Битва при Сауле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва при Сауле
Лівонський хрестовий похід
Битва при Сауле.jpg
Битва при Сауле (В. Вімба, 1937)
Координати: 56°06′54″ пн. ш. 23°30′51″ сх. д. / 56.11500000002777711° пн. ш. 23.51444444002777701° сх. д. / 56.11500000002777711; 23.51444444002777701
Дата: 22 вересня 1236 року
Місце: Сауле[1]
Результат: перемога язичників
Сторони
Балти-язичники:
Християни:
Командувачі
Вікінт
Фольквін 
Військові сили
невідомо невідомо
200 псковичів[2]
Втрати
невідомо 48 братів-лицарів
180 псковичів[2]

Би́тва при Са́уле (нім. Schlacht von Schaulen; латис. Saules kauja; лит. Saulės mūšis) — битва, що відбулася 22 вересня 1236 року в місцевості Сауле (Шауле) між балтськими язичниками і християнськими силами під проводом Ордену мечоносців. Основу балтського війська становили литовські жмудини та латвійські земгали. Сили Ордену складалися з німецьких хрестоносців, яких очолював магістр Фольквін, і союзників — русинів-псоковичів і балтів-християн (естів, латгалів, лівів). Закінчилася великим розгромом мечоносців; в ході бою загинуло 48 братів-лицарів включно з магістром. Спричинила розформування Ордену мечоносців, що 1237 року став Лівонським відділом Тевтонського ордену. Описана у «Лівонській римованій хроніці». Одна із важливих подій Лівонського хрестового походу.

Передумови[ред. | ред. код]

У другій половині літа 1236 року був організований хрестовий похід на Жемайтію, у якому брав участь Орден мечоносців та лицарі із Західної Європи. У війську хрестоносців були також християнізовані ести, ліви, латгали, а також 200 вояків із Пскова[2].

Хід[ред. | ред. код]

Коли учасники походу вертались із здобиччю назад, на них напали жемайти та земгали. У болотистій місцевості, важка кіннота лицарів не змогла протистояти легкоозброєному противнику. У битві загинув магістр Фолькевін, 48 лицарів та значна кількість інших хрестоносців.

Наслідки[ред. | ред. код]

В результаті поразки ордену проти нього повстали курші, земгали і сели. Він фактично втратив раніше завойовані землі на лівому березі Двіни.

З псковського загону додому повернувся лише кожен десятий[2]

У 1237 році Лівонський орден змушений був об'єднатись із Тевтонським орденом. Жемайти на певний період позбавились загрози хрестових походів.

Вшанування[ред. | ред. код]

2000 року парламенти Литви та Латвії постановили 22 вересня Днем балтійської єдності для вшанування пам'яті про перемогу литовсько-латвійських сил у битві при Сауле[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Місце битви у німецьких хроніках назване Сауле, яке зараз локалізують із сучасним Шауляєм у Литві, або ж із Вецсауле на території сучасної Латвії.
  2. а б в г Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. М.-Л., 1950. Стр. 74.
  3. Vaiškūnas, Jonas (2008-09-12). Baltų vienybė (lt). Delfi.lt. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Саўлеская бітва 1236 / Вялікає Княства Літоўскае: в 2 т. — Мінск: Беларуская энцыклапедыя імя Петра Броўкі, 2007. ISBN 978-985-11-0393-1

Посилання[ред. | ред. код]