Битва при Капоретто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва при Капоретто
Battaglia di Caporetto
Schlacht von Karfreit
Італійський фронт
Перша світова війна
Marcia nella valle dell'Isonzo.jpg
Німецькі війська 12-ої піхотної дивізії на марші вздовж річки Ізонцо. Битва при Капоретто. 1917
46°12′51″ пн. ш. 13°38′33″ сх. д. / 46.21444444444399835° пн. ш. 13.64250° сх. д. / 46.21444444444399835; 13.64250
Дата: 24 жовтня — 12 листопада 1917
Місце: східна частина Північної Італії
Результат: перемога військ німецько-австро-угорських військ; окуповано 14 000 км² Італії
Сторони
Flag of Italy (1861-1946).svg Королівство Італія Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Німецька імперія Німецька імперія
Командувачі
Італія Луїджі Кадорна
Італія Луїджі Капелло
Австро-Угорщина Світозар Бороєвич
Австро-Угорщина Александр фон Кробатін
GERimp Отто фон Белов
Військові сили
400 000 о/с[1]
2 200 гармат
350 000 о/с[1]
2 213 гармат
Втрати
понад 10 тис. чоловік убитими
30 тис. пораненими
265 тис. полоненими
3 152 гармат
1 732 міномети
3 тис. кулеметів[2]
70 тис. чоловік загиблими та пораненими[2]

Битва при Капоретто (італ. Battaglia di Caporetto, нім. Schlacht von Karfreit або нім. Zwölfte Isonzoschlacht) — стратегічна наступальна операція німецько-австро-угорських військ на Італійському фронті Першої світової війни. Битва, яка відома також як Дванадцята битва при Ізонцо, розпочалася о 02:00 вночі 24 жовтня 1917 року, коли німці та їхні австрійські союзники розпочали несподіваний та потужний прорив італійських позицій, з такими труднощами завойованих за тридцять попередніх місяців, і розгромити вщент італійську армію.

Скористувавшись складною ситуацією в Росії, де розпочався Жовтневий переворот 1917 року, німецьке командування спромоглося потай зосередити значні сили відбірних бойових дивізій поблизу міста Капоретто. Раптово завдавши нищівного удару по італійцях, які опинилися неготовими до оборонних дій, у зв'язку з виснажливими бойовими діями в одинадцяти попередніх боях при Ізонцо, вони змусили практично в паніці відступили супротивника до річки П'яве.

Поразка і відступ італійських військ викликали серйозне занепокоєння у керівництва Антанти. До Італії були терміново перекинуті 11 (5 англійських та 6 французьких) дивізій. З їх допомогою італійцям вдалося стримати наступ німецько-австрійських військ і до кінця листопада стабілізувати фронт.

Битва при Капоретто стала найбільшою гірською битвою 1-ої світової війни. Тільки з боку Італії в ньому брало участь 1,4 млн чоловік. Тут була досягнута найвища щільність артилерії за часів 1-ої світової війни (207,7 — 259 гармат та мінометів на 1 км фронту в 14-ій армії). Італійська армія виявилася надламаної; вона втратила в битві понад 10 тис. чоловік убитими, 30 тис. пораненими, 265 тис. полоненими, 3 152 гармат, 1 732 міномети, 3 тис. кулеметів, велику кількість різнорідного військового майна. Десятки тисяч італійських солдатів дезертували з фронту. Німецько-австрійські війська, прорвавши позиційну оборону на гірському театрі війни, заглибилися в Північній Італії на 100 км і захопили до 14 тис. км² території. Проте в цілому, незважаючи на ці колосальні успіхи, наступальна операція при Капоретто не змінила загального стратегічного положення Антанти. Італія не була виведена з війни, хоча її внутрішньополітичне становище різко загострилося.

Битва при Капоретто опинилася найсерйознішою поразкою в історії італійської армії, навіть сьогодні в італійській мові термін «Капоретто» використовується, як синонім катастрофічного військового краху[3].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
Примітки
  1. а б Tucker, Spencer C. (11 November 2010). Battles That Changed History: An Encyclopedia of World Conflict. United States: ABC-CLIO. с. 430. ISBN 978-1-59884-429-0. Процитовано 16 September 2012. 
  2. а б Tucker, Spencer C.; Roberts, Priscilla Mary (25 October 2005). World War I: A Student Encyclopedia. United States: ABC-CLIO. с. 431. ISBN 1-85109-879-8. Процитовано 5 August 2012. 
  3. Silvestri 2006, p. 3

Література[ред.ред. код]

  • Конкэ Сражение под Капоретто (1917 г.). — М. : Воениздат, 1940. (рос.)
  • Connelly, O. On War and Leadership: The Words of Combat Commanders from Frederick the Great to Norman Schwarzkopf, 2002 ISBN 0-691-03186-X
  • Dupuy R. E., &, Dupuy, T. N., The Encyclopedia of Military History, (revised edition), Jane's Publishing Company, 1970, SBN 356 02998 0
  • Morselli, M. Caporetto 1917: Victory or Defeat?, 2001 ISBN 0-7146-5073-0
  • Reuth, R. G. Rommel: The End of a Legend, 2005 ISBN 1-904950-20-5
  • Seth, Ronald: Caporetto: The Scapegoat Battle. Macdonald, 1965
  • Cavallaro, G. V. Futility Ending in Disaster. Xlibris, 2009

Посилання[ред.ред. код]