshire rose.svg Йорки Red Rose Badge of Lancaster.svg Ланкастери
Командувачі
Герцог Йоркський
Граф Солсбері
Граф Ратленд
Герцог Сомерсет
Граф Нортумберленд
Барон де Кліффорд
Ендрю Троллоп
Військові сили
до 9 000 вояків ~ 18 000 вояків
Втрати
700-2500 вояків ~ 200 вояків
Локації:
Battle icon active (crossed swords).svg — Битва при Вейкфілді;
Battle icon (crossed swords).svg — инші битви;
Steel pog.svg — инші місця.

Битва при Вейкфілді (англ. Battle of Wakefield) — одна з ключових битв війни Червоної та Білої троянд, яка відбулася 30 грудня 1460 року біля Вейкфілд, Західний Йоркшир. З одного боку виступала армія Ланкастерів, лояльна до полоненого короля Генріху VI, королеви Маргарити Анжуйської та їх малолітнього сина Едуарду, принцу Уельському, з іншого перебувала армія Річарда, герцога Йоркського, також пред'являє права на трон. В результаті армія Йорка була розбита, а сам він убитий під час битви.

Передісторія[ред. | ред. код]

Ланкастери зайняли трон Англії у 1399 році, коли Генріх Болінгброк, герцог Ланкастер, скинув свого кузена, непопулярного короля Річарда II, і був коронований як Генріх IV.

Онук Болингброка, Генріх VI, став королем в 1422 році у віці всього лише дев'яти місяців. Він виріс бездарним правителем, і до того ж був схильний до нападів божевілля. Між регентами і радниками, які правили від імені Генріха, наростали суперечності, особливо в тому, що стосувалося ведення Столітньої війни з Францією. До сорокових років XV століття сформувалися дві протиборчі партії під проводом відповідно Генрі Бофорта, герцога Сомерсета, і Річарда, герцога Йоркського, який був найбагатшим землевласником в країні.

У вересні після Нортгемптонскої битви, герцог Йоркський прибув до Лондона, і хоча й не зміг здобути корону, він отримав від Генріха VI право на неї для себе і своїх спадкоємців після його смерті. Але королева Маргарита, яка перебувала у Північному Уельсі, не була готова погодитися на позбавлення її сина спадщини, і незабаром зібрала велику армію на півночі. Річард, герцога Йоркський відправився, щоб зустріти її і з армією у 5000-6000 вояків. Його армія досягла замку біля Вейкфілда у переддень Різдва. Через кілька днів сюди підійшла набагато більш численна армія ланкастерців.

Перебіг битви[ред. | ред. код]

Річарда, герцог Йоркський побачив, що армія королеви стала майже в чотири рази більше його власної, він залишився в замку, чекаючи підкріплення, очолюваного його сином Едвардом. Військо Ланкастерів чисельністю 10 тис. вояків оточило замок, щоб не дати йоркцям поповнити запаси продовольства. Військом королеви командували Генрі Бофор, 2-й герцог Сомерсету, Генрі Персі, 3-й граф Нортумберленду і Джон, 9-й лорд Кліффорда.

30 грудня 1460 роки половина армії Ланкастерів пішла в наступ на замок Сандал, створюючи видимість того, що вона хоче взяти його приступом. Річард, герцог Йоркський відмовився чекати підкріплень і вийшов із замку, щоб дати противнику бій. Вийшовши із замка через південні ворота, він обігнув його, щоб зустрітися з ланкастерцями, які стояли між Сандалом та Вейкфілдом. Задавлений чисельною перевагою ворога, оточений з флангів він був швидко розбитий. Герцог загинув у битві разом з безліччю інших видних йорків.

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 53°40′48″ пн. ш. 1°29′32″ зх. д. / 53.680139° пн. ш. 1.49222° зх. д. / 53.680139; -1.49222{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку