Битва при Сарагархі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва при Сарагархі
Координати: 33°33′ пн. ш. 70°55′ сх. д. / 33.550° пн. ш. 70.917° сх. д. / 33.550; 70.917
Дата: 12 вересня 1897
Місце: Тирахська долина, Північно-західна прикордонна провінція, Британська Індія
Результат: перемога афганців[1][2]
Сторони
Велика Британія
Британська Індія 		Афридії
Оракзай
Командувачі
Ішар Сінгх † Гул Бадшах
Військові сили
21[3] 10,000 to 12,000[4][5]
Втрати
21 загиблими[3] 450 (?)
загиблими та пораненими[6][7]

Битва при Сарагархі була битвою між Британською Індією та афганськими племенами напередодні Тірахської кампанії.[8] 12 вересня 1897 року, за оцінками, 12 000 – 24 000 афганців племен Оракзай та Афріді були помічені біля Гогри, в Самана Сук і навколо Сарагархі, відрізаючи форт Гулістан від форту Локхарт. Афганці напали на форпост Сарагархі.[9] На чолі з хавільдаром Ішаром Сінгхом 21 солдат у форті — усі вони були сикхами — відмовилися здатися й були знищені. Пост був відбитий через два дні іншим британським індійським контингентом.

Усі 21 солдат, що брали участь у битві, були посмертно нагороджені індійським орденом «За заслуги», який був найвищою нагородою, яку міг отримати індійський солдат на той час. 4-й батальйон Сикхського полку Індійської армії щорічно вшановує роковини битви, 12 вересня, як День Сарагархі.[10]

Передумови[ред. | ред. код]

Солдати 36-го сикхського полка. Тирах, 1897 р.

Сарагархі було невеликим селом у прикордонному районі Кохат, в сучасному Пакистані. 20 квітня 1894 року було створено 36-й сикхський полк британської індійської армії під командуванням полковника Дж. Кука,[11] який повністю складався з сикхів-джатів.[12] У серпні 1897 року п'ять рот 36-го сикхського полка під командуванням підполковника Джона Готона були відправлені до північно-західного кордону Британської Індії (сучасна Хайбер-Пахтунхва).

Британцям частково вдалося отримати контроль над цією нестабільною територією, але племена пуштунів час від часу продовжували нападати на британські загони. Отже, на основі фортів, побудованих ще Ранджитом Сінгхом, правителем Сикхської імперії, було розбудовано лінію оборони. Двома з цих фортів були форт Локхарт (на хребті Самана в горах Гіндукуш) і форт Гулістан (хребет Сулейман), розташовані за кілька миль один від одного.[13] Через те, що між фортами не було візуального контакту, у Сарагархі було створено геліографічний пункт зв'язку. Пост Сарагархі, розташований на скелястому хребті, складався з невеликого блокгауза з валами та сигнальною вежею.

У 1897 році почалося повстання афганців, і між 27 серпня та 11 вересня сикхами було зірвано багато спроб захопити ці форти. Так, 3 та 9 вересня було атаковано форт Гулістан. Обидві атаки було відбито, і колона допомоги з форту Локхарт, повертаючись, посилила загін зв'язку, розміщений у Сарагархі, збільшивши його чисельність до трьох унтер-офіцерів і вісімнадцяти рядових.

Битва[ред. | ред. код]

Сикхські солдати, с. 1890 рік
Карта місця битви

Хід битви при Сарагархі вважається відомим доволі детально, оскільки сипай Гурмукх Сінгх протягом всієї битви сигналізував про події у Форт Локхарт за допомогою геліографа.[14][11]

  • Близько 09:00 6 000-10 000 афганців досягають сигнального поста в Сарагархі.
  • Сипай Гурмукх Сінгх сигналізує про атаку полковнику Готону, який знаходиться у форті Локхарт. Готон заявляє, що не може негайно надіслати допомогу Сарагархі.
  • Солдати в Сарагархі вирішують битися до останнього, щоб виграти час, за який до фортів мало підійти підкріплення.
  • Сипай Бхагван Сінгх став першим солдатом, якого вбили, а наїк (капрал) Лал Сінгх отримав серйозне поранення. Як повідомляється, Лал Сінгх і Джіва Сінгх переносять тіло Бхагван Сінгха назад за внутрішню стіну форта.
  • Афганці ламають частину стіни форта.
  • Готон сигналізує, що, за його оцінками, на Сарагархі нападає від 10 000 до 14 000 пуштунів.
  • Лідери пуштунів спонукають солдат здатися.
  • Повідомляється, що було зроблено дві рішучі спроби відкрити ворота, але вони були безуспішні. Пізніше було пробито стіну.
  • Хавільдар (сержант) Ішар Сінгх наказує своїм людям відступити за внутрішню стіну, а він лишається, щоб прикрити їхній відступ. Після прориву внутрішньої стіни всі солдати, що захищали форт, крім одного, були вбиті.
  • Сипай Гурмукх Сінгх, який повідомляв Готону про бій як сигналіст, був останнім захисником, який вижив. Його останнім повідомленням було прохання дозволу взяти в руки гвинтівку. Отримавши дозвіл, він зібрав геліограф і почав обороняти свій сингальний пункт. Вважається, що він убив 40 афганців, і пуштуни були змушені підпалити пост, щоб убити його. Кажуть, що Сінгх, помираючи, неодноразово вигукував бойовий клич сикхів «Bole So Nihal, Sat Sri Akal!» («Буде блаженний навіки той, хто каже, що Бог — єдина істина»).

Солдати[ред. | ред. код]

Серед оборонців форту були:[15]  

  1. Хавільдар (сержант) Ішар Сінгх (полковий номер 165)
  2. Наїк (капрал) Лал Сінгх (332)
  3. Ленс наїк (молодший капрал) Чанда Сінгх (546)
  4. Сипай Сундар Сінгх (1321)
  5. Сипай Рамм Сінгх (287)
  6. Сипай Уттар Сінгх (492)
  7. Сипай Сахіб Сінгх (182)
  8. Сипай Хіра Сінгх (359)
  9. Сипай Дая Сінгх (687)
  10. Сипай Дживан Сінгх (760)
  11. Сипай Бхола Сінгх (791)
  12. Сипай Нараян Сінгх (834)
  13. Сипай Гурмукх Сінгх (814)
  14. Сипай Дживан Сінгх (871)
  15. Сипай Гурмук Сінгх (1733)
  16. Сипай Рам Сінгх (163)
  17. Сипай Бхагван Сінгх (1257)
  18. Сипай Бхагван Сінгх (1265)
  19. Сипай Бута Сінгх (1556)
  20. Сипай Дживан Сінгх (1651)
  21. Сипай Нанд Сінгх (1221)

Наслідки[ред. | ред. код]

Фотографія з підписом «Форт Сарагархі (Сарагархі) у руїнах, показує головний вхід і форт Локхарт вдалині»

Зруйнувавши Сарагархі, афганці спробували атакувати форт Гулістан, але вони затрималися надто довго, і в ніч з 13 на 14 вересня туди прибуло підкріплення. Пізніше пуштуни визнали, що під час битви при Сарагархі вони втратили близько 180 убитими і набагато більше пораненими.[16] Кажуть, що близько 600 тіл[12] було помічено навколо зруйнованого посту, коли прибула група допомоги (проте 14 вересня форт було відвойовано за допомогою інтенсивного артилерійського вогню[17], який міг спричинити деякі жертви). Загальні втрати за всю кампанію, включаючи битву при Сарагархі, склали близько 4800 осіб.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Гурдвара в пам'ять про битву при Сарагадхі, побудована у 1904 році

Битва стала знаковою для військової історії Британської імперії та історії сикхів.[18] Сучасний Сикхський полк Індійської армії продовжує вшановувати день памяті битви при Сарагархі 12 вересня кожного року як День полкової бойової честі.

У вшанування пам'яті битви було побудовано дві гурдвари: одну в Амрітсарі, неподалік від головного входу в Золотий Храм, а іншу — у Фірозпурі, звідки походила більшість захисників форту.

Пам'яті сикхів, які загинули в Сарагархі, присвячена Епічна поема «Хальса Бахадур».[19]

В індійських школах[ред. | ред. код]

Збройні сили Індії наполягали на тому, щоб битва при Сарагхарі була в індійській шкільній програмі. У 1999 році в найстарішій газеті Пенджабу, The Tribune, були надруковані різні статті з цього приводу, наприклад: «військові дії в Сарагархі викладають студентам у всьому світі і особливо студентам у Франції».[20] Хоча, здається, для цього твердження немає жодних доказів,[21] цієї новини було достатньо, щоб спровокувати політичні дебати, і ця битва була включена в шкільну програму в школах Пенджабу з 2000 року.[22]

День Сарагархі[ред. | ред. код]

День Сарагархі відзначається щороку 12 вересня в пам'ять про битву при Сарагархі. Щороку 12 вересня сикхські військовослужбовці та цивільні вшановують пам'ять битви по всьому світу. Усі підрозділи індійського Сикхського полку щороку відзначають День Сарагархі як День полкової бойової честі.[23]

У масовій культурі[ред. | ред. код]

  • У вересні 2017 року документальний фільм британського журналіста-кінематографіста Джея Сінгх-Сохала «Сарагархі: правдива історія» — був показаний у Національному меморіальному дендрарії в Стаффордширі з нагоди 120-х роковин битви.[24]
  • Серіал 21 Sarfarosh — Saragarhi 1897 транслювався на Discovery Jeet з 12 лютого 2018 року по 11 травня 2018 року, у головних ролях Мохіт Райна, Мукул Дев і Балрадж Сінгх Кхехра.[25][26][27]
  • «Kesari» (2019) — фільм режисера Анурага Сінгха з Акшаєм Кумаром у головній ролі[28], який зібрав понад 100 крор рупій по всьому світу в перші вихідні під час фестивалю Холі.[29]
  • Сини Сардаара: Битва при Сарагархі : у липні 2016 року Аджай Дев поділився постером фільму, продовження фільму Син Сардаара.[30]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ Kumar, MP Anil (8 July 2018). Rezang La stands out. Indian Defence Review. Архів оригіналу за 26 April 2016. Процитовано 29 July 2019.
  2. ↑ Jay Singh-Sohal. The battle of Saragarhi: when 21 Sikh soldiers stood against 10,000 men. BBC. Процитовано 25 серпня 2021.
  3. ↑ а б

    You must specify issue=, startpage=, and date= when using {{London Gazette}}. Available parameters: Шаблон:London Gazette/doc/parameterlist

  4. ↑ Tom Lansford (2017). Afghanistan at War: From the 18th-Century Durrani Dynasty to the 21st Century. с. 408. ISBN 9781598847604. The Orakzais were joined by Afridis swelling their numbers to more than 10000. Groups of tribesmen attacked Sangar on the night of September 11. The post was on a high ridge and well fortified. Although there were only 44 Sikh troops, the garrison repulsed the attack. The following morning, the natives attacked Saragarhi. The garrison numbered 21 Sikhs, led by Havildar Ishar Singh. Instead of withdrawing to one of the other posts, the Sikhs decided to remain in an effort to maintain communication between the two forts.
  5. ↑ Sharma, Gautam (1990). Valour and Sacrifice: Famous Regiments of the Indian Army. Allied Publishers. с. 185. ISBN 978-8170231400. Процитовано 22 лютого 2019. A mass attack came on Saragarhi on September 12 and the 21 strong detachment fought one of the most unequal engagements in the history of warfare. There were fierce onslaughts by the 10,000 Orakzai and Afridi tribesmen. The outnumbered defenders returned the fire in a most determined manner. After a series of abortive attempts, the tribesmen managed to reach the wall of the post by using an ingenious method. Effecting a breach, they were face to face with the brave Sikhs, most of whom had been wounded.
  6. ↑ Col Kanwaljit Singh, Maj H S Ahluwalia (1987). Saragarhi (1897). Saragarhi Battalion: Ashes to Glory. Lancer International. с. 20. ISBN 9788170620228. The gallant defence of Saragarhi by Havildar Ishar Singh and twenty other ranks and a follower is estimated to have lost the enemy about four hundred and fifty killed and wounded
  7. ↑ Dennis Showalter (2013). Imperial Wars 1815–1914. Amber Books Ltd. ISBN 9781782741251. The Sikhs were wiped out after inflicting 450 casualties on their attackers.
  8. ↑ Stewart, Jules (15 серпня 2011). On Afghanistan's Plains: The Story of Britain's Afghan Wars. I.B. Tauris.
  9. ↑ Yate, Major A.C. (1900). Life of Lieu. Col. John Haughton (PDF). с. 126. When day broke on the 12th, the Orakzai-Afridi "lashkar" was seen to be in force near Gogra on the east, at the Samana Suk on the west, and round the Saragarhi post, thus severing Gulistan from Fort Lockhart. (Their total number has been variously estimated at from twelve to twenty thousand.)It was, therefore, no longer possible for Colonel Haughton to carry aid to Saragarhi or Guhstan, as he had done twice before. The enemy turned the brunt of their attack on the little post of Saragarhi.
  10. ↑ Singh, Jaisal (13 вересня 2014). The 21 Sikhs of Saragarhi. Business Standard India.
  11. ↑ а б Pall, S. J. S. 2004.
  12. ↑ а б Sharma, Gautam (1990). Valour and Sacrifice: Famous Regiments of the Indian Army. Allied Publishers. с. 185. ISBN 978-8170231400. Процитовано 22 лютого 2019.
  13. ↑ Fort Lockhart Geo Location.
  14. ↑ Defense of Saragarhi PosT. Camperdown Chronicle (Vic. : 1877–1954). National Library of Australia. 5 грудня 1907. с. 6. Процитовано 1 вересня 2014.
  15. ↑ Regimental numbers from photo of Saragarhi memorial plaque
  16. ↑ Subramanian, L. M. (2006).
  17. ↑ "The Frontier War, " Daily News, London (16 Sep 1897)
  18. ↑ Singh, Kanwaljit & Ahluwalia, H.S. Saragarhi Battalion: Ashes to Glory, India, Lancer International (1987) ISBN 81-7062-022-8
  19. ↑ Singh, Gurdev (1995). Harbans Singh (ред.). The Encyclopedia of Sikhism (вид. 2nd). Patiala: Punjabi University, Patiala. Архів оригіналу за 3 September 2011.
  20. ↑ Robin Gupta An epic performance: A slice of history Chandigarh, The Tribune (20 March 1999) — accessed 19 April 2008
  21. ↑ French Education Ministry website — accessed 19 April 2008
  22. ↑ Vijay Mohan (5 квітня 2000). Recounting battle of Saragarhi. The Tribune. Процитовано 1 листопада 2007.
  23. ↑ Shri (28 серпня 2019). 21 Sikhs clashed with ten thousand Pathans – Battle of saragarhi. Meramaal. Процитовано 31 січня 2020.
  24. ↑ Service, Tribune News. Saragarhi saga captured on film. Tribuneindia News Service.
  25. ↑ Service, Tribune News. After Roadies, city lad to appear in a TV show on Battle of Saragarhi. Tribuneindia News Service.
  26. ↑ Here're some exclusive pictures from the sets of Contiloe Pictures' 'Battle Of Saragarhi'!. 18 вересня 2017.
  27. ↑ Now, the Battle of Saragarhi on TV. Mumbai Mirror.
  28. ↑ Akshay Kumar, Karan Johar 'proudly present' new film Kesari, based on Battle of Saragarhi. Times Now. 11 жовтня 2017.
  29. ↑ «Kesari.»
  30. ↑ Ajay Devgn shares Sons of Sardaar: The Battle of Saragarhi first look; Diwali 2017 release planned. 29 липня 2016.

Подальше читання[ред. | ред. код]

  • Sharma, Anuj Harshwardhan. 2017. Against All Odds at Saragarhi. New Delhi: Star Print-o-Bind. ASIN BO77C94TXJ.
  • Singh, Amarinder. 2017. Saragarhi and the Defence of the Samana Forts. New Delhi: Bookwise Pvt. Ltd. ISBN 978-8187330677
  • Singh-Sohal, Jay. 2013. Saragarhi: The Forgotten Battle. Birmingham: Dot Hyphen Publishers. ISBN 978-0957054073
  • Singh, Kanwaljit, and H.S. Ahluwalia. 1987. Saragarhi Battalion: Ashes to Glory. New Delhi: Lancer International. ISBN 81-7062-022-8
  • Sidhu, Daljeet Singh, and Amarjit Virdi 2011. The Battle of Saragarhi: The Last Stand of the 36th Sikh Regiment. Gyan Khand Media. ISBN 9788190963749

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Битва_при_Сарагархі&oldid=41237660