Битва при Кунаксі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва при Кунаксі
Малюнок англійського художника XIX століття
Малюнок англійського художника XIX століття

Малюнок англійського художника XIX століття
Координати: 33°19′30″ пн. ш. 44°04′48″ сх. д. / 33.3250000000277780° пн. ш. 44.08000000002777341° сх. д. / 33.3250000000277780; 44.08000000002777341
Дата: 3 вересня 401 до н. е.
Місце: Берег Євфрату на північ від Вавилона
Результат: Стратегічна перемога Артаксеркса II
Сторони
Кир Молодший
давньогрецькі найманці
Держава Ахеменідів
Командувачі
Кир Молодший
Клеарх
Артаксеркс II

Битва при Кунаксі – кульмінаційна битва повстання Кира Молодшого проти Артаксеркса II.

Передісторія[ред. | ред. код]

Влітку 401 року до н. е. (імовірно, 3 вересня) війська Кира, які включали до 10 400 грецьких гоплітів і 2 500 пельтастів, зійшлись із армією перського царя, що переважала їх за чисельністю, на берегах Євфрату на північ від Вавилона.

Перебіг битви[ред. | ред. код]

Єдиним джерелом, що свідчить про перебіг битви, є афінянин Ксенофонт, який бився на боці Кира. У «Відступі десяти тисяч» він оцінював чисельність ворожого війська у 1,2 мільйони, не враховуючи колісниць. То було явне перебільшення, що ставить під сумнів об’єктивність всієї розповіді Ксенофонта.

За словами грецького історика сам Кир був уражений списом на початку битви, і, довідавшись про загибель свого вождя, азійці розбіглись. Греки під командуванням Клеарха не знали про таку новину й потіснили перську кінноту; з них лише один зазнав поранення. Однак їхня особиста доблесть була не спроможна змінити перебіг битви, яка після загибелі Кира стала безглуздою.

Наслідки[ред. | ред. код]

Після битви «десять тисяч» греків опинились у центрі незнайомої та ворожої країни без продовольства. Вони запропонували свої послуги сатрапу Тіссаферну, однак той погодився тільки вказати їм шлях з Ахеменідської держави на північ, у бік Вірменії. Вожді греків, включаючи Клеарха, за наполяганням Менона Фарсалського прийняли його запрошення на свято, де були віроломно схоплені і страчені.

Елліністичні історики, починаючи з Полібія надавали битві при Кунаксі значне історичне значення, бо, будучи описаною Ксенофонтом, вона ніби надихнула Александра Македонського на підкорення Азії.

Джерела[ред. | ред. код]