Битва під Білою Церковою (1665)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва під Білою Церковою
Московсько-польська війна (1654—1667), Руїна
Калмицькі вершники

Калмицькі вершники
Дата: 21 травня 1665 року
Місце: Біла Церква, Київська область
Результат: Перемога Московського царства
Сторони
Herb Moskovia-1 (Alex K).svg Московське царство
Herb Viyska Zaporozkoho.svg Гетьманщина
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита
Командувачі
Лизогуб Яків Кіндратович Станіслав Ян Яблоновський
Військові сили
7 тис калмицької кінноти на службі у Гетьманщини
Втрати
незначні («щастливо воротились») біля 1000 кінноти, «піхоти много побито», 80 человік здалися в полон і були вбиті

Битва під Білою Церквою 1665 року - одне із заключних битв московсько-польської війни 1654-1667 років, яке відбулося між гетьманськими військами, представленими головним чином калмицьким загоном в 7 тисяч вершників, і польською армією невідомої кількості, представленої «гусарами, рейтарами, німцями і ротами козацьких ляхів».

Хід бою[ред. | ред. код]

У січні 1665 р. С.Чарнецький стягував польські війська під Білу Церкву. Калмики - союзники Брюховецького - напали на польський табір в 20-ти верстах від Білої Церкви і змусили поляків відійти під прикриття білоцерківського замку.

За повідомленнями сучасників, масована копійна атака калмицької кінноти розгромила польську армію, змусивши відступити елітні загони знаменитої тоді в Європі польської кавелеріі (гусар, рейтар і «пансирних») і найману німецьку піхоту, при цьому калмики вбили і тих, хто здався в полон. Описуючи трофеї калмиків після бою, гетьман Брюховецький доповідав про обладунках і озброєнні гусар і інших «служивих рухледях лядських», відзначаючи, що «... там же на бою багато гусари, рейтари, німці, і рот козацьких ляхи пропали і переможені суть, а війська вашого царської пресвітлої величності, а імянно калмицькі, в конях, в платтях, в панцирях, в збруях і списах гусарських і в інших служивих рухледех військових лядських добившіся, щасливо назад повернулися».

Кількість втрат польської армії в ході битви визначалося очевидцями в 1 тисячу вершників і «піхоти багато», також 80 осіб здалися в полон, але були вбиті калмиками (традиція калмиків не брати полонених під час бою відзначалася також кримськими татарами і османами). Відзначається також, що польські війська відступили в укріплений табір, однак не змогли його утримати і «насилу вирвалися», сам табір польської армії був спалений (можливо самими відступаючими поляками).

Посилання[ред. | ред. код]